"Кирдик Росії" розпочався? США затягують петлю: як це допоможе Україні

Захоплення одного з кораблів "тіньового флоту" важливе для переговорів

7 січня США здійснили показову операцію в Північній Атлантиці, затримавши нафтовий танкер Marinera, який пов’язують із "тіньовим флотом" РФ. Судно намагалося уникнути арешту, змінило назву й прапор на російський, а Москва навіть демонструвала готовність до силового супроводу. Однак це не завадило американським силам взяти танкер під контроль.

"Телеграф" розповість, чому цей танкер став принциповою ціллю для США а також чому ця історія може означати перехід політики Вашингтона до жорсткішої, силової фази.

Що сталося: коротка хронологія захоплення

Танкер Marinera, який до кінця грудня мав назву Bella 1, був затриманий 7 січня в Північній Атлантиці, приблизно за 200 кілометрів від берегів Ісландії. Операцію провели американські сили за ордером федерального суду США.

За офіційними повідомленнями, судно взяли під контроль без збройного зіткнення. Екіпаж опору не чинив, а російських військових кораблів у момент висадки на борту поблизу не було.

До затримання танкер кілька тижнів перебував у фокусі американських служб. У грудні його намагалися зупинити в Карибському морі в межах оголошеної США нафтової блокади Венесуели. Тоді екіпаж відмовився виконати вимоги берегової охорони, різко змінив курс і почав рух на північ Атлантики.

Після початку переслідування судно спробувало змінити свій статус: на борту з’явився російський прапор, Bella 1 була перейменована на Marinera, а портом приписки оголосили Сочі. Москва направила Вашингтону дипломатичну ноту з вимогою припинити переслідування, однак США її проігнорували.

Американська сторона вважає танкер проблемним через участь у перевезенні нафти з Венесуели та Ірану в обхід санкцій. Саме такі судна зазвичай відносять до "тіньового флоту" — вони змінюють назви, прапори й юрисдикції, щоб уникати контролю та відповідальності.

Чому цей танкер – проблема для США

Танкер Marinera — це не випадкове судно, а типовий елемент так званого "тіньового флоту", який Росія та її партнери використовують для обходу міжнародних санкцій. Йдеться про мережу танкерів, що регулярно змінюють назви, прапори, власників і маршрути, аби приховати походження нафти та уникнути контролю з боку західних регуляторів.

Для Москви такі судна мають критичне значення. Нафта залишається ключовим джерелом валютних надходжень, а санкції істотно обмежують легальні канали експорту. "Тіньовий флот" дозволяє зберігати обсяги постачання, навіть якщо це відбувається через сірі схеми, підставні компанії та фіктивні юрисдикції.

У випадку з Marinera американські служби пов’язують судно з перевезенням нафти з Венесуели та Ірану — країн, які також перебувають під жорсткими санкціями США. Фактично йдеться про перетин двох санкційних режимів одночасно, що робить такі рейси особливо чутливими для Вашингтона.

Саме тому США не обмежилися разовою спробою затримання. Переслідування судна тривало майже два тижні — від Карибського басейну до Північної Атлантики. Для американської сторони це був принциповий кейс: показати, що зміна прапора, назви або декларативний "захист" з боку Росії не знімає відповідальності за порушення санкцій.

Захоплений належить російській компанії "Буревестмарин", директором і єдиним власником якої є підприємець з анексованого Криму Ілля Бугай. Про це свідчать дані Глобальної інтегрованої системи судноплавної інформації Міжнародної морської організації (IMO) та російського реєстру юросіб, з якими ознайомилася "Новая газета Европа".

Компанію зареєстрували в Рязані лише пів року тому. Водночас відкриті дані вказують, що вона могла реально займатися морськими перевезеннями: у 2025 році компанія публікувала вакансії, пов’язані з судноплавною діяльністю.

Ілля Бугай з 2018 року також обіймає посаду генерального директора компанії "Руснефтехимторг", що спеціалізується на торгівлі нафтопродуктами. У 2020 році її виручка становила близько 4 млрд рублів, однак згодом фінансові показники різко погіршилися, і за підсумками 2024 року компанія зафіксувала збитки. Згідно з інформацією з відкритих джерел, Бугай у 2008 році закінчив Кримський федеральний університет, а нині проживає в Москві.

"Російський захист", який не спрацював

Після першої спроби затримання танкер Bella 1 різко змінив тактику. Судно намалювало на борту прапор РФ, згодом було перейменоване на Marinera та формально приписане до Сочі. Цей крок мав створити враження, що тепер танкер перебуває під юрисдикцією Росії і будь-які дії проти нього можуть трактуватися як пряме зіткнення з державою.

Паралельно Москва вдалася до дипломатичного тиску. Росія направила США ноту з вимогою припинити переслідування судна, апелюючи до норм міжнародного морського права і свободи судноплавства у відкритому морі.

Окремим елементом цієї демонстрації стала присутність російського підводного човна в районі руху танкера. За даними західних медіа, субмарина протягом кількох днів підтримувала зв’язок із судном, що мало слугувати сигналом: Росія "супроводжує" танкер і готова показати військову присутність. Втім, на практиці всі ці кроки не дали результату.

Після захоплення танкера у російському публічному просторі пролунала різка й емоційна реакція. Проросійські політики, зокрема представники Держдуми та Ради Федерації, а також Z-блогери й воєнкори заговорили про "піратство", порушення міжнародного морського права і необхідність жорсткої відповіді США. У пропагандистських каналах ситуацію подали як приниження Росії та виклик її суверенітету, а окремі коментатори прямо вимагали силових кроків у відповідь.

Втім, офіційна позиція державних органів виявилася значно стриманішою. Міністерство транспорту РФ обмежилося заявою про те, що жодна держава не має права застосовувати силу щодо суден, належним чином зареєстрованих у юрисдикції інших країн.

Аналогічну лінію зайняло і Міністерство закордонних справ Росії. Замість ескалаційних заяв МЗС зосередилося на питанні екіпажу, закликавши США забезпечити "гуманне і гідне поводження" з російськими громадянами на борту судна та не перешкоджати їхньому поверненню на батьківщину. Саме ця вимога стала ключовим і фактично єдиним конкретним меседжем офіційної Москви.

Відреагували на захоплення танкера і в МЗС "Піднебесної": Китай розцінив подію серйозне порушення норм міжнародного права.

США здобули блискавичну перемогу

В коментарі "Телеграфу" політолог Олексій Якубін вважає, що захоплення цього танкеру є переходом санкційної політики, політики обмежень в нову площину.

"Ми бачимо, що за останні декілька місяців США почали демонструвати, що санкційна політика тепер не буде обмежуватися лише юридичними або фінансовими заходами. Тепер Штати будуть активно застосовувати таку, я б сказав, гібридну атаку. Само собою, санкційні режими, але якщо є можливість використати грубу морську, фізичну сили, то вони будуть вдаватися до таких дій", – говорить експерт.

Цю подію Олексій Якубін називає прецедентною історією. Попри те, що цей танкер все ж мав своєрідно невизначений статус, тобто, напряму Росії він не належав, Вашингтон продемонстрував, що далі "гратися" з цим вони не будуть, а введені санкції готові застосовувати і на юридичному, і на політичному та фінансовому полі.

Така політика може навіть деякою мірою показувати еволюцію країн Заходу в їхній боротьбі з "тіньовим флотом", адже, як нагадує політолог, подібна історія вже була з Францією та затриманим у жовтні нафтовим танкером.

"Деякі західні країни, принаймні Штати, готові перейти до більш жорсткої політики, пов’язаної з постійним порушенням санкцій через тіньові механізми. Я думаю, що Трамп хоче використати це як один із стимулів для переговорів з Росією та іншими країнами", – пояснює експерт.

Олексій Якубін вважає, що натяки Вашингтона спрямовані в бік Ірану та Північної Кореї, меншою мірою – для Китаю, однак він все ж вважає, що наразі це є дуже яскравими натяками саме для Росії. Втім, офіційна реакція Москви, попри це, лишилася доволі млявою.

"Росія боїться обірвати нитку переговорного процесу, який йде. І ми це бачимо. І насправді є очевидна позалаштункова діяльність, але є і така публічна частина. Я думаю, що це стримує Росію. По-друге, я думаю, що росіяни самі розуміють чудово, що в контексті тіньового флоту статус цих кораблів не є російським з точки зору юридичного, міжнародного та морського права", – нагадує він.

Саме тому росіяни не встрягають настільки активно в історію із захопленим танкером, оскільки зробити це означатиме публічно підтвердити тему "тіньового флоту". Це і є показником того, що вони не вбачають в цій історії необхідності жорстко її роздмухати.

"Росія думає, що краще протистояти Штатам в інших напрямках, аніж боротися за умовний танкер з невизначеним статусом. Тому Штати тут і отримали швидку перемогу, він це так зараз і подає. І, наскільки я розумію, в Білому домі це вважають одним з елементів стимулювання Росії до переговорного процесу. Тобто, не просто так активізувалися нові санкції. Білий Дім і Трамп вважають це однією зі своїх карт", – підсумовує експерт.

Політтехнолог і керуючий партнер "Національної антикризової групи" Тарас Загородній вважає, що якщо тенденція на зупинку таких підсанкційних суден продовжиться, то законопроєкт про санкції вже і не знадобиться для того, щоб "прибити" експорт Росії.

"Але він би був дуже корисним, якби був запроваджений. Якщо це буде ухвалене в Конгресі, то можна вважати, що це назавжди. Це означає, що Росії "кірдик", як люблять говорити. Для американців нафта – просто зараз ключове питання, яким вони будуть вирішувати всі проблеми та яке будуть контролювати", – вважає експерт.

Сполучені Штати хочуть контролювати увесь ринок нафти з більшою метою – тиску на Китай, який своєю чергою тисне на Вашингтон через доступ до рідкісноземельних металів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що на те, що трапилося в соціальних мережах , вже відреагували українські блогери, політики та експерти.