Жодних дефіцитів не було: чому у 90-ті вимикали світло вечорами

В пострадянські часи сидіти ввечері без світла було нормою

Перші вимкнення світла вечорами у листопаді 2022 стали своєрідним дежавю для людей, які вже у свідомому віці застали період розпаду СРСР та пострадянські часи. Вони згадували, що мусили постійно вчити уроки та займатися іншими справами при свічках.

Проте мало хто знає, що жодного дефіциту електричних потужностей тоді не було. То чому ж вимикали світло у 90-ті? Пояснюємо.

Чому у пострадянський період вимикали світло

Україна після розпаду СРСР успадкувала потужний енергетичний комплекс із генеруючою потужністю понад 55 ГВт. Споживання електроенергії становило лише 30-35 ГВт. Вітчизняні фахівці володіли повним циклом будівництва та експлуатації атомних, теплових і гідроелектростанцій. Українська енергетика мала колосальний потенціал для розвитку.

Початок 90-х позначився глибокою економічною кризою майже в усіх пострадянських республіках. В Україні рівень інфляції 1993 року став найвищим у світі. Заводи зупинялися, сільське господарство занепадало. Хімічна промисловість і машинобудування опинилися на межі виживання. Підприємства накопичували борги за електроенергію.

У Грузії ситуація виявилася ще складнішою. У Тбілісі подача електроенергії обмежувалася двома годинами на добу. Населення опалювало оселі "буржуйками", знищуючи міські парки. Електротранспорт не працював, а температура в лікарнях взимку не перевищувала 6-8 градусів. У Росії також були такі проблеми, особливо у віддалених регіонах, наприклад, на Камчатці.

Вірменія після землетрусу 1988 року втратила значну частину енергетичної інфраструктури. Зупинка Мецаморської АЕС у 1989 році поглибила кризу. Електропостачання здійснювалося лише вранці та ввечері. Промисловість працювала на 30% потужності.

В Україні пік проблем припав на 1997-2000 роки. Теплові електростанції працювали з мінімальними запасами вугілля. За радянських часів директора ТЕС звільняли, якщо запасів палива було менше ніж на 45 днів. У 1998 році станції працювали з п'ятиденним запасом.

На атомних електростанціях виникли проблеми із зарплатами. Працівники АЕС влаштовували акції протесту на Хрещатику. Шахтарі розпочали масові страйки. Енергетична галузь опинилася серед найбідніших секторів економіки.

У 1999 році запровадили систему віялових відключень. Світло вимикали на 2-4 години для збереження енергосистеми. Рівень оплати за електроенергію не перевищував 10%. Підприємства розраховувалися бартером: постачали паливо в обмін на електрику.

Україна подолала кризу після заборони бартерних схем. Перехід на грошові розрахунки дозволив відновити закупівлі палива. Промисловість відновила роботу. Взимку 2000-2001 років віялові відключення припинилися.

Відновлення енергетичних систем у різних країнах відбувалося неоднаково. Грузія провела реформи та модернізувала мережі. Вірменія перезапустила Мецаморську АЕС. Молдова диверсифікувала джерела постачання електроенергії.

Раніше "Телеграф" також розповідав, як в СРСР діти проводили осінні канікули. Щоосені навчальні заклади отримували рознарядки від влади з вимогою надати "безплатну робочу силу" для збирання врожаю в колгоспах.