Піар влади, дискримінація ФОПів чи допомога небагатим українцям: що стоїть за "Національним кешбеком"

Ініціативу Уряду про впровадження національного кешбеку позитивно сприйняли не всі. По-перше, ідея доволі специфічна, по-друге — вимагає грошей з бюджету.

Та гостро стоїть також головне питання — чи буде доцільним та корисним таке рішення для звичайних українців, чи це просто піар влади? На це питання "Телеграфу в бліцінтерв'ю розповів економіст, координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

— Чому наш уряд вирішив запровадити програму "Національний кешбек" зараз, не 5 років тому? Яка економічна доцільність, яка політична доцільність усього цього?

— Мені складно сказати, як формуються ідеї в уряді. Скоріше за все, вони формуються не в уряді. А такі специфічні ідеї, як, наприклад, податкова реформа "10-10-10", чи кешбек на українське, чи податок на транзакції, формували в надрах Офісу президента.

І там був такий екзотичний заступник голови Офісу президента з економічних питань пан Шурма, який ці ідеї генерував, і потім вкидував у Кабмін, і Кабмін змушений був це виконувати. На щастя, його вже звільнили, тому ми сподіваємося, що більше таких дивних і екзотичних ідей ми незабаром не побачимо, бо економічний блок Кабміну насправді досить професійний. Проте вони були змушені інколи виконувати дивні забаганки Офісу президента, і так з'явився цей кешбек.

Економічної доцільності його ми як економісти, як аналітичні центри не бачимо. Про це ми робили спільну заяву 14 аналітичних центрів, на яку дуже обурився Кабінет міністрів. Проте вони все ж таки протягли цей кешбек, незважаючи на його сумнівну доцільність, і вважають, що з нього буде якась користь. Ми як економісти цього не бачимо.

— Тобто скористатися пересічному українцю буде складно? Чому ви не бачите доцільності?

— Пересічні українці з радістю скористаються [Національним кешбеком] Вже вони відкрили, здається, близько мільйона карток, на які будуть отримувати ці кешбеки.

Тож для певних категорій пересічних українців користь, мабуть, буде. Вони трохи заощадять коштів. Але з погляду в цілому економіки, в цілому суспільства, користі ми не бачимо.

Бо українці, які і так купували переважну українські товари, (особливо це стосується продуктової групи) і далі будуть купувати українське. Українці, які не купували українське, ніякі 10% [кешбеку] не приваблять купувати українське, якщо вони вважають, що воно значно гірше за якістю. Тож по певних категоріях товарів нічого не зміниться.

Тому ми бачимо, що 3 мільярди гривень цього року і, мабуть, 10 мільярдів наступного будуть просто передані певним категоріям українців у вигляді певної пільги. Ще одна пільга на додаток до тих сотень пільг, які зараз роздають всім поспіль у безмежних кількостях. Крім того, ця програма дискримінує малий і мікробізнес порівняно з середнім і великим.

Вона розповсюджується тільки на платників ПДВ, тобто тільки на великі мережі, великі магазини. І не розповсюджується на ФОПів. Тобто всі маленькі крамнички, ринки є дискримінованими порівняно з великим і середнім бізнесом.

— А чи не є дискримінованими люди з сільської місцевості, які отримують свої пенсії, виплати готівкою, а не на картку?

— Будь-який українець може відкрити свою картку у будь-якому відділенні, навіть віртуально, тому будь-яка людина може це зробити. І в сільській місцевості зараз активно користуються картками. Тож тут значної дискримінації нема, а от малий і мікробізнес значно дискримінований, бо він не потрапив в цю програму.

— Ви казали, що в Україні зарплати зросли вище, аніж інфляція, і ніде нема такого у світі. Чи не буде це підвищувати грошову масу? Чи не буде "накручувати" інфляцію в Україні?

— Та ні, це лише 3 млрд грн на фоні наших витрат у 4 трильйони.

Ці 3 мільярди особливо ніяк не вплинуть на інфляцію. Вони радше викривляють чесну конкуренцію і призводять до додаткового витрачання коштів державного бюджету, яких і так не вистачає. Тож порівнюючи цінність різних програм, наприклад, на розвиток і додаткову закупівлю дронів чи ще щось корисне, воно могло б бути набагато кориснішим, аніж просто роздача грошей певним категоріям, які потрапили в цю програму.

— Це нагадує історію із субсидуванням кінотеатрів і розважальних кінотеатрів, коли був ковід.

— Близько до "Юліної тисячі", яку роздавали вкладникам "Ощадбанку". Просто дуже дивна ідея без реального економічного підґрунтя, але з бажанням щось зробити для українців, роздати їм певні кошти. На щастя це лише 3 мільярди, не дуже шкідливо [для економіки].

А наступний рік треба буде дивитися. Поки є очікування, що ця програма на наступний рік не продовжиться, тоді її шкода закінчиться 1 січня [2025 року]. Ми поки не бачимо в проєкті держбюджету цей кешбек, але можливо, вони заховали його в інших статтях, тому будемо дивитися уважніше.

— Тобто, це більше піар-акція і допомога "своїм людям", аніж пересічному українцю?

— Піар-акція, яку з радістю підхопили великі мережі, тож це певна допомога їм. І додаткова економія для людей, які отримують доходи середнього або нижче від середнього рівня.

Але загальний ефект для економіки – нуль.

Довідка. "Національний кешбек" — це ініціатива, яка дає можливість громадянам України отримувати певні відсотки за купівлю вітчизняних товарів. Кешбек нараховуватиметься на банківську картку. Вона створена заради збільшення популярності українських товарів та підтримки вітчизняних виробників. Виплати кешбеку нараховуватимуться до 20 числа наступного місяця за попередній.

Раніше "Телеграф" також повідомляв, коли може запрацювати анонсований Зеленським новий сервіс. Він створений для того, аби українські гроші залишилися і працювали в Україні, вважає Президент.