Введуть податки для таксистів, а товари з Китаю стануть дорожчими. Що зміниться в Україні у 2026 році

Економіст пояснив, як на звичайних українців вплинуть податкові зміни

Держбюджет на 2026 рік містить рішення, які експерти називають швидше політичними, ніж економічними. Частину витрат уряд все ж таки залишив у категорії "популістських", одночасно заклавши в документ податкові зміни.

На цьому тлі в парламенті прозвучала теза, що після ухвалення бюджету МВФ може вимагати перегляду податків для громадян. "Телеграф" запитав економічного експерта та координатора груп Економічної експертної платформи Олега Гетмана, чи є підстави для таких побоювань, що в бюджеті він вважає найвразливішим і яких реальних змін людям варто очікувати у 2026 році.

Декілька "хотєлок" у бюджеті залишилися

– Наскільки, на вашу думку, реалістичним є загальний макропрогноз, який заклали в бюджет. Чи є параметри, які викликають у вас недовіру?

– Як для воєнного часу бюджет цілком реалістичний. 2,9 трильйона розборів, ще близько 2 трильйонів, які треба дістати з інших джерел, 2,8 на оборонку. Для мирного часу це був би катастрофічний бюджет, з таким неймовірним дефіцитом був би прям жахливий.

Тож цілком реалістично. За виключенням кількох популістичних історій, кількох "хотєлок", які все ж таки там залишились, то в цілому бюджету на 95% достатньо якісно складення.

– Щодо популістичних рішень, це які саме ви маєте на увазі?

– Попри заклики аналітичних центрів, нас, експертів, низки народних депутатів, все ще лишили "кешбек", який ми вважаємо неефективним та просто піарним, популістичним рішенням. Ще лишилося 4 мільярди на так звані "стратегічні комунікації".

І ще низка таких другорядних видатків, які краще було перекидати на оборону, на дороги і все інше. Це не катастрофічна цифра, але близько 20-30 мільярдів – популістичні історії.

На щастя, додали на реформування БЕБ 244 мільйони, чого ми теж хотіли. Це якраз позитивна зміна.

Товари на Temu подорожчають?

– Наскільки є ризикованою ставка уряду на зовнішнє фінансування? Чи є ризики, які можуть ускладнити або затримати його надходження?

– Якісь фактори є завжди. Але з одного боку, на наступний рік в нас є гарантованих кілька десятків мільярдів – це залишки програми ERA, коли нам передають кошти безоплатно, відсотки від російських цих арештованих активів. Є залишки програми Facility, є залишки інших програм.

З іншого боку ми зараз маємо увійти в новий меморандум з МВФ, який буде таким прапором, маяком для інших донорів, що Україна в адекваті, Україна виконує свої зобов'язання, Україна робить необхідні реформи і можна кошти їй надавати.

Тому я гадаю, що наступного року це буде виконано. При цьому міністру фінансів, звісно, доведеться багато з ними спілкуватися, працювати, їздити – така у нього робота.

– Народний депутат Ярослав Железняк заявив, що після прийняття такого бюджету Міжнародний валютний фонд "випише чек" на нього у вигляді перегляду податків для людей. Наскільки реалістичним є такий сценарій та що очікуватиме на громадян та бізнес?

– Ні, податків для громадян якраз особливо не буде. В кінці минулого року, коли був піднятий суттєво військових збір, от тоді це торкнулося майже всіх-всіх громадян. На відміну від такого широкого рішення, наступного року нічого такого і близько не буде. Ніякі податки загальнодержавні підійматися не будуть, і це щастя.

Що буде підійматися? Вже прийнятий закон і закладений бюджет – це податок на надприбуток банків. Все ж таки, заплатять в наступному році 50% від всіх своїх прибутків, але це плюс-мінус виправдано, бо вони реально заробляють зараз на, по суті, державних відсотках шалені гроші.

З іншого боку, буде запроваджений так званий "податок на цифрові платформи". Він торкнеться близько 300 000 громадян, які зараз знаходяться у неформальному секторі. Це – кур’єри, водії, які працюють через "Уклон", "Убер", "Болт", "Кабанчик" і таке інше. Цифрові платформи стануть податковими агентами, це досить нормальний європейський досвід. За своїх контрагентів, за своїх партнерів – тобто, водіїв та кур’єрів, сантехніків, вони будуть сплачувати податки.

Зараз це буде 5+5%, після завершення воєнного стану – 5%, що є найліберальнішою ставкою в Європі взагалі. Це буде без додаткового ускладнення для водіїв, кур’єрів і так далі, за них все буде робити платформа. Їм не потрібно ані реєструватися, ані здавати звіти, все за них буде сплачуватися, а для них буде величезний позитив – буде білий дохід, вони зможуть брати будь-які кредити, іпотеку та таке інше. Тож, це позитивна якраз історія. Це принесе державі близько 14 мільярдів гривень на рік.

З одного боку, це вирівняє конкуренцію, бо зараз китайці не платять ПДВ, а на такі самі українські товари – одяг, іграшки, товари для дому – українські виробники ПДВ сплачують. Тому цей крок, який запропонований в меморандумі, вирівняє конкуренцію та дасть держави додаткових 16 мільярдів гривень.

– А якщо говорити про суперзвичайну середньостатистичну людину, для неї в цьому бюджеті якісь зміни будуть? Підвищення цін чи зміни в соціальних виплатах?

– Для звичайної людини, яка працює на звичайній роботі, нічого не зміниться. Ціни будуть зростати, але приблизно так, як і завжди – інфляція складатиме 6-7-8%, це невелика інфляція. Так само зростають і зарплати, і навіть швидше, ніж зростає інфляція.

Колообіг ФОП з ПДВ

– У 2027 році все ж планують впроваджувати ПДВ для ФОПів із доходом понад 1 мільйон гривень. Як ви ставитеся до цієї ініціативи та як вона вплине на малий та середній бізнес в Україні?

– Відповідно до подій, які відбувались останній тиждень, я вважаю, що ця історія не буде запроваджена. Щонайменше вона не буде запроваджена в первинній її конфігурації. Така ідея не отримала підтримки ні народних депутатів, ні аналітичних центрів.

Всі провідні аналітичні центри позавчора вийшли зі спільною заявою про те, чому ця історія шкідлива. Не набрала вона популярності і серед бізнес-асоціацій, які теж вийшли вчора і позавчора із зверненнями.

Всі думки суспільства були донесені МВФ, були донесені депутатам, і зараз обговорюється, як трансформувати цю ідею, бо в такому вигляді вона була шкідливою і вона не принесла додаткових коштів до бюджету, а навпаки зменшились би надходження до бюджету.

Бо ФОПи в нас, за багато років стали дуже розумними. І ніяких розумний ФОП не буде переходити на ПДВ, якби воно було встановлено на рівні 1 мільйона. Бо завжди можна відкрити другого ФОПа, третього ФОПа, ФОПа на сестру, на тата, і кожен цей ФОП буде працювати на 500-600 тисяч на рік. Або в інший спосіб занижувати обороти – не видавати фіскальні чеки, працювати за готівку, робити ще щось.

Обійти такий штучний, неадекватний поріг – дуже легко. Тож ми, аналітичні центри, вважаємо цей крок контрпродуктивним та шкідливим. І складається враження з останніх заяв влади, що він не буде реалізований. Можлива реалізація у тому вигляду, в якому в найкращих країнах Європи – Італії, Франції, Британії – встановлений такий поріг. Там цей поріг встановлений на рівні 85 000 євро (ред. – близько 4 180 000 гривень). До такого ми і схиляли представників влади.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що затвердження бюджету на 2026 рік викликало безліч питань, оскільки в документі з’явилися положення щодо підвищення виплат вчителям та депутатам, але не військовослужбовцям. Це викликало серйозне обурення в суспільстві, адже багато бійців вже понад чотири роки перебувають на передовій і продовжують отримувати мінімальні суми.