Власники Ocean Plaza підкладають Україні свиню в інтересах людини Путіна
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 2365
![audac.eu/](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428x240/d/0e/5d547547-125146b75e4feca14efd806aa43bb0ed.jpg?v=0261_1)
Хто і яким чином заважає державі списати борги перед структурами російського мільярдера
Запланована на жовтень 2024 року приватизація вилученого у росіян торговельно-розважального центру Ocean Plaza наразі під питанням. І винні в цьому зовсім не адвокати російського олігарха Аркадія Ротенберга, якому раніше юридично належав ТРЦ, а вітчизняні горе-бізнесмени з компанії "Ланіта Інвест". Ця компанія ініціювала судовий позов, розгляд якого може затягнутися на роки. І не дозволить державі, якій зараз належать дві третини ТРЦ, списати борги перед структурами мільярдера з оточення Путіна.
Недовершена націоналізація
Ситуація виглядає наступним чином. Ще у березні 2023 року Вищий антикорупційний суд за позовом Міністерства юстиції вилучив на користь держави 100% акцій компанії ТОВ "Авангард-Віларті", якій належить 66,65% статутного капіталу ТОВ "ІС "Либідь", що своєю чергою є власником ТРЦ Ocean Plaza.
Інші 33,35% ТОВ "ІС "Либідь" — належать вітчизняній компанії ТОВ "Ланіта Інвест", яка фактично намагається керувати центром у своїх інтересах.
Та після "націоналізації" самої компанії — власника ТРЦ залишилося незакритим ще одне важливе питання. Це питання кредиту на суму близько 200 млн доларів, який у 2009 році взяла компанія ІС "Либідь" для будівництва Ocean Plaza у компанії "Ітодер Інвестментс Лімітед", структури наближеного до Путіна олігарха Ротенберга.
Очевидно, що в Україні ніхто Путіну чи його посіпакам бути винним не може. Тому після відповідного юридичного опрацювання Мін'юст підготував і 11 червня 2024 року подав до Вищого антикорупційного суду позовну заяву про стягнення з компанії Ротенберга в дохід держави права вимоги за цим кредитним договором.
ВАКС, зрозуміло, позов прийняв і призначив провадження у справі, про що йдеться у відповідній ухвалі. Та перше засідання, призначене на 11 липня 2024 року, було перенесено у зв’язку із заявами відповідача. Наступне засідання було призначене на 19 липня.
Друзі, з якими не треба й ворогів
А тепер слідкуйте за руками.
У проміжок між цими двома датами раптом активізується "Ланіта Інвест". І 16 липня подає вже власний позов проти "Ітодер Інвестментс Лімітед". Правда не до ВАКСу, а всього лише у Господарський суд міста Києва.
Виглядає так, що раніше їй не муляв кредит (який висів у тому числі й на ній). Але тут у компанії раптом вирішили: чим ми гірші за державу? Ми також можемо посудитися з кредиторами-росіянами.
На пояснення свого кроку "Ланіта Інвест" заявляє, що її позов — набагато кращий, аніж державний. Мовляв, замість двох пулів (борг і актив) виходить один, і взагалі такий позов наближає строки приватизації (і це при тому, що вони вже встановлені).
Напевно, можна було б навіть і повірити компанії, яка готова взяти на себе судову тяганину та витрати по ній. Аби не декілька серйозних "але".
По-перше, "Ланіта Інвест" колись уже спробувала "допомогти" державі, змінивши статут ТОВ "ІС "Либідь". Зокрема, таким чином, що важливі рішення в компанії мали ухвалюватися не 2/3, а 3/4 голосів. Це сталося у лютому 2023 року, тобто незадовго до рішення про вилучення активів Ротенберга на користь держави.
Логіка "Ланіта Інвест" тут була прозора – оскільки держава мала стати власником 2/3 активів ТРЦ, а компанія не хотіла втрачати вплив, то й підняла поріг ухвалення рішень. Тоді виник чималий скандал, і компанії вперше поставили запитання: а на кого ж вона працює?
А по-друге, теперішнє рішення подати судовий позов паралельно з державою – це не що інше, як грандіозна свиня, яку "Ланіта Інвест" підкладає Україні.
Приватизація в тумані
Чому це так, детально пояснив у своєму дописі бізнесмен та громадський активіст Андрій Журжій, який, до речі, безпосередньо зацікавлений у питанні, адже його фонд готується взяти участь у приватизації Ocean Plaza.
"Є всі шанси до 01 жовтня 2024 року націоналізувати зазначені активи у Ротенберга в дохід держави через розгляд справи у ВАКС — враховуючи скорочені терміни розгляду справ про застосування санкцій. Відповідно до статті 283-1 Кодексу адміністративного судочинства: справа про застосування санкцій вирішується протягом 30 днів, апеляційну скаргу на рішення можна подати протягом 5 днів, розгляд апеляційної скарги триває 15 днів", — наголошує Андрій Журжій.
Справді, про скорочений розгляд і стислі терміни говориться навіть у самій ухвалі ВАКС щодо відкриття провадження у справі
"Оскільки ч. 4 ст. 283-1 КАС України для цієї справи передбачено її розгляд колегією у складі трьох суддів ВАКС протягом 30 днів з дня надходження позовної заяви до суду, отже, вона належить до справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Тому, згідно із ч. 2 ст. 12 КАС України, її належить розглядати в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 283-1 КАС України", — зазначено, зокрема, в ухвалі Вищого антикорупційного суду.
![Скриншот з ухвали ВАКС](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/3/e2/ed50fc90-607bce8acc6ebc3c00984b727335ee23.png?v=9993_1)
А що сталося після паралельного позову "Ланіта Інвест"?
"18 липня 2024 року. Господарський суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання — на 21 жовтня 2024.<…> Тепер є паралельна справа в Господарському суді — який через 3 місяці лише розпочне підготовче засідання. А враховуючи, що такі справи не мають скорочених термінів розгляду, то це може тривати роками!" — пише Журжій.
![Скриншот ФБ Андрія Журжія](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/2/65/3112be5b-5e49ba47219ee49228d9335958418652.png?v=0044_1)
Він також зазначив, що адвокатеса від "Ланіта Інвест" (яка, до речі, заявляє, що представляє всю компанію "ІС "Либідь") вже спробувала на засіданні ВАКС 19 липня перенести розгляд поданого державою позову. З підстав, що, мовляв, є інший позов, той самий до Господарського суду. Але, до честі ВАКС, там її аргументи проігнорували.
От і виникає питання, у чиїх все-таки інтересах діє "Ланіта Інвест", провокуючи відверте затягування націоналізації боргу, а отже і початок процесу приватизації? Враховуючи, перед ким цей борг (якого, нагадаємо, в українців не повинно бути апріорі), відповідь на це питання виглядає досить-таки непривабливо.
До речі.
Як раніше писав "Телеграф", український бізнесмен Василь Хмельницький (холдинг UPD) ще рік тому офіційно був співвласником Ocean Plaza, після того, як у 2020 році викупив частку у Ротенберга. Іншу частину викупили громадяни Швейцарії Сюзанна та Андреа Рішааль Валлабх. Пізніше Хмельницький заявляв виданню Forbes.ua, що продав свою частку іншому бізнесмену – Андрію Іванову.
На теперішній момент, за даними системи Opendatabot, бенефіціарним власником "Ланіта Інвест" із часткою 49,99% є громадянин України Костянтин Костенко, доданий як власник у жовтні 2023 року разом з Андрієм Івановим. Також, за даними цієї системи, Андрій Іванов був видалений з бенефіціарних власників компанії орієнтовно навесні 2024 року.
![Скриншот з системи Opendatabot](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/d/1b/662d9c14-509cfdfcd7933f3d75f9f0da478541bd.jpg?v=0113_1)
Костянтин Костенко, за даними аналітичної системи Clarity-project, раніше був співзасновником та бенефіціаром у низці компаній, де власником і зараз є Василь Хмельницький. Це, наприклад, такі компанії, як ТОВ "КУА "ЮДП ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ", ТОВ "ЮНІТ ФІНАНС".
![Скриншот з системи Clarity-project](https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/90/118d550e-fa7f940fa3498338b7348195c9501905.jpg?v=0156_1)
Наразі ж, окрім "Ланіта Інвест", Костенко є також формальним власником інвестиційної компанії "ІНВЕСТ-М", консалтингової компанії "РІНН" та фірми з вирощування ягід "БЛУБЕРРІ ІНВЕСТ".
Втім, Андрій Журжій, судячи з його допису, переконаний, що "Ланіта Інвест" і досі належить Хмельницькому-Іванову.
Щодо частки "Ланіта Інвест" в компанії "ІС "Либідь", власника Ocean Plaza, то її вона отримала у лютому 2023 року, тобто за місяць до націоналізації ТРЦ. До цього юридично Ocean Plaza, нагадаємо, перебувала у власності структур Ротенберга. Тобто, щоб домовитися про придбання частки, потрібно було отримати рішення акціонерів, а це значить — поговорити з російським бізнесменом чи його представниками. Хто і як це провернув – питання, яке також поки що залишається відкритим.