Рідкісні архівні фото Києва у кольорі: як виглядала столиця очима сучасників

Ретро-знімки здатні заворожити будь-кого

Столиця України в усі часи вражала своїм колоритом та автентичністю. На сьогодні саме ретро-фотографії залишаються чи не єдиною можливістю побачити те, яким був Київ багато десятиліть тому.

Цікаво, що багато нині відомих і популярних серед мешканців та гостей столиці локацій у минулому мали зовсім інший вигляд. Адже як не крути, а саме старі фото — це той місток, який пролягає між минулим і сьогоденням.

Редакція "Телеграфу" вирішила зібрати для вас історичні знімки, які передають дух минулої епохи і заворожують своєю динамікою. Приємної фотопрогулянки!

Андріївська церква

Андріївська церква — православний храм у Києві, освячений в ім'я апостола Андрія Первозванного. Побудований у стилі єлизаветинського бароко за проектом Бартоломео Растреллі в 1747-1753 роках на Андріївській горі. Розташований на крутому правому березі Дніпра, над історичною частиною міста — Подолом.

Вниз від Андріївської церкви йде Андріївський узвіз, що з'єднує верхнє місто з нижнім.

Каштанова алея на Хрещатику

Хрещатик – центральна вулиця Києва, розташована у Печерському та Шевченківському районах. Її довжина становить 1,3 кілометра, а центральна частина дороги простяглася на 75 метрів. Ця вулиця є найширшою у столиці, а однією з головних візитних карток вулиці завжди були каштани.

Саме так виглядала знаменита каштанова алея на Хрещатику у Києві 1955 року. Фото з сімейного архіву було опубліковано в спільноті "Київ. Один день — одне фото" у Фейсбук.

Відому алею каштанів на Хрещатику висадили після Другої світової війни. Хоча знавці стверджують, що молоді деревця завезли до Києва з-за кордону ще 1842 року та посадили на Бібіківському бульварі — нинішнього Шевченка.

Вважають, що саджанці не прижилися і городяни їх почали активно викопувати і забирати собі, а потім висаджувати поряд зі своїми будинками.

Кінотеатр "Дніпро"

Кінотеатр "Піонер" було відкрито у 1937 році на території Хрещатого парку в одному з павільйонів. Цікаво, що його побудували студенти-архітектори під керівництвом академіка Заболотного. Кінотеатр міг вмістити одночасно 308 людей.

У березні 1954 року в Україні відкрився перший кінотеатр "Стереокіно", який став неймовірно популярним серед киян. Тому наприкінці 1960-х кінотеатр "Піонер" було реорганізовано на спеціалізований стереокінотеатр "Дніпро".

З приходом нових технологій і впровадженням 3D у звичайних кінотеатрах він почав занепадати і врешті-решт був закритий. Багато років будівля кінотеатру "Дніпро" простояла в аварійному стані і була занедбана. На початку 2000-х років його було знесено.

На його місці було збудовано новий Київський академічний Театр ляльок, який урочисто відкрили у 2005 році.

Цікаво, що від кінотеатру "Дніпро" було вирішено зберегти оригінальне мозаїчне панно "Павич", яке прикрашає одну зі стін театру ляльок.

Види на Києво-Печерську лавру

Києво-Печерська Лавра була заснована 1051 року за Ярослава Мудрого ченцем Антонієм. Лавра вважається одним із перших монастирів Київської Русі. Князь Святослав подарував монастирю плато над печерами. У 1062 році було побудовано першу церкву на місці нинішнього головного собору.

Саме такий вигляд мала Лавра в 1920 році. Стверджується, що фото було зроблено під час польоту на повітряній кулі.

Відомі Антонієві (Ближні) печери знаходиться на глибині 10-15 метрів. Їхня довжина становить 383 метри. Там спочивають мощі 73 святих, серед яких: Нестор Літописець, Мойсей Угрін, Никон Печерський та Агапій Печерській.

Далекі (Феодосієві) печери розташовані на глибині 15-20 метрів і мають довжину 293 метри.

Такий вигляд Лавра мала в 1957 році.

А таким був вид на Києво-Печерську Лавру вже 1960 року. Фото зроблено з мосту імені Патона.

Міст Патона

Будівництво нового мосту через Дніпро в Києві, який у проєктних документах назвали Наводницький, розпочалося 1939 року. Керував роботами відомий інженер Євген Патон. Однак будівництво перервали через Другу світову війну.

У вересні 1941 року радянські війська, що відступали, підірвали всі мости через Дніпро, зокрема й недобудований Наводницький.

Після війни Патон підготував новий проєкт мосту, який отримав назву Київський. Будівництво розпочали 1950 року, і до літа 1953-го практично всі роботи на мосту завершили.

На той час це був найбільший у Європі цільнозварний міст, усі шви якого, включаючи монтажні, виконали за допомогою автоматичного зварювання. Для будівництва прольотів зварили 264 балки завдовжки 29 метрів та вагою 28 тонн, при монтажі яких було зварено 10 668 м швів.

Офіційне відкриття першого у світі цільносварного мосту довжиною 1543 метрів відбулося 5 листопада 1953 року, через три місяці після смерті Євгена Патона, на честь якого його було названо.

Першим, хто в’їхав на новий міст під час відкриття, був 35-річний син інженера Борис Патон, який тоді був заступником директора Інституту електрозварювання з наукової роботи.

А так виглядала розв’язка біля мосту імені Патона 1994 року.

У листопаді 1954 року мостом було запущено трамвайну колію, яку демонтували 2004 року. Тоді ж проїжджу частину розділили на сім смуг руху — по три в кожному напрямку з реверсною в центрі, а крайніми смугами в обох напрямках, розширених до 3,5 метрів для проходження великогабаритного транспорту, було запущено рух тролейбусів, які замінили трамваї.

Раніше " Телеграф" розповідав про те, що в Києві виявили старовинний артефакт, який лежав просто під ногами перехожих. За словами автора ролика, саме в цьому місці нещодавно проходив ремонт комунікацій і ґрунт тут був перекопаний.