Оновлення законів про працю: на що чекати найманим працівникам та роботодавцям
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 1010
Бізнес-Телеграф прочитав проект нового Трудового кодексу, щоб зекономити ваш час
Мінекономіки оприлюднило проєкт нового Трудового кодексу. Він дуже важливий, адже повинен замінити Кодекс законів про працю, прийнятий ще у 1971 року. З того часу умови роботи змінились настільки, що навіть не можна порівнювати. "Бізнес-Телеграф" вибрав з важливого проєкту головне.
Зміни в законодавстві про працю давно стали необхідністю. "Новий Трудовий кодекс спрощує роботодавцям наймання працівників і впроваджує медіацію трудових спорів, також вводить в юридичну площину багатьох понять із усталених ділових практик, наразі не захищених правовими механізмами", — вважає Інна Хомич, директор з правових питань Нової пошти. Максим Боярчуков, керівний партнер юридичної компанії Максим Боярчуков та партнери вважає, що запропонований кодекс забезпечить наближення національного законодавства до міжнародних стандартів праці.
Трудовий договір
Новий трудовий кодекс вводить в законодавство чимало важливого. Він визначає трудовий договір, положення якого можна максимально індивідуалізувати, основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин. Вводиться поняття ознака трудових відносин та наводиться перелік умов з яких має бути обрано не менш трьох і більше, що утворюють ознаки трудових відносин. "Це підхід, який унеможливлює використання договіру цивільно- правового характеру. По проєкту Трудового кодексу, якщо все ж таки цивільно-правовий договір буде визнано трудовим, то будуть відповідно застосовуватись санкції і штрафи", — уточнює Тетяна Мойсеєнко, експертка з трудового права. Стаття 38 визначає, що у трудовому договорі мають бути обов’язкові умови, факультативні умови, додаткові умови, умови про нерозголошення комерційної таємниці також до трудового договору є можливість вносити зміні.
Трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі (норма, аналогічна чинному закону), а також може бути укладений в електронній формі із накладанням електронного підпису (чинний КЗпПУ такої можливості не містить). Зникають трудові книжки. Стаття 91 визначає, що облік трудової діяльності ведеться виключно в електронному вигляді. І таких званих перехідних періодів чи окремої статті, яка б згадувала про паперові трудові книжки, немає.
У статті 43 описані різні види трудових договорів: про дистанційну роботу, надомну, трудовий договір з учнями чи з домашніми працівниками. Трудовий договір з домашнім працівником є новим для трудових відносин в Україні, проєкт кодексу визначає, що домашня праця — це робота, яка виконується у домогосподарстві або для домогосподарства за трудовим договором і домашні працівники користуються усіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими трудовим законодавством, включаючи оплачуваної відпустки, а також застосування позанормових робіт та роботи у вихідні дні.
Норми часу і зарплати
Щодо норми робочого часу, у проєкті Трудового кодексу залишається норма в 40 годин за тиждень. Але відтепер цей час визначається не від понеділка по суботу, з обов’язкомим вихідним в неділю. Надається можливість так званих плаваючих вихідних, які визначаються умовами трудового договору. Протягом кожного семиденного періоду можна зробити початок роботи, наприклад, з середи по неділю, а понеділок- вівторок будуть вихідними. Вихідні можуть бути як два дні підряд, так і відокремлені але не менш як 48 годин. І вихідні вже не мають фіксації: поняття гарантована неділя зникає. Роботодавець з робітником будуть самі визначати які дні будуть вихідними.
Дозволено працювати надурочно, але з урахуванням норм: не більш ніж 48 годин на тиждень чи кожного семиденного періоду. При цьому за кожний календарний рік надурочні години не можуть перевищувати 360 годин. Окремо прописується графік роботи для вагітних жінок, жінок які вигодовують дитину до 1,5 року, працівників з шкідливими та небезпечними умовами праці, також для працівників до 18 років. Для цих категорій громадян передбачена менша тривалість робочого часу. Щодо змінного графіку. Відтепер не буде роботи протягом повної доби. У проєкті Трудового кодексу фіксується право працювати виключно 12 годин протягом 24 годин. Якщо посада працівника містить шкідливі або важкі умови в умовах змінного графіку робота не може перевищувати більш ніж 8 годин протягом доби. У статті 86 вводиться таке поняття як нічні працівники. За роботу в нічничй час також передбачена гарантована доплата не менш 20%.
Щорічна оплачувана відпустка гарантується всім працівникам України (ст. 95) не менш ніж 28 календарних днів (в чинному законодавству – 24 дні), особам до 18 років – 31 днів, для осіб з інвалідністю 1,2 групи – 30 календарних днів. Компенсація за невикористану відпустку в момент звільнення, щорічних та додаткових виплат поки що передбачена аналогічно діючому законодавству. За проєктом Трудового договору складання графіку відпусток є правом, а не обов’язком роботодавця (стаття 65).
Аналогічно діючому законодавству України зарплата повинна виплачуватись не менш ніж 2 рази а місяць з проміжком виплат не більше як 16 днів, крім того залишається індексація для нарахування заробітної плати. Розмір зарплати для оплати відпустки буде визначено рішенням КМ. "Зверніть увагу, для оплати часу відпусток, часу відряджень вже не визначено процедури середнього заробітку, тобто в проєкті така оплата праці буде здійснюватись за умов договору між працівником і роботодавцем", — зауважує Мойсеєнко. Тобто нарахування буде йти не за розмірами середнього заробітку, а у гарантованому розмірі поточного періоду.
Страйки та звільнення
Умови припинення трудових відносин залежать від того, хто це ініціював. У працівника залишається право звільнитись за власним бажанням, попередивши за 14 днів, якщо це строковий трудовий договір. Також у випадку якщо робітник обирає право розірвати трудові відносини в зв’язку з порушенням роботодавцем умов трудового договору, працівник обирає день, в який він просить це зробити і має отримати компенсацію не менш як 50 середньоденних заробітних плат. Що стосується ініціативи роботодавця, то перелік ширший: наприклад, відмова працівника від змін до трудового договору, з причин економічного, техногенного, структурного характеру. Тут працівнику належить виплата вихідної допомоги не менш як 30 середньоденних зарплат. Також у роботодавця є право припинити трудові відносини у зв’язку з умовами порушення трудового договору працівником два і більше рази протягом 180 календарних днів, також у випадку грубого порушення трудового договору працівником.
Вводиться право на страйки і локаути. "Умови страйків описані згідно сучасного европейского права, сподіватимемось, що українці не створять на цьому форму міні-бізнесу, адже страйки передбачають створення певних страйкових фондів", — каже Тетяна Мойсеєнко.