Як гітлерівці знищили два села за два дні: про ці місця на Харківщині знає не кожен (фото)
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Кількість загиблих за кілька днів перевищила 800 людей
Невелике село Єфремівка на Харківщині не відоме широкому загалу. Проте його іноді порівнюють із білоруською Хатинню, через одну з найжорстокіших трагедій Другої світової.
Поселення на цьому місці було засноване у 1723 році як прикордонна фортеця, що мала захищати українські землі від набігів турків і кримських татар. У документах 1731 року воно згадується вже як слобода Єфремівка у складі укріплень Старої Української лінії. Знали її також під назвами: Троїцька фортеця, Трончатська фортеця, Трончатський Буйрак.
Єфремівська фортеця мала стратегічне значення: чотирьохбастіонне укріплення займало понад півтора гектара, було оточене ровом і з’єднане оборонними валами з сусідніми фортецями — Олексіївською та Параскаською. Тут стояв батальйон ландміліції, сформований у російському Єфремові — від цього міста фортеця й отримала свою назву.
Трагедія 1943 року
Під час Другої світової війни Єфремівка опинилася на лінії запеклих боїв. Село кілька разів переходило з рук у руки, а його мешканці допомагали радянським військовим, ризикуючи життям. Саме тому окупанти сприймали всіх селян як партизанів. У лютому фашистські війська знову увійшли в Єфремівку та прилегле село Семенівку.
18 лютого 1943 року гітлерівці зігнали в церкву 240 людей — жінок, дітей, старих — і підпалили будівлю. У полум’ї загинули всі. За наказом Курта Мейєра протягом наступних двох днів німці повністю спалили обидва села, а тих, хто вцілів, розстріляли. Загалом було вбито та закатовано 865 мешканців.
На місці спаленої церкви сьогодні стоїть меморіальний комплекс і новий храм у відтвореній історичній архітектурі. Це місце називають "Храмом на крові".
Сучасна Єфремівка
Попри страшну сторінку в історії, Єфремівка та навколишні села зуміли відродитися. Поруч із селом розташований гідрологічний заказник — місце, де формуються витоки річки Оріль. Це природна територія з унікальними водними екосистемами, яку охороняють з 1998 року.
Раніше "Телеграф" розповідав про село із дивною назвою та не менш трагічною історією на Львівщини. З приводу назви села Паликорови точаться дискусії.