Новий мирний план та гроші на 2026 рік: що Європа готує для України, подробиці від "Телеграфу"

Євролідери готові до рішучих кроків?

У публічній комунікації європейські союзники усіляко підтримують зусилля США з наближення миру в Україні. Хай би якими контроверсійними не були методи, якими Вашингтон намагається досягти мирної угоди між Києвом та Москвою. Однак за лаштунками залишається величезна кількість раундів дипломатії, спрямованої на те, щоб залишати США залученими та витаврувати шлях до миру, який буде прийнятним для України.

Цього тижня — черговий з таких раундів. Завданням Європи вчергове постає нівелювати негативний вплив, який мають намагання російського диктатора Володимира Путіна вплинути на думку американського лідера, а також — показати європейське лідерство та здатність нести "тягар" фінансової підтримки України. Детальніше розповідає міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова.

Саміту в Орбана не буде

Після, як описав сам Трамп, "продуктивної розмови" з Путіним 16 жовтня, багато європейських столиць були збентежені раптовою підготовкою саміту двох лідерів у Будапешті, хоча ні для кого не постала сюрпризом Угорщина як обране місце зустрічі. Так само не стало несподіванкою й те, що підготовка саміту сходить на "ні". Кілька дипломатичних джерел "Телеграфу" підтверджують, що "жодного саміту в Будапешті не буде".

Причина одна — Путін не має жодних прагнень вести конструктивні мирні переговори й натомість переслідує мету затягнути час напередодні зими, яка, очевидно, не буде легкою ані для військових, ані для цивільних в Україні.

"Наше завдання — посилити Україну, щоб вона могла вистояти. Ми готуємо важливі рішення", — коментує один зі співрозмовників.

Зокрема, 23 жовтня в Брюсселі відбудеться зустріч лідерів у форматі Європейської ради: до участі запрошено й президента України Володимира Зеленського. Що цікаво, найпізніше до інших лідерів приєднається Віктор Орбан — через святкування Національного дня Угорщини він прибуде на саміт Євроради лише в обід, тоді як перша робоча сесія в програмі розпочинається вранці.

140 мільярдів на зброю і не тільки

За даними "Телеграфу", в центрі порядку денного — репараційний кредит для України, який хочуть надати за рахунок російських заморожених активів. Раніше ми розповідали, що Європейська Комісія виступила з ідеєю кредиту на загальну суму 140 млрд євро, який має покрити першочергові потреби Києва.

"Росія продовжує свою безглузду агресивну війну проти України — у відвертому порушенні міжнародного права. Щоб Україна могла вистояти перед цією агресією, їй потрібні ресурси. І потрібна їх величезна кількість.

За попередніми оцінками МВФ, Україні потрібно близько 60 мільярдів доларів США — тобто приблизно 52 мільярди євро — бюджетної підтримки на період 2026–2027 років. І це — крім значних потреб у військовій допомозі", — описав один із дипломатів ЄС.

В Брюсселі переконані: якщо не надавати Києву необхідну підтримку, це "майже напевно призведе до колапсу" України, що створить для Європи серйозну загрозу безпеці.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року західні держави запровадили безпрецедентні фінансові санкції. Одним із ключових рішень стало замороження російських державних активів загальною вартістю близько 200 млрд євро — передусім валютних резервів Центробанку РФ, які зберігалися в іноземних банках та міжнародних фінансових установах.

Російські активи мають залишатися замороженими, доки Москва не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує завдані збитки. Іншими словами, активи повернуть Росії лише тоді, коли вона зупинить війну і заплатить за заподіяну шкоду.

Левова частка активів зберігається у депозитарії Euroclear у Бельгії. Активи, які спочатку були збережені у вигляді західних облігацій, поступово перетворилися на готівковий фонд обсягом 175 млрд євро, при цьому ще 10 млрд євро надходжень очікується у найближчі роки.

Наразі кошти знаходяться на депозитному рахунку в Європейському центральному банку, який нараховує на них відсотки. 2024 року країни "Групи семи" (G7) дійшли згоди щодо надання Україні кредитів на суму 45 млрд євро, які поступово погашаються за рахунок якраз прибутків від заморожених активів. Так звані windfall profits становлять близько чотирьох мільярдів євро на рік.

Тепер ідея наступна: замість того, щоб Euroclear вкладав грошові кошти в центробанк, кошти інвестуватимуть у спеціальний борговий контракт і використовуватимуть для надання позики напряму Україні.

За задумом, РФ зможе повернути доступ до своїх західних активів лише за умови виплатити репарацій Києву. Після цього Україна повертає гроші Єврокомісії, а та, своєю чергою, віддає їх Euroclear. Якщо ж РФ відмовляється від виплат, накладені на активи санкції залишаються в силі. При цьому Москва зберігає всі свої права на активи, відповідно до міжнародного права.

Планується, що повна сума буде виплачуватися Україні траншами й використовуватиметься на оборонні цілі, а також підтримку першочергових бюджетних потреб.

За задумом, схема має бути "повністю гарантована" 27 державами-членами ЄС, які повинні будуть самостійно забезпечити повернення коштів Euroclear, якщо врешті Росія якимось чином поверне собі заморожені активи без виплати репарацій. Тобто кожна країна має взяти на себе ризик і відповідальність не припиняти тиск на Кремль.

Щоб мінімізувати ризики, в ЄС налаштовані змінити режим санкцій, щоб знизити ймовірність випадкового розмороження активів. Наразі антиросійські санкції продовжуються кожні шість місяців із необхідністю одностайного продовження, тому замороження активів також оновлюється раз на пів року.

"Щоб система працювала ефективно, треба зробити її більш передбачуваною і стабільною, залишивши при цьому можливість розблокувати активи у майбутньому, якщо це буде бажання держав-членів", — пояснює дипломат ЄС.

Тому під час Європейської ради у четвер лідери мають дати "зелене світло" Єврокомісії, аби та розробила правовий текст і технічну пропозицію, щоб рухатися вперед. Головне наразі — врахувати занепокоєння Бельгії, адже потенційно ініціатива може піддати країну та розміщений у ній депозитарій Euroclear юридичній відповідальності з боку Москви.

Один із виходів — інші країни ЄС можуть замінити активи Euroclear, відправлені Україні, спільно гарантованими борговими зобов’язаннями.

Також, за даними нашого видання, є певне незгода між деякими державами-членами, в тому, на які цілі мають йти кошти. Наприклад, декілька країн наполягають: якщо гроші йтимуть на військові цілі, Україна має закупати за них переважно європейське озброєння.

Крім того, від кількох держав лунала насторога стосовно підзвітності Києва щодо отриманих коштів: хто і як має контролювати цей процес?

Як стверджує один зі співрозмовників "Телеграфу", ідея полягає в тому, щоб врахувати всі деталі та схвалити концепцію кредиту до кінця року, аби фактичне фінансування могло надійти до України вже на початку 2026 року.

Окрім "вагомого просування у питанні репараційного кредиту", джерела нашого видання у Брюсселі налаштовані оптимістично щодо схвалення 19-го пакету санкцій проти РФ. Він спрямований на те, щоб скоротити доходи Росії від викопного палива, чергове вдарити по тіньовому флоту, а також накласти обмеження на пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні.

Новий мирний план України та Європи

Водночас одне з джерел "Телеграфу" підтверджує існування нового мирного плану (чи то плану припинення вогню), що складається з 12 пунктів. Зокрема, робота над ним просувається і в рамках Коаліції охочих, наступна зустріч у цьому форматі запланована пізніше цього тижня.

Серед іншого обговорюється повітряна підтримка, яку "охочі" країни надаватимуть Україні в разі завершення бойових дій. А також рішення ЄС проводити навчання українських армійців у рамках Військової місії допомоги ЄС (EUMAM) безпосередньо на території України, та розширювати інші форми підтримки – зокрема щодо моніторингу кордону.

"Мета плану — показати США, що Європа готова грати рішучу роль у мирному врегулюванні, відштовхуючись насамперед від інтересів України", — каже співрозмовник.

Він звертає увагу на спільну заяву українського президента Володимира Зеленського та учасників Коаліції охочих. В ній одночасно — і похвала США, і чітка позиція Європи.

"Ми рішуче підтримуємо позицію президента Трампа, що бойові дії повинні припинитися негайно, і що поточна лінія зіткнення має стати відправною точкою для переговорів. Ми залишаємося відданими принципу, що міжнародні кордони не можуть змінюватися силою…

Ми чітко заявляємо, що Україна має перебувати у найсильнішій можливій позиції — до, під час і після будь-якого припинення вогню. Ми повинні посилювати тиск на економіку Росії та її оборонну промисловість, доки Путін не буде готовий до миру. Ми розробляємо заходи, щоб використати повну вартість заморожених державних активів Росії, щоб Україна мала необхідні ресурси", — йшлося у заяві.

Рютте у Трампа

Паралельно із зусиллями на рівні ЄС, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вирушив до США, аби зустрітися з Дональдом Трампом. У Брюсселі Рютте називають "одним з найбільших друзів України", який зробив підтримку Києва пріоритетом своєї роботи.

"Пріоритети були визначені Генеральним секретарем від моменту його прибуття в будівлю штаб-квартири в Брюсселі. Менш ніж за 48 годин він здійснив першу закордонну поїздку — до Києва", — описував один з посадовців Альянсу.

Крім того, джерела "Телеграфу" розповідають про "повну координацію" між Рютте та керівництвом ЄС: президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн та високою представницею ЄС із закордонних справ Каєю Каллас.

"Це найефективніша команда по лінії НАТО-ЄС, яку ми коли-небудь мали", — каже співрозмовник.

Візит до США Генсека Альянсу, який давно отримав звання "заклинача Трампа", може обернутися новими хорошими новинами для України. Або принаймні — витком схвальної риторики президента США щодо підтримки Києва — зокрема, американський лідер уже заявив, що скасував зустріч із Путіним. Натомість Європа паралельно готує новий план, як може виглядати закінчення війни в Україні.