Європа готує 140 млрд євро для України: звідки візьмуть гроші, та хто може стати на заваді

Чи дійсно Україна може отримати від ЄС 140 мільярдів євро кредиту за рахунок російських заморожених активів? Так, але на шляху до цього — купа підводних каменів, а також пошук варіантів, як обійти опір Угорщини та Словаччини — звичних противників тиску на Москви.

Детальніше розповідає "Телеграф".

Що потрібно знати:

• На Заході зберігається 200 мільярдів євро заморожених російських активів
• Брюссель готує план щодо репараційного кредиту для України
• Росія має заплатити Україні в разі мирної угоди
• Угорщина, Словаччина та Бельгія можуть стати на заваді

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року західні держави запровадили безпрецедентні фінансові санкції. Одним із ключових рішень стало замороження російських державних активів загальною вартістю близько 200 млрд євро — передусім валютних резервів Центробанку РФ, які зберігалися в іноземних банках та міжнародних фінансових установах.

Левова частка активів зберігається у депозитарії Euroclear у Бельгії. Активи, які спочатку були збережені у вигляді західних облігацій, поступово перетворилися на готівковий фонд обсягом 176 млрд євро, при цьому ще 10 млрд євро надходжень очікується у найближчі роки.

Наразі кошти знаходяться на депозитному рахунку в Європейському центральному банку, який нараховує на них відсотки.

2024 року країни "Групи семи" (G7) дійшли згоди щодо надання Україні кредитів на суму 45 млрд євро, які поступово погашаються за рахунок якраз прибутків від заморожених активів. Так звані windfall profits становлять близько чотирьох мільярдів євро на рік.

Однак зараз Брюссель вирішив піти далі та виступив з "креативною та інноваційною" ідеєю репараційного кредиту для України.

За кредит має заплатити Росія

"Це війна Росії. І саме Росія має за неї платити. Саме тому нам потрібно терміново працювати над новим рішенням для фінансування зусиль України у веденні війни на основі заморожених російських активів.

За рахунок грошових залишків, пов’язаних із цими російськими активами, ми можемо надати Україні репараційний кредит.

Самі активи при цьому не зачіпатимуться. А ризик доведеться нести колективно.

Україна повертатиме кредит лише тоді, коли Росія сплатить репарації. Ці кошти вже сьогодні допоможуть Україні.

Але вони також будуть ключовими у середньо- та довгостроковій перспективі для безпеки України. Наприклад, для фінансування сильної української армії як першої лінії гарантій безпеки", — заявила президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня під час щорічної промови про стан Євросоюзу.

Мова йде про кредит на суму до 140 млрд євро. За запропонованою схемою, ЄС може "укласти спеціалізований борговий контракт з Euroclear під 0% річних" — себто взяти у бельгійського депозитарію згадані вище кошти у вигляді готівки.

Далі гроші має отримати Україна. Погашати кредит перед європейцями Київ буде лише після отримання репарацій від Росії в межах потенційної мирної угоди.

За одним зі сценаріїв, Москва зможе повернути доступ до своїх західних активів лише за умови виплатити репарацій Україні. Після цього Україна повертає гроші Єврокомісії, а та, своєю чергою, віддає їх Euroclear. Якщо ж РФ відмовляється від виплат, накладені на активи санкції залишаються в силі.

Планується, що повна сума буде виплачуватися Україні траншами й використовуватиметься на оборонні цілі, а також підтримку першочергових бюджетних потреб. Не варто очікувати, що Україна одразу отримає всі кошти, насправді поступові виплати можуть зайняти "кілька років", запевнили кілька співрозмовників "Телеграфу".

За задумом, схема має бути "повністю гарантована" 27 державами-членами ЄС, які повинні будуть самостійно забезпечити повернення коштів Euroclear, якщо врешті Росія якимось чином поверне собі заморожені активи без виплати репарацій. Тобто кожна держава-член має взяти на себе ризик і відповідальність не припиняти тиск на Кремль.

Перші обговорення ідеї вже пройшли на рівні послів ЄС. За даними "Телеграфу", наступний раунд дискусій очікується під час неформальної зустрічі голів держав 1 жовтня в Копенгагені та формальної зустрічі лідерів наприкінці жовтня у Брюсселі. Тоді ж очікується фінальна версія запропонованого механізму. Після цього — опрацювання технічних деталей на рівні міністрів фінансів, чия зустріч запланована на середину листопада.

Хто за й хто проти?

Одним з хедлайнерів надання Києву репараційного кредиту постає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. У колонці для Financial Times він висунув пропозицію спрямувати 140 млрд євро кредиту на закупівлю військової техніки для України.

Мерц наголосив, що ЄС має знайти юридичний механізм для використання активів, підкресливши необхідність "систематично та масово підвищувати витрати Росії на агресію".

Варто розуміти, що європейські уряди, включно з Німеччиною, довгий час відмовлялися конфісковувати активи, посилаючись на фінансові та юридичні ризики, а також побоюючись, що такий крок може підірвати довіру до євро як резервної валюти та спровокувати військову ескалацію з боку Росії.

"Я зараз закликаю до мобілізації фінансових ресурсів у масштабі, який забезпечить військову стійкість України на кілька років", — написав Мерц.

При цьому він виступив проти того, щоб запозичені кошти покривали загальні потреби бюджету України.

"Такі комплексні програми мають також сприяти зміцненню та розширенню європейської оборонної промисловості", — написав він. "Це служитиме як нашій колективній безпеці, так і європейському суверенітету".

За пропозицією Мерца, кредит спочатку буде гарантований державами-членами, а потім забезпечений коштами з наступного довгострокового бюджету ЄС у 2028 році. Механізм, на його думку, має бути ухвалений "більшістю держав-членів", що дозволить обійти можливе вето опонентів, таких як Угорщина.

Німецький лідер також зазначив, що інструмент має бути відкритий для держав, які не входять до ЄС, але також утримують заморожені російські активи і хочуть підтримати Україну. Зокрема для США, які тиснули на європейців щодо використання цих коштів. Задля цього Мерц пообіцяв координувати дії з державами G7.

"Зараз настав момент застосувати ефективний важіль, який зруйнує цинічну гру президента Росії, що полягає у виграванні часу, і змусить його сісти за стіл переговорів", — підкреслив Фрідріх Мерц.

Також ідею репараційного кредиту підтримують Іспанія, Польща та країни Балтії.

За даними "Телеграфу", на даному етапі думка країн-членів ЄС розділилася здебільшого щодо цілей, на які можуть піти кошти. Наразі є дві основні лінії: відновлення інфраструктури, системи охорони здоров’я та освіти; або вливання в оборону. Прийти до єдиної думки союзники мають під час наступних раундів обговорень на різних рівнях.

Що стосується Угорщини, то у зв’язку з минулими спробами прем’єра Віктора Орбана блокувати санкції проти Кремля, юридичні експерти ЄС працюють над схемою, яка дозволить ухвалювати рішення щодо запропонованого кредиту для України за принципом кваліфікованої більшості замість одноголосного голосування. Більшість означає, коли 55% держав-членів голосують "за" — на практиці це 15 країн із 27.

Особи, ознайомлені з планами, розповіли виданню Politico, що Брюссель сподівається спиратися на висновки Європейської ради, яких усі лідери ЄС, включно з Орбаном, дотрималися 19 грудня минулого року.

У заяві лідери зазначили: "Активи Росії повинні залишатися замороженими, поки Росія не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує збитки, завдані цією війною".

Є й інші держави, дружні до Росії, які можуть впливати на процес ухвалення рішення, наприклад, Словаччина.

При цьому уряд Бельгії вже виступив проти ідеї кредиту через побоювання, що ініціатива може піддати країну та депозитарій Euroclear юридичній відповідальності з боку Москви.

"Брати гроші Путіна і залишати ризики на нас? Це не станеться, і я хочу бути абсолютно ясним", — заявив прем’єр-міністр Барт Де Вевер у Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. "Якщо країни побачать, що кошти Центрального банку можуть зникнути за бажанням європейських політиків, вони можуть вирішити вивести свої резерви з єврозони".

Проте Де Вевер визнав, що готовий обговорювати це питання, і Бельгія загалом підтримує заходи проти Путіна, на відміну від Угорщини та Словаччини.

Ключовий крок щодо запевнення бельгійців, за даними ЗМІ, полягатиме в тому, що інші країни ЄС замінять активи Euroclear, відправлені Україні, спільно гарантованими борговими зобов’язаннями (IOUs).

Кілька обізнаних співрозмовників "Телеграфу" загалом оцінюють оптимістично перспективу втілення ідеї ЄС у життя.