Мода чи аналог захисту? Навіщо в СРСР оббивали двері дерматином

Насамперед громадяни керувалися практичними міркуваннями

Традиція оббивати вхідні двері дерматином зародилася СРСР у середині 50-х років минулого століття, і тривала до початку 90-х. До цього дня в під’їздах можна зустріти двері, покриті дерматиновою оббивкою, на яких красуються кнопочки, а між ними натягнутий металевий дріт.

Однак декорувати двері дерматином жителі Радянського Союзу почали не від жаги до прекрасного. "Телеграф" вирішив розповісти своїм читачам, навіщо це робили.

Насамперед громадяни керувалися практичними міркуваннями.

Шумоізоляція. На поверхню дверей спочатку клеїли товстий шар поролону чи промислової вати. Таким чином вхідні двері ставали звуконепроникними, і захищали від холоду.

Сигаретний дим. За часів СРСР дозволялося палити абсолютно скрізь. Ті, хто не хотіли диміти в квартирі, облаштовували собі "курилки" на сходовій клітці. Дерматин захищав від тютюнового диму.

Запах зі сміттєпроводу. Зараз у більшості висоток заборонили будувати сміттєпровід. Містяни викидають відходи у загальні контейнери. Але наприкінці 60-х сміттєпровід активно використовували у багатоповерхівках. Він був розсадником щурів, тарганів та сморід. Оббивка захищала житло від цих факторів.

До того ж дерматин не був дефіцитним товаром. І ціна була доступною. При цьому кольорова гама не відрізнялася різноманітністю. У продажу в основному був червоний, чорний та синій кольори. Якщо для підкладки не вдавалося дістати шмат поролону, то замість нього могли використовувати старі ковдри. Особливим шиком вважалося, якщо на двері натягнуті ремінці з матеріалу або металеві струни.

Раніше "Телеграф" розповів, як у СРСР переживали серйозну спеку.