Київський будинок із крилатими оголеними дівами: де шукати легендарну споруду (фото та карта)

Незвичайна будівля вціліла під час Другої світової війни

У самому серці Києва, за крок від театру імені Івана Франка, ховається унікальна будівля, яку часто називають молодшим, але менш відомим побратимом знаменитого Будинку з химерами. Йдеться про "Будинок із крилатими гуріями".

Пам’ятка архітектури розташована на розі вулиці Ольгинської та площі імені Франка. Він дивом пережив дві світові війни та руйнівні пожежі ХХ століття, повідомляє паблік "Київські історії".

Від садиби професора до прибуткового будинку

Історія цієї ділянки сягає корінням у XIX століття, коли вся територія навколо належала величезній садибі професора Фрідріха Мерінга. Наприкінці 1890-х років землі почали розпродувати під забудову.

Престижний кут на Ольгинській викупив купець Леон Гольдштейн. Для зведення розкішної чотириповерхової будівлі він запросив відомого київського архітектора Миколу Яскевича. Він вибрав популярний тоді стиль еклектики із вираженими неомавританськими мотивами.

Загадкові варти фасадних ліній

Свою поетичну назву будинок отримав завдяки головній родзинці екстер’єру – скульптурним елементам. Фасад прикрашають фігури крилатих гурій (міфічних крилатих створінь зі східних легенд), які візуально підтримують потужні еркери та балкони.

Як і більшість центрових будівель тієї епохи, проєкт замислювався як прибутковий дім:

• Перший поверх віддали під елітні магазини та комерційні контори.
• Верхні поверхи здавалися під просторі комфортабельні квартири.

Чудо виживання у вересні 1941-го

У вересні 1941 року центр Києва — включаючи Хрещатик та прилеглі вулиці — був стертий з лиця землі серією потужних вибухів та масштабних пожеж. Історична забудова вулиці Ольгинської загинула майже повністю. Проте будівля № 2/1 встояла, ставши одним із небагатьох уцілілих архітектурних свідків старого Києва.

Будинок-музей української богеми

Завдяки сусідству з Національним театром імені Івана Франка, післявоєнна історія будинку виявилася тісно пов’язаною зі світом мистецтва. У радянські роки (коли вулиця мала ім’я Маяковського) квартири тут надавали легендам вітчизняної сцени та кінематографу:

• 1944–1966 роки: тут жив та працював видатний режисер та актор, народний артист СРСР Гнат Юра.
• Зоряні сусіди: у цьому ж будинку мешкали народні артисти Дмитро Мілютенко та всенародний улюбленець Микола Яковченко.

На даний час

У 1970 році будівля офіційно набула статусу пам’ятника архітектури місцевого значення. Сьогодні історичний фасад повністю відреставровано, а будинок зберігає статус елітного житлового фонду. Нижній рівень будівлі, як і більше століття тому, займають престижні заклади та ювелірні бутіки.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що київські райони зі старою п’ятиповерховою забудовою досі мають особливість, якої часто не вистачає сучасним житловим комплексам. Йдеться не про стан будинків, а про те, як свого часу планували весь район.