Тут шукають спадщину мольфарів: яке село називають "українськими Афінами" і що воно приховує (фото)

В Україні чимало сіл та містечок із незвичайними назвами, за якими ховаються дивовижні історії. У самому серці Карпат знаходиться одне з таких місць – Криворівня, де місцеві легенди тісно переплітаються з колоритом гірського краю.

Село Криворівня знаходиться у Верховинській селищній громаді. "Телеграф" вирішив з’ясувати, що у ньому особливого і чому цей населений пункт називають "українськими Афінами".

Село Криворівня — що про нього відомо

Населений пункт вперше згадується у джерелах, що датуються 1719 роком. Немає точної інформації, звідки походить назва села "Криворівня", але є три різні версії. Одна з них говорить, що в цій місцевості жила людина з прізвищем Кривий й її будинок розташовувався на рівній місцевості. Коли до неї хтось збирався у гості, то казав, що "йдуть до Кривого на рівнину".

За другою версією, назва села пов’язана з характером місцевої природи, а саме з руслом Чорного Черемоша. У районі села річка постійно змінює напрямок, то тече кривіше, то рівніше. Можливо, ця особливість пейзажу надихнула гуцулів назвати поселення "Криворівня".

Третя версія має поетичний відтінок та належить письменнику Івану Драчу. Він казав, що коли в людини в житті щось йшло криво, то в цьому селі все ніби ставало на свої місця та вирівнювалося.

Понад те, це карпатське село ще називають "українськими Афінами". Вперше про нього так висловився український фольклорист Володимир Гнатюк. Річ у тому, що на початку XX століття цей край став справжнім осередком культурного та інтелектуального життя України.

Село Криворівню відвідували такі українські письменники як Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський та багато інших видатних особистостей. Плюс до всього, село знаходиться серед гір, скель та мальовничих краєвидів, які за атмосферою нагадують грецькі Афіни.

Також Криворівню нерідко називають магічним центром Гуцульщини, і це звання пов’язане з його особливою енергетикою та багатою духовною спадщиною. Здавна тут жили та практикували мольфари — народні цілителі та знахарі Карпат, які вміли впливати на погоду. Вони займали важливе місце у гуцульській культурі.

Саме у Криворівні їхня культура, звичаї та містика тісно переплелися між собою, залишивши помітний слід у житті місцевих жителів.

Особливу популярність селу приніс і фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", адже там відбувалися зйомки. Картина передала унікальний колорит та міфологічну спадщину місцевого краю.

Раніше "Телеграф" розповідав про село із кумедною назвою на Тернопільщині. Навколо старовинного цвинтаря, розташованого у цьому селі, ходять місцеві легенди про привид молодої дівчини-утопленниці.