Голова Київської ОВА про обстріли, бізнес, брак вчителів і умову, за якої стане краще зі світлом

На Київщині впроваджують унікальну систему енергетичної незалежності через імпорт електрики для бізнесу

Київщина, як регіон, що безпосередньо прилягає до столиці, постійно перебуває в епіцентрі подій. За неповний рік тут зареєстровано понад 17 000 нових підприємств.

"Телеграф" поспілкувався з Миколою Калашником, головою Київської ОВА, про те, чому підприємці обирають Київщину замість столиці, чи готовий регіон до ще жорсткіших відключень світла взимку та як вдається відновлювати 80% зруйнованих об’єктів, попри війну.

"Зараз стає краще, ми бачимо це по графіках"

— Київщина розпочала опалювальний сезон 28 жовтня. Через місяць, після масованої атаки 8 листопада, Київ та область зіткнулися з доволі жорсткими графіками відключень — вимикали світло на 13-15 годин. Яка ситуація на Київщині зараз, у грудні? Чи готова область до ще жорсткіших атак взимку?

— Це справді пріоритетна тема, яка найбільше турбує населення та владу. Ми швидко реагуємо на аварійні ситуації, які виникають через перевантаження мережі. Цього тижня діяли чотири черги, тобто одночасно вимикалися близько 70% абонентів. Загалом за добу люди могли бути без світла близько 14 годин: три години було світло, до семи годин не було.

На минулому тижні була складна ситуація в селі Крюківщина Вишневої громади, де невдоволені люди перекрили дорогу у якості протесту. Я був на місці, спілкувався з людьми.

Там через роботи на будівельному об’єкті пошкодили основну та аварійну лінії, тому люди понад 30 годин були без електроенергії. Провели службове розслідування та притягнули винних до відповідальності. Такого недбальства не можна допускати.

Зараз активно працюємо над збільшенням внутрішньої генерації за рахунок імпорту. Постійно тримаю це питання на контролі, проводжу наради з бізнесом, головами громад та районів, залучаю операторів та ДТЕК. Це зменшує навантаження на мережу для побутових клієнтів, а бізнес не відключається та може працювати цілодобово, що особливо важливо для безперервних виробничих процесів. Частково електроенергія повертається в мережу, з’являється додаткова генерація.

Маємо майже 50 активних споживачів імпорту — це понад 50 МВт. Щодо когенерації, працює 40 локацій виробництва електроенергії та теплопостачання одночасно – це додаткових 100 МВт. Сім об’єктів плануємо завершити до кінця року. Франція передала нам 68 великих сонячних панелей для шкіл, лікарень, дитсадків та інших соціальних об’єктів, щоб вони стали автономними.

Важливо розуміти, що коли об’єкт критичної інфраструктури, наприклад пологовий будинок, йде через мережу разом з побутовими абонентами, у людей виникає незадоволення, що один будинок не відключають, а сусідній відключають. Тому переходимо на автономність таких закладів через генерацію. Це розвантажить мережу, і для всіх абонентів області буде більше годин електроживлення та більше справедливості.​​​​​​​​​​​​​​​​

— Експерти говорять, що основна причина жорстких відключень — неналежний захист об’єктів енергетики. Який відсоток такої інфраструктури в області повноцінно захищений?

— Всі об’єкти захищені, але ми працюємо над пріоритетністю. Ми першими в країні спільно з ДТЕК визначили ключові вузлові об’єкти з найбільшою кількістю побутових споживачів і працюємо над тим, щоб захистити їх від прямого ракетного ураження. Відбувається інвентаризація, моніторинг, постійний об’їзд спеціалізованих служб щодо цінності цих об’єктів. Зрозуміло, що ворог цілить саме по них.

Якщо говорити про наш регіон, основною ціллю ворога є столиця. Київ розташований у межах Київської області, тому більшість ворожих повітряних цілей прямує саме через нашу територію. Ми вже переживали масовані атаки до трьох із половиною сотень дронів і близько півсотні ракет за одну атаку, яка відбувалася у кілька хвиль.

Зараз там, де встановлений один рівень захисту, ми активно працюємо над його підвищенням. Мобільні вогневі групи знищують цілі ще до їх підльоту до населених пунктів. Завдяки проєкту "Чисте небо" знищено понад 2200 ворожих цілей. Це саме ударні дрони з вибуховою частиною, які мають на меті нести знищення та унеможливити наше звичайне життя.

Також активно розгортаємо засоби радіоелектронної боротьби, аби ворог не міг досягти своїх цілей. Окрему увагу приділяємо фізичному захисту – фортифікації та посиленню оборонних споруд.

Ми це робимо разом із балансоутримувачем та власником. Якщо це приватна компанія з об’єктами на нашій території, ми забезпечуємо відповідну підтримку.

— Чи варто жителям Київщини готуватися до ще жорсткіших відключень, ніж ті, які вони вже пережили?

— Якщо припинити всі атаки на нашу територію, то з кожним днем стає краще, тому що енергетики за рекордні терміни відновлюють пошкоджені та зруйновані об’єкти. Під час масових атак якийсь відсоток усе-таки долітає, і це погіршує ситуацію.

Тобто питання в тому, наскільки швидко та часто нас атакують, чи встигають енергетики відновлюватися, а ми – нарощувати захист. Зараз стає краще, ми бачимо це по графіках.

Завдяки підприємцям бюджет Київщини зріс понад план

— Скільки сімей переселенців зараз проживає на Київщині?

— У регіоні проживає майже 234 000 внутрішньо переміщених осіб. Якщо рахувати сім’ями (в середньому 2,5-3 особи), то це приблизно 100 000 родин, які офіційно стоять на обліку. Переважна більшість прибула з прифронтових областей: Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької.

Для ВПО створено 32 локації компактного проживання, де мешкає близько 8,5 тисяч людей. Наш партнер і меценат Хансен побудував містечка для літніх переселенців, які не мають власного житла чи родин. Там проживає близько 4 500 осіб. Також є 17 модульних містечок на 4 000 людей.

Працюємо з міжнародними донорами над розширенням житлового фонду. Серед найближчих проєктів: до кінця року плануємо добудувати 150 квартир для родин у Славутичі. Нещодавно відкрили об’єкти в Переяславі, Борщагівці та Боярці.

З держбюджету отримали субвенцію для закладів соцсфери. Зараз у Ржищеві ремонтуємо геріатричний пансіонат із повною інклюзивністю, ліфтами та додатковими 100 місцями.

Під час евакуації з Донеччини прийняли 170 лежачих хворих, які потребують постійного догляду і не мають родичів. Розмістили їх у закладах соцсфери, передбачили додаткове фінансування для утримання та харчування.

У регіоні створено резерв на кілька тисяч місць для екстрених ситуацій. Розроблено логістичний алгоритм: на вокзалах зустрічатимемо людей, волонтери та соцслужби допоможуть відновити документи, після чого розподілимо по закладах.​​​​​​​​​​​​​​​​

— Чи вдається працевлаштовувати переселенців? Чи є вже історії успіху: можливо, хтось з переселенців відкрив бізнес, влаштувався на хорошу роботу?

— Місць для роботи у нас багато. У регіоні працює 22 заклади професійної освіти, які пропонують близько 70 професій. Курси для дорослих тривають від чотирьох тижнів до шести місяців – це можливість перекваліфікуватися. Наприклад, якщо хтось із Донеччини працював шахтарем, а у нас шахт немає, він може стати водієм чи здобути іншу виробничу професію.

Ми співпрацюємо безпосередньо з роботодавцями, які зацікавлені в таких людях і роблять замовлення. Коли люди йдуть на навчання, їм відразу озвучують майбутню зарплату, і роботодавці чекають їх із відкритими обіймами.

З урахуванням того, що у нас активно розвивається бізнес і з початку року створено близько 17 000 нових суб’єктів підприємництва, роботодавці потребують кадрів. Цей ресурс є, тому за бажання всі можуть бути працевлаштовані.

Таких історій, коли переселенці відкривають бізнес і розвиваються на Київщині, дуже багато. Це реально, тому що створені комфортні умови. У нас постійний діалог влади та бізнесу – щотижня відбуваються зустрічі за напрямками з податковою, пенсійним фондом. Все, що турбує людей, обговорюється блоками. Наприклад, зустрілися аграрії, у них є десять питань, які вони попередньо надіслали на email. Ми опрацювали, зустрілися, дали їм відповіді та запросили профільних фахівців, щоб роз’яснити, як подавати податкові декларації, як зареєструватися, як оформити військово-облікові документи для можливості бронювання, що потрібно для отримання статусу критичності та бронювання 50% персоналу від військовозобов’язаних.

Завдяки цій роботі у нас є перевиконання бюджету, і зараз найкраща динаміка серед регіонів щодо нарощення бюджетної спроможності.

Ще один механізм – індустріальні парки, їх у нас 13. Два тижні тому зареєстрували ще один у Ржищеві. Це чудовий майданчик для бізнесу.

Релокованих бізнесів дуже багато – з прифронтових територій, зі сходу та навіть із Західної України переїжджають і розміщуються у нас. Тут є багато робочих рук, зручна логістика та економічне сполучення. Багато партнерів знаходиться в столичному регіоні, тому логістично набагато простіше закуповувати матеріали та все необхідне.​​​​​​​​​​​​​​​​

Є кілька причин, чому бізнес краще заснувати на Київщині

— Якщо людина відкриває ФОП (кафе, IT-компанію, автосервіс) де їй вигідніше реєструватися: в Києві чи на Київщині? Чи відрізняється вартість оренди, ставки місцевих податків, зборів, вартість патентів? Чи правда, що на Київщині можна запустити виробництво швидше, ніж у Києві?

— Податки для всієї країни однакові. Щодо того де простіше і зручніше вести бізнес – звичайно оберу Київщину. Це логічно з кількох причин.

По-перше, оренда у нас дешевша, ніж у столиці. По-друге, на Київщині зручна логістика. У Києві постійні затори, у яких можна провести півдня, а на Київщині з цим простіше. По-третє, люди тут більш зацікавлені в пошуку роботи. До того ж тут дешевше житло.

Важливі також можливості для навчання, про які я вже говорив. Плюс немає такої бюрократії – рішення приймаються швидко. Наприклад, статус критичності в Києві оформлюють місяць, а у нас він оформлюється тиждень.

Я щотижня проводжу засідання Ради оборони, де обговорюємо економічні питання. Присутні керівник податкової та профільний заступник з економіки. Ми проговорюємо всі перешкоди, які можуть виникати, найпопулярніші проблеми людей та швидко їх відпрацьовуємо. Для нас кожна людина є цінністю, тому ми боремося за те, щоб у нас було більше людей і вони не мали бажання виїжджати з нашого краю.

Міністерство економіки створило платформу "Пульс", куди можна зареєструватися та подавати всі питання. Ми їх розглядаємо, координуємо з профільними міністерствами чи відповідальними організаціями. Якщо питання разові – опрацьовуємо їх так. Якщо масові, коли 10 підприємців цікавить одне й те саме, для нас означає, що це справді проблема для подолання якої треба збиратися.

Найбільше запитань стосується пенсійного фонду чи податкової, бо коли люди займаються бізнесом, це важливі партнери. Вони мають бути не каральними органами, а консультативними й методологічними.​​​​​​​​​​​​​​​​

На Київщині вчителів пенсійного віку вдвічі більше, ніж молоді

— Чи є дефіцит кадрів у освітніх закладах Київщини, особливо вчителів математики, англійської, фізики? Скільки молодих педагогів прийшло працювати в школи області цього року? І що ви робите, щоб утримати вчителів?

— Дефіцит кадрів є, особливо молодих педагогів, і найбільше це відчутно у віддалених громадах. Навколо столиці дітей більше, закладів освіти теж, там більше кваліфікованих кадрів.

Для порівняння: на Київщині близько 2 000 педагогів пенсійного віку і лише 1 000 до 30 років. Для вирішення цього створюємо відповідні умови. Є місцеві програми фінансової підтримки та безплатний підвіз викладачів до місця роботи. Де є можливість, особливо в сільських громадах, забезпечуємо житлом, щоб люди не виїжджали і їм було комфортніше. Шукаємо різні можливості, щоб педагоги навчалися тут і були зацікавлені залишатися.

Активно впроваджуємо нові технології в закладах освіти. Це нові смартпанелі, нова українська школа, новий підхід до лабораторних досліджень з біології, хімії, фізики. Учням стає набагато цікавіше, а викладачам є з чим працювати. Окрім стимулюючих виплат та інших благ, важлива зацікавленість і любов до професії. Це можна створити завдяки сучасному матеріально-технічному забезпеченню. Коли приходиш на роботу в новий, красивий, сучасний простір – ставлення зовсім інше.

Тому ми активно відбудовуємо та відновлюємо заклади освіти. Цього року вже відкрили багато шкіл, до кінця року плануємо ще декілька. Зараз добудовується велика школа в Борщагівці. А також Бузівська школа, зруйнована Мотижинська. Багато планів щодо відновлення школи в Олізарівці та інших закладів.​​​​​​​​​​​​​​​

Через масштабну відбудову деякі об’єкти стають проблемними

— В Ірпені були великі проблеми з підрядниками, які затягували відбудову. Скільки таких проблемних об’єктів зараз на Київщині, де підрядники зривають терміни або взагалі кидають будівництво? Чому це взагалі відбувається?

— Важливо розпочати з того, що Київщина є флагманом відбудови зруйнованого ворогом. У нас пошкоджено та зруйновано понад 30 000 об’єктів. Близько 80% із них, це 24 000, вже відновлено. Це відбувається з різних джерел.

Перший варіант – компенсація коштами. Людям виплачують до 300 000 грн за квартири та до 500 000 за приватні житлові будинки. Коли відбуваються пошкодження, виходить комісія місцевої влади з експертами, складає акт, де фіксують руйнування. Є методологія обрахунку, після чого відбувається компенсація.

Другий варіант – компенсація через житлові чеки. Наприклад, якщо оцінили зруйнований об’єкт у 2 мільйони, людині видають чек на цю суму. Вона може обрати житло в будь-якому місці, не обов’язково в тій самій громаді чи населеному пункті, і обміняти його на цей житловий чек.

Третій варіант – відновлення на власній земельній ділянці. Людям перераховують кошти, і вони самостійно займаються відбудовою зруйнованого об’єкта.

Ще одна можливість – відновлення коштом держави. На нашій території це відбувається силами Київської обласної військової адміністрації коштом Агентства відновлення України або місцевих громад.

Також допомагають міжнародні донори та партнери, які беруть під опіку об’єкти та відбудовують їх різними способами: самостійно визначають підрядну організацію або надають матеріали. Завдяки цим можливостям ми притягуємо всі пропозиції, як магніт. У нас близько 90% людей повернулися додому. Серед 30 000 зруйнованих об’єктів майже 90% є цивільним житлом.

Звісно, виникають проблеми в процесі реалізації, бо об’єктів величезна кількість. Ми самі це моніторимо й виявляємо на випередження, до того, як відбудеться якась ситуація. У нас є робоча група, комісія "Прозорості та підзвітність". Замовники, місцева влада або люди можуть звернутися, якщо є проблеми з відбудовою.

Ми заслуховуємо авторський нагляд, технагляд, підрядну організацію і з’ясовуємо причини. Можливо, тимчасові складнощі, закінчилася спроможність або бракує людей. Для нас зрозуміліше допомогти швидше відновити, бо якщо розірвати договір, почнуться тендерні процедури, які можуть тривати місяцями. Якщо потрібно проговорити нюанси, щоб організацію відновити на об’єкті – робимо це. Якщо категорично немає спроможності, то прощаємося, відкриваємо процедури, визначаємо інші організації та завершуємо об’єкти.

Ми постійно їздимо по об’єктах, контролюємо відбудову, щоб зробити цю роботу якнайшвидше. Міжнародні партнери максимально задоволені темпами відновлення в нашому регіоні. З початку повномасштабного вторгнення нас відвідало понад 500 міжнародних делегацій. Вони дивуються, як швидко та якісно ми це робимо. Наприклад, коли показували комплексне відновлення Бородянки, вони були приємно вражені.

Робимо це за принципом – зробити краще, ніж було до руйнування. Застосовуємо принципи зеленої відбудови, інклюзивності, енергоощадності та енергоефективності. Говорю не лише про будівлі, а й про зручності для людей. До кінця року в Бородянці має з’явитися мобільний зв’язок 5G, і після Львова це буде другий населений пункт у країні з таким покриттям.

Плюс транспортні перевезення – зрозумілі та прозорі, з GPS-трекерами та валідаторами, щоб розуміти, де знаходиться транспорт, коли приїде, скільки коштує.

— Чи будуєте нові дороги зараз? Скільки кілометрів нових доріг заплановано на 2026 рік?

— На жаль, державної субвенції на дороги для нашого регіону цього року не передбачено. Знаю, що для прифронтових областей кошти виділялися, а для нас такої фінансової підтримки від держави не було. Однак, ми передбачили фінансування з обласного бюджету на утримання та обслуговування доріг.

Цього року відновили два мостових переходи. Один – в Осещині коштом Агентства відновлення, другий – у Бородянці силами Київської обласної військової адміністрації. Зараз у Лебедівці також аварійний міст, тому разом із Державною спеціальною службою транспорту побудували тимчасовий перехід. Плануємо відновити повноцінний мостовий перехід.

Зроблена розв’язка на Одеській трасі біля Боярки, там роботи ще тривають. Дорожній сфері приділяємо увагу в межах фінансових можливостей. Враховуючи воєнний стан у країні, працюємо там, де це логістично необхідно, або де об’єкти аварійні та створюють небезпеку. Наприклад, були місця, де через затори люди годинами не могли доїхати, і автомобілі екстреної допомоги також не проїжджали. Тут треба реагувати максимально швидко і плани на наступний рік також маємо.​​​​​​​​​​​​​​​​

— Вам 35 роки, ви наймолодший голова ОВА в Україні. Чи відчуваєте тиск від цього статусу? Чи вік впливає на ваш підхід до управління регіоном?

— На сьогодні я дійсно наймолодший серед усіх колег з інших регіонів. Проте не думаю, що вік це показник чогось. Вік точно не показник ні біологічного, ні ментального, ні будь-якого іншого стану. Все залежить від досвіду.

Якщо говорити про мій досвід – у мене близько 13 років державної служби. Пройшов усі щаблі: від головного спеціаліста в Дарницькій адміністрації до керівника цього органу. Потім працював першим заступником, а з березня став керівником обласної державної адміністрації.