Мільярд на шляхопровід замість тепла і світла — ексміністр про пріоритети Києва

Кошти, виділені на реконструкцію шляхопроводу, могли витратити раціональніше

Через початок ремонту на шляхопроводі "Чернігівська" зупинять трамвайний рух, який планують дублювати автобусами.

"Телеграф" поспілкувався з ексміністром транспорту України Василем Шевченком про те, скільки буде тривати така реконструкція, чи була можливість уникнення зупинки руху важливого транспорту, а також який пріоритет насправді повинна мати столиця.

За словами ексчиновника, можливості не перекривати рух та одночасно здійснити реконструкцію не було. Як пояснює Василь Шевченко, роботи ведуться за аналогією з ремонтом Дегтярівського шляхопроводу.

"Також він коштував в межах близько мільярда. І також він здійснювався за тією ж самою технологією, тобто з перекриттям руху і відновленням трамвайної колії", – пояснює він.

За аналогією з Дегтярівським шляхопроводом, реконструкція об’єкта на лівому березі може тривати від півтора року і більше.

Ще одна аналогію, яку пригадує ексміністр – мости на Богатирській – один з них був відремонтований, другий побудований. Однак той, що побудований у напрямку Вишгорода, немає достатнього навантаження, аби робота над ним була виправдана.

"Виходить, що здійснюються ремонти на розсуд того, що ці мости були відкриті в 1960-х роках, тому їх потрібно відновлювати. Але по них немає якогось надвеликого навантаження, якщо не йдеться, наприклад про "Метро", який дійсно є аварійний і давно знаходиться на останній стадії його експлуатації", – говорить Василь Шевченко.

Як пояснює ексміністр, місто повинно розвиватися, розв’язуючи проблеми ключових точок. Для Києва це: затори, в’їзди-виїзди та велике навантаження. Разом з тим, ані Чернігівський шляхопровід, ані Дегтярівський не мають останнього, а отже і причин для реконструкції.

"Для того щоб перевірити, чи цей міст на Вишгород є завантаженим, ви можете подивитися, скільки там машин. Там одна-дві машини, три. Немає потоку, який би жорстко йшов і створював велике навантаження. Тобто виходить, що якщо ми покращуємо інфраструктуру, яка не є дуже навантаженою чи перевантаженою, то ми відволікаємося на другорядні об’єкти", – обурюється він.

Василь Шевченко ставить риторичне питання: чи може Київ дозволити собі ремонт не першочергових об’єктів в умовах війни? І відразу відповідає: мабуть, ні. Зокрема в умовах, коли люди сидять без світла, часом без води. Тоді завданням номер один має бути забезпечення умов проживання, а вже потім інфраструктури руху та насиченості.

Він наводить і приклад "Київтеплоенерго", який має дві теплоцентралі – які розбиті – та 44 котельні, які можуть бути розбиті, якщо не будуть зміцнені та укріплені.

"Ви можете самі піти подивитися будь-яку котельню біля себе і побачити її стан. Там ніхто навіть пальцем не вдарив. Бо, по-перше, це комунальне підприємство. Комунальному підприємству кошти на капітальні видатки не виділили. Якщо не виділили — значить, воно нічого не робить", – говорить експерт.

У світі ремонт та покращення інфраструктури проводять за умови, якщо вона є навантаженою або перевантаженою. Значна кількість об’єктів, а зокрема і Чернігівський шляхопровід, були збудовані приблизно в середині минулого століття, і якщо вони простояли та послугували весь цей час, то могли б стояли ще. Адже ті мости, які дійсно мали великий потік транспорту, вже ремонтувалися безліч разів.

"Щоб не ставити воза поперед коня, треба діяти за пріоритетністю. А пріоритетність — це в першу чергу забезпечення необхідних умов для проживання людей: забезпечити їх джерелами живлення, забезпечити функціональність в умовах відсутності централізованого постачання, забезпечити захист інфраструктури, яка дає тепло, воду й електроенергію. І тільки після цього братися за все інше", – наголошує вкотре Василь Шевченко.

Насамкінець, ексміністр порівнює ремонт шляхопроводу в Києві на четвертий рік повномасштабного вторгнення з ремонтом порогу в пошкодженій хаті.

"Питання в тому, чи зможете ви жити в хаті, якщо там буде мінусова температура. А це можливо тільки тоді, коли є електроенергія і тепло. І виходить, що ви витратите кошти, а потім вам не буде за що відновлювати чи зміцнювати забезпечення енергії і тепла", – підсумовує ексчиновник.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у разі блекаутів електротранспорт у Києві планують замінити автобусами. Такий варіант передбачено у плані "Б" для громадського транспорту, який у КМДА розробили на випадок тривалих відключень електроенергії.