Битва за Київ: Кличко втрачає людей, а конфлікт з Банковою не вщухає. Що далі?

"Телеграф" проаналізував, чому не вичерпалось на сьогодні нове загострення між центральною і міською владами після звільнення Брагінського та що буде далі

Минулого тижня політичні тертя між Банковою та київською міською владою знову розморозилися та частково перейшли у дещо новий формат. Йдеться про засідання тимчасової спеціальної комісії ВР щодо транспортних питань, яка проходила на фоні відставок деяких давніх соратників міського голови.

Так, після гучного корупційного скандалу довкола очільника метрополітену Віктора Брагінського той написав заяву на звільнення і склав мандат депутата Київради (входив до УДАРу). Також позбувся депутатського "ударівського" місця у КМР Ілля Кушнір, син екскерівника "Київміськбуду". Раптово змінились очільники і у КП "Київпастранс".

"Телеграф" проаналізував, чи вичерпалось на сьогодні нове загострення між центральною і міською владами, чи покращать нещодавні відставки ситуацію в місті та наскільки політична ситуація у Києві в сенсі кадрового майбутнього голови КМДА може наближатися до "нокауту", на який ще влітку 2023-го натякав президент України.

Чи справді під Кличком захиталось крісло?

Примітно, що на засіданні тимчасової спеціальної комісії мер Києва навіть пішов у контрнаступ, критикуючи центральну владу за ігнорування деяких крупних інфраструктурних проблем міста та бездіяльність держави зокрема по ремонту мосту Патона, Дарницького мостового переходу, реконструкції Гостиного двору, який "руйнується, і там є загроза метрополітену". "Тому що будівля стоїть прямо на гілці метро і зверху постійно капає", — заявив міський голова.

У коментарі "Телеграфу" співголова фракції УДАР у Київраді Дмитро Білоцерковець повідомив, що після гарячого на події минулого тижня і попри видиме затишшя, напруження з центральною владою все одно триває: "Ми у Київраді створили тимчасову контрольну комісію, щоб провести відкритий, нормальний конструктивний діалог з парламентською ТСК. У нашу ТКК ми включили всіх членів ТСК за згодою. Ми пропонуємо, щоб засідання ТКК і ТСК проходили разом у Київраді, щоб був відкритий нормальний діалог з можливістю залучити громадські ради, бо не може бути жодних дискусій про Київ без Києва. Вони ж ("слуги". — Авт.) використовують цю комісію ВР виключно в політичних цілях, щоб займатися політичними "наїздами" на мера Києва, і все, ніякої іншої цілі немає. Це підтверджується тим, що обмежують доступ одних депутатів на засідання ТСК і погоджують інших, особливо, якщо це члени "Слуги народу". Так, голова ТСК (Віталій Безгін. — Авт.) відмовився нас пускати, а двох членів СН пропустив. І у мене є аргументи звинуватити голову ТСК в брехні. Погано що саме з цього починається робота цієї комісії. "Слуги" самі не знають, для чого створена ця ТСК, вони розгублені, бо не розуміють, як виконати команду ОП".

Дмитро Білоцерковець зазначив, що після розголосу довкола метрополітену результат є — відставка очільника підземки. Натомість центральна влада не реагує на можливі корупційні зловживання деяких держчиновників.

"Чи буде звернення від "слуг народу" до Офісу президента та президента України стосовно розслідувань Бігуса і Ткача по Шурмі, Татарову, Тимошенко, по нардепам від "Слуги народу"?! Чи у нас в країні подвійні стандарти — це норма?! Коли буде результат, і їх звільнять? Чомусь у Києві результат є (звільнення Брагінського і т.д. — Авт.), а у президентській вертикалі його немає", — відмітив він, додавши, що вважає, зараз про потенційну корупцію колишнього начальника метрополітену мають говорити правоохоронці, але також важливим аргументом є доброчесність.

"І цього достатньо, щоб міський голова, не очікуючи відповіді по потенційним корупційним ризикам, вже прибрав цю людину — звільнив", — підкреслив співголова УДАРу в міськраді.

Раніше голова ТСК у парламенті, нардеп від СН Віталій Безгін, коментуючи засідання комісії, відмічав у себе в Facebook кілька цікавих деталей: "Важливо, що ми витримали рівень дискусії. Протягом двох годин намагались розібратись у причинах закриття станцій метро, проблематиці руйнації в тунелі київського метрополітену, а головне – що потрібно для того, аби виправити поточний стан речей. Одразу скажу, що роботи попереду багато, адже ситуація навряд стала більш ясною".

"Головне, щоб це не переросло у спроби перекидання відповідальності, бо ми їх не допустимо. Встановити причини, оцінити, як на розвиток ситуації впливав рівень управління в місті та як змінити систему, щоб унеможливити подібне в майбутньому — це спільне завдання… В цілому вважаю роботу комісії добрим і корисним починанням, що дозволить і киянам, і столичній владі, і парламенту розібратись в усіх проблемах управління містом, а головне – відшукати потрібні рішення для покращення життя мешканців столиці", — наголошував нардеп.

Разом з тим, за інформацією кількох джерел "Телеграфу", на сьогодні питання відставки голови КМДА не стоїть на порядку денному Банкової, але прискіпливість центральної влади до міських процесів не зменшуватиметься.

Своєю чергою народний депутат з фракції "Слуга народу" Роман Грищук (обирався у ВР на мажоритарному 222-му окрузі Києва) виключає політизацію роботи ТСК по проблемах столиці.

"Як можна було судити з першого засідання тимчасової спеціальної комісії, вдалося уникнути політизації. Було доволі непогане засідання по кейсу метрополітену. Навіть депутати і очільник Києва сказали, що це було конструктивно. Якщо у такому руслі будемо продовжувати, то зможемо вийти на якісний результат без політичних звинувачень. Саме тому запрошуємо пресу на засідання ТСК, щоб там проходилися по фактах, а не були якісь політичні маніпуляції з чийогось боку", — пояснив парламентар "Телеграфу".

За його словами, ціллю ТСК є нібито намір вивести діалог між містом та центральною владою в конструктивний формат.

Разом з тим нардеп запевняє, що про відставку голови КМДА наразі не йдеться: "Хто взагалі може змінити голову КМДА? Я це чую тільки в пресі, більше ніде про такі наміри не чув. У нас є голова військово-цивільної адміністрації, який призначається (Сергій Попко. — Авт.), і до якого у мене є питання. Є обраний мер Києва. Як обраного мера Києва можна звільнити? Тільки на виборах. Вибори під час воєнного стану не можуть проводитися. Відповідно навіть предмету питання (відставки. — Авт.) немає".

Кадри вирішують не все?

Зазначимо, кадрові зміни після гучної історії з Брагінським оголили одразу ще кілька важливих гострих питань, залишаючи певний осад: чи власне не кидає тінь на мера багаторічна робота з такими умовно заплямованими соратниками і чи не занурюється УДАР у якусь перманентну кадрову кризу, а також, які гарантії, що мер сам не стає дещо "токсичним".

Команда міського голови не оновлюється роками і не посилюється новими потужними гравцями. Можна припустити, що для потенційних претендентів на посади є очевидним, що якогось 100%-го "імунітету" від звільнень у разі "зашкварів" просто не існує, а ротації посадовців не гарантують знищення корупційних ризиків.

На ці моменти зокрема звернув увагу ярий критик міської влади, голова Офісу трансформації Максим Бахматов (у минулому — ексрадник Кличка).

"Десять років людина (Брагінський. — Авт.) працювала в КП. І "бігуси", і Офіс трансформації знайшли потенційної корупції на сотні мільйонів (нестандартні статки, зв'язки з країною-агресором і решта). Але головне, і ми маємо це запам'ятати, — десять років ця людина працювала пліч-о-пліч з Кличком. Ця людина була депутатом від УДАРу. Але ми ж так говоримо про дане звільнення, наче як про покарання чи смертну кару, типу вкрав — відрубали голову. Ні! По-перше, важливо, що він сам пішов (у відставку. — Авт.). По-друге, в керівництво метрополітену стала людина, яка дуже до нього близька. Тобто ніхто не може нам гарантувати, що продовження "схематозів" не буде. Тому що грізне звільнення — це не підтвердження зникнення корупції", — заявив Бахматов в ефірі Новини.LIVE.

Є іще один чутливий менеджерський момент: чи не відвернуться тепер від Кличка соратники, якщо він так швидко "прибрав" близьких до себе чиновників.

Чи повторить Київ провал столиці Зімбабве?

Якщо прибрати політичну та емоційну складові в контексті засідання ТСК, все одно досі не закритими залишаються цілком конкретні системні проблеми міста, про які публічно постійно говорять як деякі експерти, так і пересічні містяни: хаотична забудова міста, транспортна криза, локальні екологічні катастрофи, та й загалом — погіршення комфортного життя у столиці.

Наприклад, звіт Global Liveability Index 2023, який розробляє Economist Intelligence Unit, тільки підтвердив цю тезу. Минулого року столиця України увійшла в десятку з кінця у рейтингу найкращих для життя міст світу (165 позиція). Внизу списку також опинилися такі "прогресивні" мегаполіси, як Дуала, найбільше місто Камеруну, (164 місце) і Хараре, столиця Зімбабве, (166).

Повертаючись до теми київського метро, можна згадати скандальний довгобуд ТРЦ Ocean Mall над тунелем підземки. За деякими оцінками, дана будівля зводилась з порушеннями, і саме це могло вплинути на деформацію ділянки метро біля станції "Либідська" (примітно, 2019 року КМДА виставила на громадські слухання проєкт Детального плану території під будівництво цього ТРЦ, хоча девелопер вже тоді заборгував місту пайову участь на 130 млн грн, і спір навіть дійшов до судових розбірок). Цей скандальний епізод якось випав з обговорення у ключі багатостраждального Гостиного двору, який теж, за словами Кличка, руйнує перегін метрополітену.

А про запуск метро на Виноградар чи Троєщину, схоже, поки можна зовсім забути. Раніше лунали оцінки і про інші проблемні ділянки міської підземки та потенційні аварійні ситуації.

До слова, ще один депутат-мажоритарник на правах анонімності повідомив "Телеграфу", що після Кличка довгий час доведеться вкладати скажені бюджетні кошти в міську інфраструктуру, "тому що все занедбано", а очільник КМДА тим часом провалює господарський напрямок своєї роботи.

Очевидно, просто одними тільки точковими відставками окремих менеджерів розв'язати системні проблеми міста не вдасться.

А ситуація з Брагінським для стороннього спостерігача може здатися навіть дещо абсурдною: людина 10 років управляє метрополітеном, фігурує в антикорупційному викритті журналістів, звільняється за власним бажанням, і фактично виходить сухим із води. Водночас мер удає, що нічого не знає про стан справ у підземці та збагачення свого підлеглого на фоні загального кризового стану метро: "Злий вечір. З неприємними відкриттями для мене…". Дійсно, яка прикра несподіванка.

А що з рейтингами?

За відсутності виборів під час війни питання зміни/оновлення міської влади поки заморожене. Втім, соціологи час від часу продовжують робити заміри електоральної підтримки українських політиків і Кличка зокрема. І тут вже намітились деякі "дзвіночки".

Нагадаємо, наприкінці 2023 року Київський міжнародний інститут соціології оприлюднив результати опитування, згідно з яким Кличко посідав третє місце серед політиків, яким довіряли українці (перше було у Зеленського, а друге — у Сергія Притули). Примітно, у тому рейтингу на сьомій позиції ще перебував ексрадник голови ОП Олексій Арестович. Але вже тоді соціологи зафіксували обвал його популярності — з 62% до 11%.

А цьогоріч у лютневому опитуванні КМІСу мер Києва перебував уже на 7-му місці серед українських політиків за показником довіри/недовіри. При цьому, за даними соціологів, вже 45% респондентів висловилися про довіру до Київського міського голови, а 51% — про недовіру (у грудні це співвідношення ще було на користь мера 52% проти 43%). "Падіння" Арестовича продовжувалось, досягнувши "токсичної" відмітки вже у 83%.

Водночас згідно із дослідженням групи Рейтинг наприкінці 2023 року, президентський індекс Кличка знизився майже до рівня соціологічної похибки — 1,1%. Приблизно ж стільки громадян у разі виборів президента готові були голосувати, до слова, за експрем'єра Володимира Гройсмана та згаданого вже Арестовича.

За оцінкою політтехнолога Олега Пастернака, на рівень довіри до Кличка вплинула аварійна ситуація на синій гілці метро в грудні минулого року.

Своєю чергою Олексій Голобуцький, аналітик і політтехнолог, радить стримано сприймати рейтинги та подивитися глибше на ситуацію у Києві в контексті конфлікту з Банковою.

"Зеленський, як і Кличко, — законно обрані керівники, які обираються населенням. Кожен — свого рівня. У Кличка будуть вибори, і його оберуть чи не оберуть в залежності від того, що він робить, або не робить. У нас була реформа децентралізації, але Зеленський і його команда роблять все, щоб цей процес пішов у зворотну сторону, щоб у нас була повна централізація. Проблема каналізації у місті і того, що є, — це проблема в першу чергу киян, які дають вотум довіри (міській владі. — Авт.), чи не дають", — каже він, нагадуючи, що конфлікт між Центром і владою столиці триває вже багато років.

На думку Голобуцького, серед політичних причин цього протистояння виділяється одна вагома: "Коли проводилися попередні соціологічні опитування, Кличко був один з небагатьох, хто теоретично міг кинути виклик Зеленському на можливих ймовірних президентських виборах. Не виграти, не переграти, а кинути виклик. У нього довіра достатньо висока по Україні. І я як киянин хочу мати можливість на наступних виборах мера (якщо вони, звичайно, відбудуться) шляхом голосування висловитися про Кличка, його команду і т.д., щоб це не вирішувалося адміністративно".

Отже, в сухому залишку виходить, що черговий раунд "битви за Київ" пройшов з втратами для команди Кличка, можливо з іміджевими ударами по меру міста, але і по факту безрезультатно для команди Зеленського — голова КМДА всидів на своїй посаді. Коли знову активізується цей тривалий конфлікт — питання тільки у часі і приводі. Тим паче у місті на фоні війни з'являються нові і нові проблеми, від системних — до точкових.

Так, мешканці будинку на Татарці по вулиці Нагірна, 8/32, який постраждав під час обстрілу Києва 21 березня, три доби жили без світла та газу. У квартирах також не було тепла, а ЖЕК "Татарка" не поспішав розв'язувати проблеми мешканців.

Як повідомлялось, наприкінці минулого року в інтерв'ю німецькому виданню Der Spiegel мер Києва Віталій Кличко зробив кілька скандальних заяв про внутрішню політичну ситуацію в Україні, що українська держава скочується в авторитаризм і в якийсь момент "може перестати відрізнятися від Росії, де все залежить від примхи однієї людини".

При цьому у коментарі "Телеграфу" мер Києва зазначав, що за час великої війни він не зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським. За його словами, вони навіть не мають неформального спілкування.