Як гітлерівці знищили два села за два дні: про ці місця на Харківщині знає не кожен (фото)

Кількість загиблих за кілька днів перевищила 800 людей

Невелике село Єфремівка на Харківщині не відоме широкому загалу. Проте його іноді порівнюють із білоруською Хатинню, через одну з найжорстокіших трагедій Другої світової.

Поселення на цьому місці було засноване у 1723 році як прикордонна фортеця, що мала захищати українські землі від набігів турків і кримських татар. У документах 1731 року воно згадується вже як слобода Єфремівка у складі укріплень Старої Української лінії. Знали її також під назвами: Троїцька фортеця, Трончатська фортеця, Трончатський Буйрак.

Єфремівська фортеця мала стратегічне значення: чотирьохбастіонне укріплення займало понад півтора гектара, було оточене ровом і з’єднане оборонними валами з сусідніми фортецями — Олексіївською та Параскаською. Тут стояв батальйон ландміліції, сформований у російському Єфремові — від цього міста фортеця й отримала свою назву.

Трагедія 1943 року

Під час Другої світової війни Єфремівка опинилася на лінії запеклих боїв. Село кілька разів переходило з рук у руки, а його мешканці допомагали радянським військовим, ризикуючи життям. Саме тому окупанти сприймали всіх селян як партизанів. У лютому фашистські війська знову увійшли в Єфремівку та прилегле село Семенівку.

18 лютого 1943 року гітлерівці зігнали в церкву 240 людей — жінок, дітей, старих — і підпалили будівлю. У полум’ї загинули всі. За наказом Курта Мейєра протягом наступних двох днів німці повністю спалили обидва села, а тих, хто вцілів, розстріляли. Загалом було вбито та закатовано 865 мешканців.

На місці спаленої церкви сьогодні стоїть меморіальний комплекс і новий храм у відтвореній історичній архітектурі. Це місце називають "Храмом на крові".

Сучасна Єфремівка

Попри страшну сторінку в історії, Єфремівка та навколишні села зуміли відродитися. Поруч із селом розташований гідрологічний заказник — місце, де формуються витоки річки Оріль. Це природна територія з унікальними водними екосистемами, яку охороняють з 1998 року.

Раніше "Телеграф" розповідав про село із дивною назвою та не менш трагічною історією на Львівщини. З приводу назви села Паликорови точаться дискусії.