Чи може РФ повністю знищити мости в Києві: експерт оцінив загрозу для столиці та дав поради

Один пошкоджений міст — і Київ одразу відчуває, наскільки залежить від переправ через Дніпро. Якщо з ладу одночасно вийдуть кілька мостів, частина міста втратить нормальне транспортне сполучення з іншою. Чи реально залишити Київ без мостів і що робити місту, якщо окремі переправи доведеться закрити?

Інженер-конструктор та урбаніст Дмитро Макагон вважає, що повністю зруйнувати всі київські мости малоймовірно, однак владі вже зараз варто готувати сценарії на випадок пошкодження кількох переправ — від обмеження руху авто до запуску поромів, понтонів та збільшення кількості електричок.

Про це експерт розповів в ексклюзивному коментарі "Телеграфу". Він пояснив, що можуть зробити влада і самі кияни, якщо міст через Дніпро стане недоступним, і як не допустити транспортного колапсу під час атак.

Ракета може схибити, а дрон б'є точніше: що витримують мости

Макагон сумнівається, що росіянам вдасться залишити місто без усіх переправ. Своє припущення він пояснює так.

"Вони нас не шкодували весь цей час. Якби могли, вже б це зробили. Так само, як і ми зруйнували б їм Кримський міст, якби могли", — каже Дмитро Макагон.

За його словами, міст — дуже міцна конструкція, і зруйнувати її на відстані складно. Дрони точніші, бо керуються через ретранслятори (пристрої, що передають сигнал). Після п'яти влучань у Південний міст на вантах (сталевих канатах, що тримають полотно) є деформації, але поки що не критичні.

"Росіяни це прекрасно розуміють, бо в них теж є інженери. Поки що це більше схоже на терор", — вважає Макагон.

З ракетами, за його оцінкою, інакше. Бойова частина "Іскандера" приблизно у п'ять разів потужніша за дронову, тож шкоди буде більше. Але ракети менш точні.

"Вони можуть відхилитися на 10 метрів. Для мосту, де треба влучити саме у вузол, це вже критично. Я пам'ятаю відео, де ракета по Гаванському мосту просто пролетіла у воду", — розповідає інженер.

Транспортний експерт Дмитро Беспалов пояснював, що всі київські мости позакласні, тобто їхні параметри виходять за межі стандартних типів. Водночас усі вони збудовані за типовими схемами, зокрема вантовою, балочною й арковою. Південний міст вантовий. У кожної схеми є слабкі вузли, а систематичні влучання в них можуть позбавити споруду несучої здатності.

Втім, зруйнувати Південний міст дронами, за оцінкою Беспалова, ворогу не вдасться. Значної шкоди можна завдати, лише систематично б'ючи в одне слабке місце, а зробити це складно через масштаби споруди. Експерт називає це "суто математичною задачею": для кожного мосту існує кількість засобів ураження, яка виводить його з ладу. Для Південного знадобляться десятки або навіть сотні таких засобів. Беспалов нагадує про Антонівський міст на Херсонщині й застерігає, що не є військовим експертом.

Макагон допускає, що один або два мости в теорії можна вивести з ладу. Але перерізати всі переправи через Дніпро, за його словами, "майже неймовірно".

Влада, за його словами, посилює об'єктове ППО, зокрема автоматичними турелями. Фізичний захист мостів сітками й додатковими конструкціями теж можливий, але не швидкий. Такий захист витримує один приліт і руйнується сам. До того ж Росія постійно змінює зброю.

"Спочатку росіяни атакували звичайними шахедами, ми розробили протидію, і вони вже не долітали. Тепер вони запустили реактивні шахеди, і ми знову шукаємо протидію", — розповідає Дмитро Макагон.

Затор під тривогою: чому автобуси мають їхати першими

Окрему небезпеку Макагон бачить у заторах під час тривоги. Ризик полягає у тому, що люди й транспорт скупчуються біля мостів.

"Дуже важливо, щоб не було заторів під час тривоги. Якщо летить дрон, людям не буде куди подітися", — каже Макагон.

Для цього, на його думку, потрібен пріоритет громадського транспорту. Автобуси, тролейбуси й маршрутки перевозять значно більше людей на меншій площі та швидше покинуть міст, якщо виникне загроза.

Урбаніст називає три заходи:

1. Заборонити приватним авто рух найнебезпечнішими мостами. Найчастіше, за його словами, б'ють по Північному і Південному.
2. Запровадити чергування за номерами: у парні дні їдуть авто з парними номерами, у непарні — з непарними. Макагон нагадує, що так діяли заправки в Росії під час паливної кризи.
3. Заборонити рух вантажівок пошкодженими мостами, бо вони найбільше навантажують конструкцію.

"Це не від гарного життя, і я розумію, що ці ідеї непопулярні. Але, на жаль, якісь такі рішення, можливо, доведеться впровадити", — зізнається Дмитро Макагон.

Пороми, понтони, електрички: що ще може взяти на себе навантаження

Ідею понтонної переправи Макагон вважає нормальною: план Б і план В ніколи не зайві. Він давно хотів би, щоб на Дніпро повернулися пороми.

"У Будапешті на Дунаї, у Гамбурзі на Ельбі, в Амстердамі пороми широко використовують. Це і для жителів комфортно, і для туристів атракція. Нашу водну артерію ми майже не застосовуємо", — розповідає Макагон.

Про безпеку поромів під час дронових атак інженер каже так.

"На мосту в заторі ризик не менший. Ви просто стоїте. Те саме можна сказати про поїзд метро, який рухається. За небезпекою це все може бути рівноцінно", — зазначає експерт.

Окремо він згадав про збільшення кількості електричок, зокрема "Київ-Експрес". За його словами, це добре рішення, яке забере частину пасажирів.

Поки мости працюють з обмеженнями, місто підлаштовується. Через перекриття Подільсько-Воскресенського мосту змінили маршрути автобусів №№ 110, 111 і 112. Ціни на таксі між берегами сильно зросли.

Авто чи громадський транспорт: що радить киянам

Для зменшення заторів і для безпеки, за словами Макагона, краще користуватися громадським транспортом. Але з універсальною порадою складніше.

"Не всюди можна дістатися громадським транспортом, а за робочої необхідності часто потрібне авто. Мені самому по роботі доводиться частіше користуватися автівкою. Тому однозначного рішення, на жаль, немає", — пояснює експерт.

Він не вірить, що прохання до киян дадуть результат, тому ставить на регулювання потоку. Якщо ситуація стане критичною, влада, за його словами, має втрутитися.