Банки вибивають документи з українців та закручують гайки ФОПам: давайте довідки, яких не існує

Схоже, тиск на людей тільки посилюватиметься

За літнім загостренням з фінансового моніторингу прийшло осіннє — банки влаштовують нові атаки на клієнтів. Не тільки на схемників і просто підозрілих. Кидаються на всіх підряд: вимагаючи купу нових документів, в тому числі таких, що немає в природі — фінансисти хочуть, щоб люди самотужки їх розробили та надали. Й вкрай терміново, "на вчора".

"Телеграф" розпитав юристів про нові фінмонівські практики та проблеми. Й головне: ми намагалися дізнатися, що в таких ситуаціях робити законослухняним клієнтам, особливо, коли вони фізично не встигають за новими вимогами. Спойлер: менше забаганок у фінустанов не буде, тиск на людей тільки посилюватиметься.

Звинувачують без доказів

Одразу традиційне застереження (дисклеймер/disclaimer) "Телеграфу": редакція не підбурює простих людей чи підприємців до порушення чинного законодавства, в тому числі з фінансового моніторингу. Водночас ми намагаємось відстежувати інтенсивну зміну, доповнення відповідних законів, постанов, роз’яснень і телеграм Нацбанку, за якими зазвичай не встигають не тільки пересічні громадяни, а й навіть працівники банків. Професійні фінансисти дедалі частіше порушують правила фінансового моніторингу, за що Нацбанк не припиняє їх фінансово карати. Тільки цього року регулятор виписав за такі порушення понад десятка штрафів: найбільші — Банку "Український капітал" (40,5 млн грн), Укргазбанку (17,6 млн грн), Райффайзен Банку (16,1 млн грн), ПУМБу (10 млн грн), Акордбанку (3 млн грн) тощо.

Якісь банки помиляються через нерозуміння, низьку технологічність, брак кадрів, а якісь — розуміючи всі ризики, свідомо порушують чинні правила фінансового моніторингу. Найвідоміший і найскандальніший приклад цьогоріч зафіксовано в держустанові: Сенс Банк, де НАБУ та САП здійснили обшук у керівниці підрозділу фінмоніторингу у справі "Форест Гамп" (відмивання 150 млн на заставу ексміністру енергетики Герману Галущенко), після чого її відсторонили, про що писав "Телеграф".

Ще там же був відсторонений голова правління Олексій Ступак, якого НБУ офіційно визнав таким, що не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності та висунув Кабміну вимогу про його звільнення. На тлі зафіксованих порушень з фінансового моніторингу слідча комісія Верховної Ради ще й викликала на допит голову Нацбанку Андрія Пишного та його профільного заступника Дмитра Олійника, після чого навіть висувала звинувачення про кривосвідчення (неправдиві покази) Пишного. Але навіть після цього регулятор не забрав у Сенса (та й в жодного українського банку) ліцензію й з ринку не виставив.

Але з простими користувачами не панькаються, їх відкрито, ще до будь-якого надання доказів і відкриття провадження, обвинувачують у порушенні фінансового моніторингу. Термін "дропи" — грошові мули (дають користуватися рахунками третім особам) — став ходовим і загальновживаним як серед правоохоронців, так і фінансистів. Ним хизуються та лякають. Навіть коли банкіри-фінмонівці просто дзвонять людям з питаннями/запитами, вже тоді відверто погрожують: "Надавайте вчасно документи, бо внесемо в "дропи"!

Офіційно банкіри зазвичай посилаються на статистику народного депутата з парламентського фінансового комітету Ярослава Железняка: що за 2025 рік було закрито понад 636 тис. рахунків, з яких 90-95% припадає саме на "дропів":

• 606 тис. — фізичні особи;
• 30 тис. — фізособи-підприємці.

Зазвичай такі закриття відбуваються без суду та слідства у буквальному сенсі.

Коли взяти до уваги офіційні звіти Нацбанку про те, що на 1 вересня 2026 року українські банки обслуговували рахунки 74,3 фізособи (люди мають по кілька рахунків в різних банках), то ці 606 тис. — це лише 0,8% загальної кількості, навіть якщо у "дропи" зарахувати усіх. А у випадку з ФОПами "дропівська" частка становить 1,4% за загальної кількості чинних фізосіб-підприємців у 2,22 мільйона.

Тобто банкіри дошкуляють і доводять до сказу новими/старими вимогами з фінмоніторингу та різнобарвними обмеженнями 100% клієнтів, щоб схопити за руку від 0,8% до 1,4% потенційних порушників. А влада наголошує на тому, що всі мусять терпіти та виконувати будь-які забаганки перевіряльників заради великої мети — боротьби з відмиванням коштів. І все це лунає на тлі кримінальних проваджень щодо "Форест Гамп" і справ з іншими креативними назвами, де підозрюваних відпускають з-під варти й не факт що фактично притягнуть до відповідальності.

Ще раз: статистика наводиться тільки щодо потенційних порушників, хоча й вже покараних банками (примусовим закриттям рахунків). Попри те, що реальні злочини мають підтверджуватися рішеннями судів.

Й тут є вишенька на фінмонівському тортику. Попри згадані 636 тис. закритих рахунків так званих "дропів", Опендатабот зміг віднайти в судовій статистиці лише 16 відповідних судових вироків (!) за останні майже 8 років. Цей мізер — все, що змогли реально довести в судах, більше нічого. Тобто результат в межах похибки, менше відсотка — 0,003% зі згаданих 636 тис. закриттів рахунків. У 81% випадків (13 із 16 справ) рахунки "дропів" використовувалися злочинцями як частина схем, пов'язаних із наркотрафіком. А ще в 3 випадках (19% справ) змогли довести використання рахунків у сфері кіберзлочинності, фішингу та онлайн-шахрайства.

Саме на такому тлі банкіри цькують людей, ганяють по інстанціях за документами, висуваючи нові, все більше екзотичні вимоги з фінансового моніторингу. Розкидаючись на всі боки словом "дропи".

Які нові вимоги банків з фінансового моніторингу

Банки впритул взялися за контроль за перерахуванням коштів, за стандартні p2p-перекази між пересічними громадянами. Особливо за тих, хто активно перерозподіляє кошти, що зазвичай роблять бухгалтери чи інші відповідальні особи в компаніях під час виплат тіньових зарплат (так званих зарплат в конвертах). Фінансисті допомагають Податковій боротися з цим явищем.

"Улітку 2026 року банки продовжили посилювати контроль за переказами між фізичними особами, операціями з готівкою, надходженнями від значної кількості відправників та платежами, які не відповідають раніше заявленому рівню доходів клієнта. Для ФОПів ситуація є ще більш показовою, оскільки банки оцінюють не тільки походження коштів, а й реальність господарської діяльності", — розповів "Телеграфу" адвокат, керівник практики супроводу бізнесу Gracers Анатолій Сівоздрав.

А ще у вересні-жовтні банкіри зробили акцент не тільки на самих операціях (хоча й вони лишаються на контролі), а вже на документах під них.

"Особливого значення набуває не лише походження коштів, а й можливість документально підтвердити економічний зміст конкретної операції. Для клієнтів це означає, що навіть законна операція може стати предметом додаткової перевірки, якщо банк не має достатньої інформації для оцінки її характеру", — зазначив Сівоздрав.

З нових вимог щодо документів під час фінмоніторингу можна виокремити такі:

1. До клієнта-ФОПа — здійснити дослідження свого ринку та обрахувати свою частку на ньому.
2. До ФОПа — надати методику ціноутворення: обґрунтувати свої ціни та тарифи, та довести математично.
3. До клієнта-ФОПа — надати установчі документи про свій бізнес, як в юросіб.
4. До фізособи (простої людини) — надати документи, яких немає в природі й неможливо отримати від роботодавця чи в іншій інстанції.

Про деякі вимоги "Телеграф" вже згадував у попередніх публікаціях, приклади стосувалися ПриватБанку.

В останньому випадку (з неіснуючими документами) є інциденти навіть із військовослужбовцями, які можна побачити на фінансових форумах. Приміром, від Тетяни з Чернівців — клієнтки того ж державного ПриватБанку, яка мала у війську контракт з 1996 по 2025 рік і нині перебуває в запасі. Через що надала банку вичерпний список документів:

• Витяг із наказу про прийняття на військову службу (1996 рік).
• Витяг із наказу про припинення контракту у зв’язку зі звільненням у запас (2025 рік).
• Послужна картка офіцера з відповідними печатками та підписами, у якій чітко зафіксовано весь період проходження військової служби.
• Посвідчення учасника бойових дій.

"Попри це, служба підтримки та фінансового моніторингу банку висуває вимоги щодо надання документів, які юридично та фактично не можуть існувати. Спочатку від мене вимагали довідку про демобілізацію, хоча я є кадровою військовослужбовицею, яка проходила службу за контрактом, а не мобілізованою особою. Надалі від мене вимагали витяг із наказу, в якому одночасно мають бути зазначені дата початку служби у 1996 році та дата її закінчення у 2025 році. Такий документ не може існувати, оскільки це два абсолютно різні накази, видані у різні роки різними військовими органами з різницею майже у 30 років", — пояснила Тетяна.

Інший випадок — це коли людині блокують рахунок після отримання грошей через платіжну систему NovaPay (належить "Новій пошті") навіть після надання письмово всіх пояснень щодо цього переказу. Та вимагають в клієнта-отримувача грошей надати квитанцію відправника, якої в нього не може бути (він отримувач не відправник).

"Замість офіційного розгляду наданих документів, співробітники головного офісу А – Банку телефонують з офіційного номера банку, не представляючись по імені чи посаді, та ставлять абсурдний ультиматум: або я надаю квитанцію відправника (якої у мене немає і бути не може), або я повинен добровільно погодитися на повернення 9 300 грн невідомим особам, сплатити банку комісію за закриття рахунку та піти. В іншому випадку погрожують незаконно утримувати всі мої чисті нові 16 000 грн протягом 180 днів", — повідомив клієнт А – Банку Ілля.

Документи, документи і ще більше документів. Саме на них зосередились нині банки. Як у приказці: немає документа — немає й людини.

Причому часто-густо надати всі папери вимагають терміново — протягом однієї доби, що не прописано в жодному профільному законі чи підзаконному акті.

"Фінмоніторинг потрібен, але банк має право просити лише те, що пояснює конкретну операцію і що клієнт реально може отримати. Коли запит перетворюється на "напишіть дослідження ринку" чи "покажіть статут ФОП" — це вже не контроль ризику, а спосіб позбутися клієнта чужими руками", — водночас зазначив у коментарі "Телеграфу" адвокат, керуючий партнер АО "Юридична компанія "Winner" Ігор Ясько.

Банкіри таке ніколи офіційно не визнають, та у вересні по фінансовому ринку ходили плітки про те, що деякі банки (великі в тому числі) почали "чистити клієнтську базу". Допікати й розяряти так званих непотрібних/не цікавих клієнтів, щоб ті здалися й самі (за власною ініціативою) закрили рахунка та пішли. Буквально виживали людей з банків.

Про це розповідали самі постраждалі та повідомляли, що розуміли мету фінансиста ще по ходу перемовин з банком. Коли після абсурдних вимог банкір, спокійно цікавився, чи хоче людина подати заявку на закриття рахунку.

Утім юристи запевнюють, що в банків немає права виводити людини з терпцю, і вимагати що заманеться.

"Важливо наголосити: наявність у банку повноважень здійснювати фінансовий моніторинг не означає, що будь-яка вимога про надання документів автоматично є обґрунтованою. Обсяг перевірки має відповідати встановленим ризикам, характеру операцій і вимогам законодавства", — наголосив Анатолій Сівоздрав.

Що робити з запитами з фінмоніторингу

Базові рекомендації юристів під час проходження фінансового моніторингу, після отримання запитів від банків:

1. Не ігнорувати запит. Намагатися відповісти на всі питання й надати максимум документів, якщо вони є в наявності.
2. Письмово запитувати та уточнювати: яку саме вашу фінансову операцію перевіряють і який саме документ закриє питання повністю.
3. Завжди відповідати по суті: пояснити джерело коштів і мету операції, надати документи, які реально є.
4. Якщо термін надання інформації замалий — письмово попросити банк його подовжити.
5. Якщо банк не приймає пояснень або вже обмежив операції, не листуватися самотужки до нескінченності, а звернутися до профільних юристів.

Для фізосіб та ФОПів є два стандартні пакети документів, які зазвичай надаються банкам.

Простим людям (фізособам):

• Довідки про доходи (ОК-5, ОК-7), які можна отримати в Пенсійному фонді або через "Дію".
• Виписки з рахунків з інших банків. Можуть запитати не тільки дані про залишок на останню дату, а завірену в банку роздруківку по операціях щонайменше за останні пів року.
• Документи про спадщину, якщо вона отримувалась: свідоцтво про смерть спадкодавця, документи про родинний зв'язок (свідоцтво про народження чи шлюб), заповіт, довідку про останнє місце реєстрації померлого та правовстановлювальні документи на майно.
• Договори оренди та купівлі-продажу, дарування майна (рухомого, нерухомого).

Для ФОПів:

• Податкова звітність, квитанції про сплату податків (з Квитанцією №2) за всі запитані періоди.
• Документи, що доводять реальність бізнесу: від оренди нерухомості (прав на куплену) та її обслуговування (комунальні платежі тощо), до звітності по найнятих працівниках. Якщо нікого не винаймали та працюєте самі на себе вдома, то обов’язково запитають документи (власність/оренда) на вашу квартиру/дім.
• Документи про вашу освіту, які дають право займатись вашим видом бізнесу.
• Документи про досвід і робочий стаж за вашим видом діяльності.
• Документи про діяльність: договори з контрагентами, накладні, рахунки, акти виконаних робіт тощо.

"При цьому важливо не просто надати банку значний обсяг документів, а сформувати послідовне пояснення, яке дозволяє встановити зв'язок між конкретною операцією, її правовою підставою та джерелом коштів. Наприклад, якщо ФОП отримав 1,5 млн грн за договором надання послуг, доцільно надати сам договір, документи щодо виконання послуг, платіжні документи та пояснення характеру господарської діяльності", — пояснив Анатолій Сівоздрав.

Водночас експерти визнають проблему з надуманими в банках документами, яких не існує.

"Дійсно, у ФОПа немає статуту: це фізична особа, яка діє на підставі запису в Єдиному державному реєстрі. Так само військовий не може отримати документ, який частина не видає. Але банку важливий не папір, а відповідь на запитання "звідки гроші і для чого операція", — сказав нам Ігор Ясько.

Коли банк бездумно вимагає документ, якого немає в природі, юристи не радять намагатися "малювати" міфічний папірець чи щось підробляти, тільки щоб догодити.

"Якщо документа в природі немає, головне — не вигадувати його. Підробка зробить з фінансового питання кримінальне. Натомість слід, по-перше, письмово поясніть, чому документа немає і чому закон не зобов'язує його мати. По-друге — запропонуйте інший доказ того самого: замість "довідки з військової частини" — виписку з рахунку, куди надходить грошове забезпечення, а замість "довідки про дохід" — договори й акти. Третє — збережіть копії запиту й своєї відповіді", — порадив Ясько.

Що робити з терміновими запитами банків

Заразом фахівці радять спокійно ставитися до термінових запитів з боку банків, особливо, коли вони лунають в усній формі від неідентифікованої людини, яка у телефонній розмові представляється працівником підрозділу з фінмоніторингу. Хай би як вона волала на вас, погрожувала позбавити рахунку та грошей і заявляла, що ви зобов’язані все надати протягом однієї доби.

Ані базовим законом з фінмоніторингу (№361-IX від 6 грудня 2019 року), ані профільною постановою Нацбанку (№65 від 19 травня 2020-го) не закріплений чіткий термін надання відповідей/документів за фінмонівськими запитами банків до клієнтів.

На практиці це значить: банк може вимагати від людини будь-який термінових дій (надати папери за години чи добу), але клієнт — не мусить виконувати цю забаганку. Покарати за порушення міфічного (законодавчо невизначеного) терміну не можна. Банку доведеться для цього шукати іншу формальну причину.

Із судової практики, коли такі суперечки доходять до позовів, нормальним вважається термін надання документів від 10 до 14 робочих днів. Зазвичай це вважають адекватними судді, якщо не йдеться про дуже дивні грошові проводки чи відверто підозрілі (великі суми та рекордна кількість переказів, платежі перевищують офіційні доходи тощо).

Разом із тим експерти не радять взагалі відмахуватися від банку, рекомендують перевірити, чи справді телефонують з банку. Тоді зможете пересвідчитись, що це не шахрай чи чийсь жарт, та й матимете більше часу на збір необхідних документів.

"24 години — не універсальний законодавчий строк. Якщо банк вимагає документи за добу, потрібно перевірити справжність вимоги, з’ясувати її зміст та за необхідності обґрунтовано попросити більше часу. Телефонний дзвінок — допустимий спосіб комунікації, але перед передачею документів варто самостійно звернутися до банку через офіційний канал", — зазначив у коментарі "Телеграфу" адвокат, радник адвокатського об’єднання Leshchenko&Partners Сергій Заянчуковський.

Після усної вимоги документів варто звернутися до банку письмово, щоб отримати офіційний запит банку за підписом керівництва.

У відповідь на вимоги фінмонівця банку телефоном Заянчуковський радить чинити так:

1. Уточніть, хто телефонує. Запитайте назву банку, ім’я співробітника, підрозділ, суть звернення, перелік потрібних документів та встановлений термін.
2. Не передавайте чутливих даних під час несподіваного дзвінка. Зокрема, не повідомляйте PIN-код, CVV/CVC, паролі, одноразові коди підтвердження та не надавайте віддалений доступ до телефону чи комп’ютера.
3. Самостійно зв’яжіться з банком. Завершіть розмову та відкрийте банківський застосунок або зателефонуйте на номер, який самі знайшли на офіційному сайті банку чи на своїй картці. Не покладайтеся лише на номер, з якого телефонували.
4. Підтвердьте існування запиту. Попросіть оператора перевірити, чи справді банк проводить фінансову перевірку та чи надходила відповідна вимога.
5. Попросіть надати перелік документів офіційним каналом. Найкраще — через захищений банківський застосунок, інтернет-банкінг або інший погоджений із банком канал.
6. Передавайте документи лише після перевірки адресата. Не відправляйте копію паспорта, податкові декларації, виписки та договори у випадкові месенджери чи на непідтверджені адреси.
7. Зберігайте докази спілкування. Повідомлення, листування, номери звернень, підтвердження передачі документів і зазначені строки можуть знадобитися для оскарження дій банку.

Трапиться може все, що завгодно, і українцям завжди слід зберігати документи від банку та надану інформацію, щоб завжди бути готовим до судового позову.

Нові обмеження та ліміти

А ще варто слідкувати за постійними змінами норм, правил і нормативів. Приміром, у жовтні банки почнуть зменшувати місячні ліміти платежів для новостворених і сплячих (які не вели діяльності) ФОПів. Залежно від банку та його політики, новачками можуть вважати підприємця створеного від 6 до 2 місяців тому.

Обмеження для їх платежів були запроваджені ще влітку, а тепер планка по них знижується: з 600 тис. грн до 400 тис. грн для ФОПів першої групи та з 3 млн грн до 1 млн грн на місяць — для другої та третьої.

"Зокрема, ПУМБ вже офіційно повідомив про запровадження з жовтня 2026 року лімітів на проведення операцій для новостворених ФОПів та підприємців, які відновлюють діяльність після періоду неактивності", — навів приклад Анатолій Сівоздрав.

А старший юрист, адвокат АФ Pragnum Альона Мічуріна нагадала "Телеграфу", що банки також керуються ознаками підозрілості операцій і навела кілька прикладів таких транзакцій:

• є складними фінансовими операціями;
• є незвично великими фінансовими операціями;
• проведені в незвичний спосіб;
• не мають очевидної економічної чи законної мети;
• не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.

Якщо клієнт робитиме щось подібне, то його платіж можуть зупинити/заморозити, а рахунка заблокувати щонайменше до з’ясування всіх обставин.

ФОПи — ще більш вразлива клієнтська категорія в частині фінансового моніторингу, аніж пересічні фізособи. На підприємців збирають більші досьє, та головне — банки діляться цими даними один з одним. Про банківську таємницю можете забути. Бізнесменів практично таврують, і коли їм заблокували рахунки в одному банку, то, найімовірніше, скоро це зроблять і в іншому. Як тільки до наступних установ дійде відповідний компромат.

"Для бізнесу така позначка — не формальність. Банки обмінюються інформацією про клієнтів, яким відмовили, тож проблеми можуть початися й в іншому банку. Саме тому такі рішення варто оскаржувати, а не просто переходити в інший банк", — підкреслив Ігор Ясько.

При цьому юристи не намагаються заспокоювати і очікують ще більшого посилення вимог і ускладнення обслуговування в банках.

"До кінця 2026 року прогнозуємо збереження високої інтенсивності фінансового моніторингу та ймовірне збільшення кількості запитів банків щодо підтвердження джерел походження коштів, реальності господарської діяльності та економічного змісту фінансових операцій", — резюмував нам Анатолій Сівоздрав.