"На виплати підуть мільярди": заступниця міністра економіки про "тисячу Зеленського", Національний кешбек і велике бажання ЄС

Надія Бігун розповіла "Телеграфу" про деякі особливості Національного кешбеку, про те, де візьмуться гроші на "Зимову єПідтримку" і про тендерний "наступ" ЄС на Україну

В Україні вже майже три місяці діє державна програма Національного кешбеку. Нині близько півтори тисячі виробників, які пропонують близько 300 тис. товарів, вже долучилися до проєкту. Незабаром громадян очікує ще один бонус від центральної влади — виплати по одній тисячі гривень.

Надія Бігун, заступниця міністра економіки в інтерв'ю "Телеграфу" розповіла деякі подробиці та нюанси цих ініціатив для громадян.

У першій частині інтерв'ю з урядовицею мова зайшла про технічні та фінансові особливості "Національного кешбеку", куди зараховуватимуть "тисячі Зеленського", чи вмикатимуть для цього печатний "грошовий станок", а також про одну принципову і системну вимогу ЄС до України.

Повну відеоверсію розмови з Надією Бігун дивіться на нашому ютуб-каналі.

— Минулого тижня Мінекономіки відзвітувало про виплати за програмою "Національний кешбек". Уточніть, який стан цієї програми, чи набирає вона обертів, та чому тільки п'ята частина українців використала вересневі кошти?

— Програма працює таким чином, що людям, які протягом місяця купують товари українського виробництва в торгових точках-учасниках програми, нараховується кешбек в розмірі 10% (від вартості придбаних товарів. — Авт.). Він накопичується протягом місяця. Потім в наступному місяці, у 20-х числах, ми робимо виплату цих грошей.

Поки що ми виплатили за вересень та жовтень. У вересні приблизно 650 тисяч людей отримали сумарно 37 мільйонів гривень за перший місяць осені. Зараз у нас пройшла виплата за жовтень. За минулий місяць вже 1 мільйон 200 тисяч споживачів отримали кешбек. Це приблизно 119 мільйонів гривень. У жовтні середня сума виплати на одну людину зросла з 57 гривень до 97 гривень. Хтось, звісно, отримав більше. Були такі громадяни, хто і 3 тис. грн отримував (це максимальний ліміт кешбеку).

— А скільки таких щасливчиків було?

— Їх було 5 із загальної кількості в 650 тис. громадян [у вересні]. Це небагато. Дійсно, були такі споживачі, що купували чи дуже багато товарів, чи дороговартісні речі. Відповідно вони і отримали максимальну суму.

Основна причина, чому зараз гроші не використовуються, полягає у тому, що нарахована сума в більшості випадків за вересень є невеличкою. Цією сумою поки що неможливо, наприклад, повністю розрахуватися за комунальні послуги (або оплатити обрані послуги).

Відтак ми побачили, що десь 25% з цих 650 тисяч громадян кошти використали, перерахували. Та всі інші не використали. Більш репрезентативною буде інформація вже після виплати у жовтні. Цим людям гроші додадуться (до невикористаної суми). Тоді будемо розуміти, як вони ці кошти витрачають.

— Чому урядовцями зроблена ставка суто на придбання послуг за цей кешбек, а не товарів, щоб, скажімо, в магазинах розраховуватися за продукти, і так далі?

— Насправді Національний кешбек — це дуже непростий технологічний продукт.

— Чому?

— Перше: до такої програми залучено дуже багато учасників: банки, платіжні системи, торговці, виробники, Мінекономіки, Мінцифри, "Дія" тощо. Коли почали розробляти цю програму, ми аналізували різні сценарії, як вона може працювати.

Сценарій, який в результаті прийняли, був найбільш оптимальним з точки зору реалізації. Він передбачає, що торгові точки мають у себе на касовому обладнанні таким чином налаштувати передачу інформацію по фіскальним чекам, щоб на них була інформація про штрих-код товару.

Далі ці фіскальні чеки передаються стандартно в податкову через РРО. Податкова через інформаційний обмін передає їх в "Дію". А вона має інформаційний обмін з банками, які доєдналися до програми, й отримує інформацію про транзакції з карток по ключовим критеріям (дата проведення транзакції, код категорії продавця, там цілий набір характеристик). "Дія" зв'язує ці два списки і розуміє, кому треба нарахувати кешбек. Розуміє, що даний конкретний фіскальний чек був виплачений цією транзакцією, а значить цій особі треба нарахувати виплату. "Дія" перевіряє штрих-коди з фіскального чека, чи є вони у нас в базі. Коли вона розуміє, що ці товари є у нас в переліку, що вони українського виробництва, то на них і нараховується 10% кешбеку.

Це насправді дуже нетривіальна задача. Тому ми весь вересень тестували цю систему, адже треба було, щоб у всіх все було правильно налаштовано. Для того ж, щоб людина отримала кешбек і витратила його на товари українського виробництва (в магазинах. — Авт.), систему треба зробити ще складнішою.

Тому на момент запуску програми ми вирішили, що швидше і простіше спочатку буде дати можливість використати ці кошти тільки на послуги. Окрім того, ставка на придбання послуг насправді є правильною з точки зору балансу.

Цей додатковий бюджет, який люди отримують як стимул купувати українське, піде в послуги і не буде впливати, наприклад, на те, що у нас буде якийсь дефіцит товарів (чи зростання цін), чи ми перегріємо цю частину економіки.

Ми ж фактично гріємо і одну частину економіки — товарів, — і другу частину економіки (послуг). Щоб в сегменті послуг також були додаткові стимули. Адже послуги також страждають під час війни, блекаутів і т.д. Відповідно для цього ринку теж дуже важливий додатковий грошовий потік, щоб люди більше споживали.

Про "тисячу Зеленського"

— Коли громадянам почнуть виплачувати по 1 тис. грн, яким чином можна буде отримати ці кошти? Це будуть готівкові гроші?

— Програма "Зимова єПідтримка" почне працювати з 1 грудня. Ці кошти можна буде замовити через "Дію", а нараховані вони будуть на картку Національного кешбеку.

Як ви знаєте, це ініціатива президента України, і він хотів, щоб ми знайшли рішення, аби ці кошти можна було використати не тільки на послуги, а ще й на медикаменти. Це було однією з умов, яку від самого початку ми проговорювали.

За умовами "Зимової єПідтримки" кошти нараховуватимуться на картку Національного кешбеку. Тобто, не можна буде розділити на карті, що оце кошти з кешбеку, а це — додаткова тисяча.

І кошти Національного кешбеку, і додаткову зимову єПідтримку можна буде використати на медикаменти в аптеках і на книги, але українського виробництва.

Зараз ми з аптеками і продавцями книг розробляємо відповідне технічне рішення. І їм, щоб бути в цій програмі, доведеться навчити своє касове обладнання (налаштувати), щоб каси перевіряли в момент продажу, є той чи інший товар (за який розплачується людина з карти Національного кешбеку) у нашому переліку українських виробів.

Також допомогу від держави зможуть отримати пенсіонери та люди з інвалідністю через Укрпошту. Про можливість отримати виплату повідомить листоноша під час отримання пенсії або соцдопомоги. У пенсіонерів та людей з інвалідністю буде можливість оплатити комунальні послуги чи придбати товари українського виробництва.

— Про яку загальну суму йде мова по виплатам цих тисяч гривень?

— Фінансуватись програма буде з залишків невикористаних коштів державного бюджету невійськового призначення. Це буде орієнтовно 6 млрд грн. У нас є прогноз розрахунків [по виплатах]. Ми взяли показники виплати "ковідних тисяч". Тоді гроші отримали більше 8 мільйонів людей. Відповідно, розуміємо, що тоді населення було більше, а зараз менше. Зараз виходимо з цих показників і орієнтуємося, що буде орієнтовна та сама кількість людей, які подадуть заявку в "Дії", аби отримати виплату.

Тут вам достеменний прогноз ніхто не зможе дати. Тому що навіть по Національному кешбеку ми очікували, що ця програма буде йти швидше, що більше людей будуть купувати [українські товари] і т.д. Тож закладали на цей рік 3 млрд грн на Національний кешбек. Але повторюсь, обсяг виплаченого за перший місяць становив 37 млн грн для 650 тисяч українців. Іншими словами, ми навіть мільярд гривень не використаємо. У жовтні — 1,22 млн громадян отримали 119 млн грн кешбеку.

Відповідно, частково цей залишок і піде на "Зимову єПідтримку".

— Умовно кажучи, навіть якщо 10 млрд грн піде на виплату по 1 тис. грн, це не перегріє економіку і ніяким чином не обтяжить державний бюджет?

— Не перегріє економіку, а підтримає її. Не очікуємо, що це сприятиме зростанню цін чи інфляції. Це не та сума, яка може так суттєво вплинути (на макропоказники. — Авт.). Плюс все одно орієнтація йде на широку групу товарів і не сфокусована в одну категорію. Відповідно у споживача лишається багато опцій, на які товари використати ці кошти Національного кешбеку і "Зимової єПідтримки".

— Які є прогнози по виплатам українцям в рамках програми Національного кешбеку? Чи був показовим вересень, коли на першому місці в структурі витрат було поповнення громадянами мобільного зв'язку (50%), на другому місці — оплата за послуги ЖКГ (35%) тощо? Чи зміниться ця структура витрат цих коштів?

— Накопичена сума кешбеку за вересень була невеличка. І люди природно поповнювали свої рахунки за мобільний зв'язок, витрачаючи на це, умовно, 30 грн. На другому місці за обсягами витрачених коштів з Національного кешбеку дійсно були комунальні послуги. Люди, в принципі, пішли платити за компослуги.

Очікуємо, що найбільше коштів "Зимової єПідтримки підуть на комунальні послуги. Особливо будемо раді, якщо це буде оплата боргів. Оскільки всі розуміємо, що комунальній сфері, особливо енергетикам, потрібні кошти на відновлення. Тому що весь час енергетична система страждає від ударів з боку Росії. Відтак треба кошти, щоб це відновлювати. Тарифи ж не піднімаються. І в тариф це перекласти не можна.

Окрім того, якщо зростатиме заборгованість [за послуги ЖКГ], це ще сильніше обтяжить всю комунальну систему, тож відновлюватися їй буде складніше.

Про те, чого ЄС хоче від України

— Перейдімо до непростої теми державного сектору економіки. В цьому контексті на фоні війни досі актуальним залишається питання поглиблення, продовження реформ. Як Україна виконує домашнє завдання Євросоюзу в рамках євроінтеграції щодо державних закупівель?

— Публічні закупівлі для Євросоюзу насправді є суперважливими. У нас навіть перша сесія, з якої почався переговорний процес (щодо вступу України до ЄС. — Авт.), була саме про публічні закупівлі. Це відчувається на всіх рівнях. Як з нашого боку, так і з європейського.

В ЄС очікують, що ми будемо показувати суттєвий прогрес в імплементації європейських директив до нашого законодавства. Для них публічні закупівлі – це супер хоттопік (з англ. hot topic – гаряча тема. — Авт.). У цьому сенсі ми достатньо просунулися. На відміну від інших реформ, які також важливі для Євросоюзу, трансформація публічних закупівель у нас прогресивна.

Ми почали цю реформу ще з прийняття закону про публічні закупівлі в 2016 році. Багато чого вже зробили, тому працюємо не з порожнього місця. Підготовча робота зроблена. Відповідно, є очікування з боку європейців, з нашого боку, що ми дуже швидко покажемо [кінцевий] результат.

Зараз до другого читання у парламенті планується нова редакція закону "Про публічні закупівлі" (проєкт закону №11520). Цей документ уряд почав готувати ще в минулому році. І розроблявся він у відповідності до Угоди про асоціацію (хоча тоді ще не було розмови, що будуть відкриватися переговори про вступ).

Але коли вже стало питання, що ми відкриваємо переговори, очікування з боку наших партнерів змінилися. Вони стали більші. Тепер вже було недостатньо просто написати закон, який буде наступним кроком по угоді. Вони від нас очікують, що ми покажемо більший прогрес.

Цей проєкт закону не буде повною імплементацією директиви. Все одно залишиться невеличкий відсоток змін, які треба буде потім, на наступному кроці, імплементувати іншими змінами до закону.

Але зараз це буде величезний шмат того, що ми імплементуємо директиви ЄС в наше законодавство [щодо держзакупівель]. Відтак ми суттєво наблизимося до того, щоб сказати, що у нас законодавство відповідає європейському.

— Який найпринциповіший момент у цьому документі?

— Сам проєкт закону містить багато змін. В ньому з'являються нові процедури. Але в принципі основний виклик, на який ми намагаємось відповідати цим законопроєктом, полягає у тому, що зараз в Prozorro у нас основна процедура — відкриті торги і закупівля тільки за найнижчою ціною.

Про цей момент нам вже багато років говорять європейці. Звісно, що цей підхід зрозумілий та правильний, але мають бути не тільки відкриті торги за найнижчою ціною, а й інші інструменти.

Бо в частині, де є складні комплексні закупівлі, де є різновартість життєвого циклу, там треба навчитися застосовувати й більш складні інструменти. Європейці від нас очікують, що ми впровадимо додаткові закупівельні інструменти і процедури.

В новому законопроєкті є перелік нових процедур: відкриті торги з обмеженою участю, динамічні системи закупівель, інноваційне партнерство, конкурси проєктів для дизайну. Так і одночасно з цим ми підсилюємо застосування інструментів, які дозволяють змістити фокус з того, щоб купувати за найнижчою ціною до того, аби купувати баланс "якість-ціна". І враховувати [на держзакупівлях] цей баланс.

Наприклад, особливо гостро це проявляється в будівництві, зокрема, з недобудовами, закинутими проєктами, які потім (після зірваних контрактів. — Авт.) ще дотендеряються, тобто проводяться повторні тендери. А потім замовники рахують, скільки ж це загалом коштувало, то у таких випадках в підсумку ціна може зростати і в 10 разів.

Або йдеться про таку низьку якість виконання договору, що через 2-3 роки вже все треба переробляти. Зараз цей ризик також не враховується. Наприклад, коли відремонтували станцію метро, а через 2 тижні почала плитка відпадати. Або це стосується будівництва доріг. Треба ж так навчитися робити дороги, щоб вони потім 10 років стояли. Потрібно закуповувати дороги з обслуговуванням. Це складніше, ніж просто закуповувати по найнижчій ціні.

Водночас Євросоюз давно почав відходити від практики, коли купується за найнижчою ціною. Адже за великим рахунком це практика "купувати китайське" (в узагальнювальному сенсі, якщо звузити). Якщо рухатися тільки шляхом, мовляв, давайте будемо купувати найдешевше, то це означатиме, що в якійсь перспективі будемо завжди купувати "китайське". Якщо хочемо, щоб у нас не тільки дешеві [низькоякісні] пропозиції були, треба рухатися, щоб враховувати й інші фактори. Наприклад, чи повноцінно суб'єкт господарювання (учасник торгів. — Авт.) сплачує податки, чи уникає оподаткування.

*Про боротьбу зі схемами на відкритих торгах, зловживання великих держпідприємств, закупки для вітчизняної оборонки та чому попри прогнози економіка Росії все ніяк не обвалюється — читайте найближчим часом на "Телеграфі" у другій частині інтерв'ю з Надією Бігун.