Фронтові "Супер Маріо": волонтери на Полтавщині складають роботизовані платформи для ЗСУ

На Полтавщині команда винахідників розробила універсальну наземну логістичну платформу, здатну допомогти українським військовим у наступі та в обороні. Повнопривідна платформа незамінна для перевезення у важкодоступні місця гуманітарних вантажів, матеріалів для будівництва укриттів, запчастин до техніки, боєприпасів та для евакуації поранених.

Як виникла ідея створити таку платформу, звідки брали деталі для неї, які ще функції вона здатна виконувати? Про це та інше "Телеграфу" розповів депутат Лохвицької міськради Олег Карабка.

Евакуює своїх і знищує окупантів

"Я свого бійця недавно втратив, бо не було у нас такого пристрою. А винести пораненого ми з побратимом не змогли", — пояснив Олегу знайомий військовослужбовець, наскільки потрібна на війні така техніка. І ці слова стимулюють волонтерів з Лохвиці працювати без вихідних і відпусток, удосконалюючи свій пристрій.

Його можна використовувати для розмінування територій, а також як наземний "камікадзе" — пристрій легко бере на борт 500 кілограмів вибухівки. Нині розробники працюють над тим, щоб оснастити платформу маніпулятором, і тоді можна буде вивозити на ній тіла загиблих.

Водночас думають над тим, як краще приладнати турель для кулемета великого калібру, невеликої гармати чи ракет. Установка забезпечує рух зброї в горизонтальній та вертикальній площинах і дає змогу вести круговий або секторний обстріл.

Як показали експерименти, платформа може тягти до п’яти тонн вантажу. Тож ще одне з її призначень — евакуація пошкоджених транспортних засобів з важкодоступних і небезпечних місць.

Максимальна відстань керування такими пристроями — 20 км, а розганяти платформу можна майже до 30 км/год. При максимальному завантаженні роботизована система може працювати чотири години поспіль.

Меншу платформу назвали "Маріо", більшу — "Супер Маріо", як братів з культової відеогри. Адже ними й справді керують із допомогою джойстика. Відеосигнал використовують аналогічний до тих, що і в FPV-дронах.

Вага виробів — 170—180 кілограмів.

Різали, пиляли, зварювали заново

— Ідея запозичена, — не приховує Олег Карабка. — Ми з товаришами підгледіли її в інтернеті. Але удосконалили та, дослухаючись зауважень військових, продовжуємо модернізувати. Наша фішка — поворотно-переломний механізм, що з’єднує дві платформи. Він вільно обертається і це додає маневровості та прохідності виробу, адже при цьому всі чотири колеса за будь-яких умов мають зчеплення із землею.

У ході роботи над платформами конструкторам довелося попріти: то не влаштовувала швидкість поворотного механізму, то міцність. Лише над удосконаленням цієї важливої деталі вони морочились пів року. Розрізали, пиляли, зварювали заново… Але, зрештою, вона вийшла ідеальною.

— На платформах стоять сучасні двигуни з електротрициклів і якісні акумулятори потужністю 3 кіловати, — дає характеристику технічної складової пан Олег. — Їх можна заряджати як від звичайної розетки, так і від генератора, портативної зарядної станції EcoFlow. Половина електроніки — китайська, половина — українська. При установці електроніки було багато проблем, щось доводилось замінювати, щось залишали.

Пульт управління, драйвери для двигунів, різні перетворювачі працюють на різних напругах.

З самісінького початку ми задумали складати платформи з доступних деталей, які можна було б легко замінити. Скажімо, шарові опори взяли від старих "Жигулів". А от металеві колеса з гумовими вставками зроблені переважно з того, що знайшли у металоломі або у домашньому непотребі. На колеса поставили диски, виготовлені зі старих борон — там такий міцний метал, що з нього спочатку ми навіть плитоноски для бронежилетів виготовляли. Дещо із заліза прикупили, — розповідає депутат.

До речі, про колеса. Спочатку лохвицькі умільці поставили гумові, в які закачували повітря, але військові їх забракували — на фронті це непрактично, вони легко пробиваються. Адже логістичні платформи мають бути всюдихідними, бо там, де вони використовуються, багато вирв від снарядів, звалених дерев. Конструктори-самоучки зайнялися розробкою нових, і зараз платформи їздять на колесах з листового металу.

Втім, за виготовлення потрібних військовим роботизованих платформ узялися не дилетанти. Усі причетні до їхнього створення мають інженерну або ІТ-освіту, досвід конструювання техніки та її модернізації, займалися гонками по бездоріжжю. Окрім Олега Карабки, це — Костянтин Голінка і Юрій Дейкало. Періодично до них ще хтось долучається. А фінансову підтримку забезпечує підприємець Роман Різник.

Відсотків на 10 потреб удається покривати завдяки донатам. Виготовлення однієї платформи обходиться майже у 200 тисяч гривень.

Після основної роботи чоловіки збираються у гаражі одного з них і до пізньої ночі мудрують над своїм дітищем. Там же проводять і вихідні, і відпустки.

Військова техніка згодиться в мирних цілях

— Ми активно допомагаємо фронту з початку широкомасштабної війни, — продовжує Олег Карабка. — Спочатку передавали продукти, медичні аптечки, портативні зарядні станції, старлінки, автомобілі… Навіть складали FPV-дрони. А потім, враховуючи запити військовослужбовців, зайнялися виготовленням платформ.

Нині лохвицькі волонтери передали на фронт дві платформи: одна з них виконує свої функції на Донецькому напрямку, інша — на Сумському. Ще дві майже готові, і ще на пару очікують деталі.

— Але ж це так мало… Одиничні вироби не роблять погоди на фронті, — вихоплюється в мене. — Чи не плануєте ви запустити цю техніку в серійне виробництво?

— Маємо дуже багато замовлень від військових, не менше, як на сотню штук, — каже Олег Карабка. — Але нам бракує людського і фінансового ресурсу. Сьогодні наша максимальна потужність — одна-дві платформи на місяць. До речі, на перші дві ми втратили три місяці. Коли виріб буде доведений до абсолютної досконалості, тоді можна пропонувати його у масштабне виробництво.

Спілкуємося з іншими ентузіастами, які працюють у цьому напрямі, обмінюємось ідеями. Тож сподіваюсь, отримаємо в підсумку спільний якісний результат.

Свого часу ми почали займатися платформами, дізнавшись, що їх виготовляють кустарним способом. Можливо, і після цієї статті хтось захоче приєднатись до допомоги нашій армії…

— А не думали над тим, щоб використовувати такі платформи у мирних цілях?

— Ми працюємо на перемогу, і вже зараз думаємо, де ця техніка згодиться в мирному житті. Вона може тягати тракторні причепи, наприклад, або косарки…

P.S. Для постійних зборів: 4149 4993 7663 5304 (ПриватБанк).

Фото, відео — "Суспільне Полтава", Faceboock Олега Карабки