Називалось навіть на честь організатора Голодомору: чому Апостолове стільки разів перейменовували

Назви українських міст – це своєрідні маркери часу, що зберігають у собі відбитки історичних подій, культурних впливів та політичних трансформацій. Упродовж століть топоніми змінювалися разом із державами, які приходили й відходили, з ідеологіями, що насаджувались, і традиціями, які відроджувались.

Історія Апостолового – це не просто набір дат та назв. Це шлях, яким рухалося місто, реагуючи на політичні зміни, епохи та ідеології. "Телеграф" розповість про це детальніше.

Що варто знати про Апостолове

• Рік заснування: 1793
• Розташування: Дніпропетровська область
• Площа: близько 15,8 км²
• Населення: орієнтовно 14–16 тис.
• Статус: місто з 1938 року
• Особливість: ключовий залізничний вузол Півдня України

Вошиве – топонім, народжений природою

Найдавніше відоме ім’я населеного пункту – Вошиве. Воно походило від місцевого струмка, що протікав повз перші поселення. Така "побутова" назва звучить незвично для сучасності, але для того часу вона була типовою: люди просто фіксували на мапі те, що бачили довкола.

Покровське – коли центр громади визначила церква

У 1824 році життя поселення змінила новозбудована церква Покрови Пресвятої Богородиці. Саме вона стала приводом для перейменування на Покровське. Назва зберігалася понад століття – найдовше з усіх. Це був період, коли релігійні символи визначали не тільки духовний простір, а й географічні назви.

Апостолове – залізниця дала нове ім’я

На початку ХХ століття через територію проклали важливу залізничну гілку, і на ній з’явилася станція Апостолове. Її назва, імовірно, пов’язана з родом Апостолів — нащадків гетьмана Данила Апостола. Коли транспортний вузол став стратегічним, нове ім’я перейшло і на саме поселення. Так Покровське стало Апостоловим, фактично вступивши в епоху модернізації.

Косіорове – радянське ідеологічне перейменування

У 1930-х роках радянська влада почала активно "переписувати" карту, замінюючи традиційні та релігійні топоніми іменами партійних діячів. У 1936 році Апостолове перейменували на Косіорове – на честь радянського функціонера Станіслава Косіора. Ця назва не протрималася й двох років – політична хвиля швидко змінилася. Вже у 1938-му назву Апостолове відновили, що сьогодні виглядає символічним "демонтажем культу" ще в радянські часи.

Сучасне Апостолове: місто, що зберегло себе

Економічне зростання, розвиток промисловості та збільшення населення привели до того, що в жовтні 1956 року Апостолове отримало статус міста районного підпорядкування. У 2020 році внаслідок адміністративно-територіальної реформи ліквідовано Апостолівський район, а місто увійшло до складу новоутвореного Криворізького району як центр своєї територіальної громади.

Попри бурю перейменувань, Апостолове залишилося важливим транспортним вузлом і центром локального життя. Місто невелике, компактне, але з унікальною історією, яку сьогодні переосмислюють у контексті декомунізації та відновлення культурної пам’яті.

Його назви послідовно відображали свій час: спочатку це були природні назви XVIII століття, потім релігійні орієнтири XIX століття, далі індустріальний період 1930-х, за яким прийшла хвиля тоталітарних назв на честь партійних діячів. І вже в новітній період бачимо повернення до більш природної, історично логічної топоніміки – без нав’язаного політичного змісту.

Апостолове показує, як одне місто може пройти через кілька державних систем і ідеологій, але при цьому залишитися самим собою. Змінюються таблички й офіційні формулювання, а міський простір усе одно зберігає власну тяглість і пам’ять.

Раніше "Телеграф" розповідав про найсолодше місто Донбасу. А ще там унікальний геологічний скарб сусідить із териконами та заводськими цехами.