Стимулу для економіки не буде? Чому оптимістичні сценарії "Національного кешбеку" викликають сумніви

Читать на русском
Автор
Новина оновлена 17 вересня 2024, 17:03

В умовах кризи та обмежених ресурсів збільшити обсяги виробництва вдвічі не вдасться

При запуску програми "Національний кешбек" український уряд взяв за приклад італійський "Cashback bonus". Його запустили 2020 року для стимулювання безготівкових розрахунків і підтримки тамтешнього бізнесу під час пандемії COVID-19. Програма передбачала повернення 10% вартості покупок у вигляді кешбеку, однак уряд достроково згорнув її через надмірні бюджетні витрати та сумнівну ефективність.

Тож міжнародний досвід реалізації подібних програм підтримки внутрішнього попиту не дає однозначних аргументів на користь їхньої ефективності. Про це "Телеграфу" розповів віцепрезидент ICC Ukraine (Український національний комітет Міжнародної торгової палати) з оподаткування, обліку та аудиту Дмитро Олексієнко.

Більше читайте на сайті "Телеграф" у публікації: "Український кешбек: чи виправдає ініціатива очікування уряду?"

— Експерти вказували на те, що програма не призвела до суттєвого збільшення споживання, а лише субсидувала покупки, які громадяни здійснили б у будь-якому разі. Попри деякі відмінності, український кейс має схожі ризики з точки зору нецільового використання бюджетних коштів та недостатнього стимулюючого ефекту для економіки, — каже економіст.

На його думку, умови участі в програмі фактично дискримінують дрібних виробників і невеликі магазини.

— Вимога до продавців працювати за загальною системою оподаткування та здійснювати фіскалізацію операцій залишає поза програмою малий бізнес, який часто працює за спрощеною системою. Це може призвести до посилення і без того значної ринкової "влади" великих торгових мереж. Натомість малі виробники та торгові точки, які не матимуть можливості брати участь у програмі, опиняться у нерівних конкурентних умовах і можуть втратити частину покупців, — наголошує експерт.

За його словами, чи не найголовніше питання програми — економічна ефективність ініціативи.

— Державні витрати на виплату кешбеку, які можуть сягнути 2-3 млрд грн на рік, виглядають непропорційними відносно очікуваних вигод у вигляді збільшення податкових надходжень. За розрахунками експертів, для повернення витрачених на кешбек коштів до бюджету у формі податків, виробникам необхідно буде збільшити обсяги виробництва щонайменше вдвічі. В умовах кризи та обмежених ресурсів такі оптимістичні сценарії викликають обґрунтовані сумніви, — підсумував Дмитро Олексієнко.

Раніше "Телеграф" писав, що у програмі "Національного кешбеку" знайшли цікаву деталь: вашу банківську картку бачитимуть наскрізь.