В Україні вже створили реєстр дропів, там понад 40 тис. осіб. Що відомо й коли він запрацює

Держфінмоніторинг з Нацбанком фізично вже створили реєстр дропів, і занесли в нього понад 40 тис. осіб. Однак офіційно він ще не запрацював.

Про це голова Держслужби фінансового моніторингу України Філіп Пронін повідомив у ексклюзивному інтерв’ю "Телеграфу": "Голова Держфінмоніторингу: по готівці розслідуємо близько 100 справ, а клієнти Сенс Банку стали фігурантами в 589-ти справах".

"Ми спільно з Національним банком вже створили цей реєстр і накопичили там перший масив даних на понад 40 тис. осіб. Та офіційно він ще не запрацював, мають відбутися законодавчі зміни. Це той випадок, коли практика випереджає теорію. Коли приймуть відповідний закон, реєстр запрацює одразу", — сказав він.

Законопроєкт про цей реєстр був внесений у Верховну Раду наприкінці жовтня 2025 року — "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю", та отримав номер 14161. Ініціаторами зазначені п’ять нардепів:

• Ярослав Железняк,
• Данило Гетманцев,
• Олег Бондаренко,
• Олексій Устенко
• Галина Васильченко.

Утім цей документ досі не розглядався в сесійній залі парламенту.

Цю базу даних називають по-різному:

• реєстром порушників банківських договорів;

• реєстром користувачів платіжних операцій, які потребують посиленого контролю;

• чорним списком;

• реєстром дропів.

Остання назва найпоширеніша.

Дропами називають осіб, що передають свої рахунки в користування стороннім особам. Коли після того рахунки задіють в порушенні чинного законодавство, людей притягають до відповідальності.

Та реєстр дропів не єдина база даних, що має запрацювати. Ще готується створення двох — трастів і рахунків з депозитними скриньками (індивідуальними сейфами), що потрібно для вступу України до європейської платіжної системи SEPA.

"Нині ми бачимо дані лише про наявні рахунки ФОПів і юросіб, але не бачимо дані про рахунки фізосіб. Тобто в нас з’явиться новий інструмент: за запитом зможемо побачити всі рахунки в онлайн режимі. І це буде корисно для роботи. Зараз застосовуємо віялові запити на всі банки для отримання інформації щодо рахунків. Коли відбуватимуться розслідування, то складатиметься повна картина, що значно все пришвидшить. Дотягнемося до європейських стандартів, в ЄС ці реєстри вже працюють", — розповів "Телеграфу" Філіп Пронін.

Відповідний законопроєкт №14327 було внесено до Верховної Ради у квітні 2026 року: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)". Його офіційними ініціаторами стали три нардепи: Данило Гетманцев, Андрій Моловиловець і Ольга Василевська-Смаглюк. Документ розглянутий на профільному комітеті й там надали свій висновок стосовно нього.

Загалом же українська фінансова розвідка намагається долучитися до найбільшої кількості реєстрів і баз даних. Анонсуючи відкриття більшої кількості справ.

"Сам Держфінмоніторинг в межах спільної робити з МВФ і євроінтеграції сам намагається долучитися до максимальної кількості реєстрів/баз даних у світі. Коли я тільки сюди приходив, то їх було 32, а тепер 48. Раніше ми співпрацювали тільки з 8-ма держустановами, а тепер вже з 16-ма. Що дуже корисно. Зараз працюємо над алгоритмами так, щоб завдяки автоматизації просіювати більший обсяг інформації. Й маю проєкт, який зможе повніше оцінювати межі тіньової економіки. Більше буде цікавих справ", — зазначив Пронін.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що банки накинулися на простих українців з перевірками. Чому так відбувається та що робити для збереження рахунку.