Склянка за три копійки: як в СРСР робили легендарний квас та що з ним було не так

Україну продовжує накривати аномальна спека, від якої більшість рятується холодними напоями, зокрема квасом. Він був дуже популярним у радянські часи.

"Телеграф" розповість, чому кожен у літню спеку в СРСР так полюбляв квас та що з ним насправді було не так.

Як готували хлібний квас

Цей напій готували з чорного хліба, води та цукру. Хліб нарізали кубиками, заливали водою і додавали цукор. Усю цю суміш ставили в бочку і залишали на кілька днів для бродіння. Через кілька діб утворювався всім відомий квас.

Велика популярність квасу була обумовлена його недорогою ціною, адже продавали його на вулицях завжди за кілька копійок у часи СРСР. А через те, що більшість напоїв на кшталт лимонаду чи солодкої газованої води були в рази дорожчі та менш доступні, квас ставав фаворитом.

Зауважимо, що в СРСР великий кухоль квасу на півлітра коштував — 6 копійок, склянка (200 мл) — 3 копійки, літр квасу — 12 копійок, бідон — 36 копійок.

Що не так з квасом?

Попри велику популярність, квас міг нести і не меншу загрозу, адже продавали його у величезних металевих бочках. По-перше, вони нагрівалися на відкритому просторі і могли псувати квас. По-друге, ті ж бочки було дуже важко мити, їх розмір не завжди дозволяв залізти всередину та все віддраїти. Тому мили квасові цистерни як могли і не так вже й часто, адже це був важкий процес.

Окрім цього квас продавали у багаторазовому посуді, тобто наливали у скляні склянки. І після кожного відвідувача посуд продавчині просто споліскували водою і пропонували наступному покупцю.

Раніше "Телеграф" розповідав, як в СРСР переживали серйозну спеку. Рятувались не тільки прохолодними напоями.