Промивали мізки пропагандою та театральними виставами: що в СРСР люди дивились по телевізору

Телебачення в Радянському Союзі відігравало важливу роль у житті громадян, поєднуючи функції інформаційного каналу, інструменту пропаганди та джерела розваг. З початку 1950-х років, коли телевізори почали масово з’являтися в домівках радянських людей, перегляд телевізора стало невід’ємною частиною повсякденного життя. Проте програми, які можна було побачити на радянських каналах, були під суворим контролем держави, і їхній зміст часто формувався під впливом ідеологічних настанов Комуністичної партії.

"Телеграф" розповість, що крутили на радянському телебаченні. А також, які програми були найпопулярніші.

Початок телебачення в СРСР

Перші телевізійні передачі в СРСР з'явилися в кінці 1930-х років, але масовим явищем телебачення стало лише після Другої світової війни. У 1951 році розпочалося регулярне мовлення Центрального телебачення СРСР (ЦТ), що базувалося в Москві. У 1950-ті роки телевізори були рідкісним явищем, і перегляд програм часто відбувався у великих залах чи клубах, куди приходили місцеві мешканці.

До кінця 1970-х років кількість телевізорів стрімко зростала, і майже кожна сім’я мала хоча б один приймач. Найбільш популярними телевізорами були марки "КВН" і "Рекорд". Телебачення ставало доступнішим, і громадяни СРСР почали проводити багато часу перед екранами.

Програми на радянському телебаченні

Радянське телебачення було суворо регламентованим. Більшість програм мали виховний характер, відображали політику та ідеологію держави, зокрема пропагували успіхи соціалістичної системи та її переваги над капіталістичним світом. Втім, телебачення також пропонувало розважальні шоу, кінофільми, театральні вистави та дитячі передачі, що стали частиною повсякденного життя мільйонів.

1. Новини та пропаганда Однією з основних функцій радянського телебачення було інформування населення про політичні події, здебільшого у вигідному для держави світлі. Програма "Время", яка вперше вийшла в ефір у 1968 році, стала символом радянського новинного мовлення. О 21:00 ця програма збирала мільйони глядачів біля екранів, висвітлюючи події як у СРСР, так і за його межами. Основний акцент робився на здобутках соціалізму, науково-технічному прогресі, розвитку промисловості, успіхах у космосі та дипломатичних перемогах.
2. Розважальні програми та шоу Однією з найулюбленіших програм стала музична передача "Голубой огонёк", що вперше вийшла на екрани у 1962 році. Це було різдвяне шоу, яке показували під Новий рік і яке збирало найпопулярніших радянських артистів, акторів і співаків. Глядачі із задоволенням дивилися концерти, де лунали популярні пісні, танцювальні номери та жартівливі сценки.
3. Інша популярна передача – "Клуб кіномандрівників", ведучий якого Володимир Познер показував фільми з різних куточків світу, пояснюючи їхній соціальний контекст і надаючи своєму перегляду ідеологічне забарвлення. Це була унікальна можливість для багатьох людей побачити іноземні фільми, оскільки більшість зарубіжного контенту не допускалася на радянські екрани.
4. Дитячі програми Радянське телебачення приділяло велику увагу дитячому вихованню через телебачення. Однією з найвідоміших передач для дітей була "Спокойной ночи, малыши!", що виходила з 1964 року і залишається популярною навіть після розпаду СРСР. Це була щовечірня програма для найменших глядачів, де демонструвалися короткі мультфільми та лялькові театралізовані сценки за участю персонажів Хрюші, Степашки, Філі та інших.
5. Радянські мультфільми, такі як "Ну, постривай!" чи "Чебурашка", також займали важливе місце в дитячих програмах. Вони не тільки розважали, але й несли моральні уроки про дружбу, допомогу, співпрацю та важливість колективу.
6. Кінофільми та театральні вистави Показ фільмів був важливою частиною радянського телебачення. Багато з них були присвячені історії революції, Великій Вітчизняній війні, або ж популяризували соціалістичні цінності. Однак були і класичні комедії, такі як "Іронія долі, або З легким паром!" або "Службовий роман", які ставали улюбленими для мільйонів.
7. Спорт Спортивні трансляції займали особливе місце в радянському телебаченні. Прямі ефіри футбольних матчів, змагань з хокею та Олімпійських ігор привертали увагу великої кількості глядачів. Спорт був одним із важливих інструментів пропаганди, що демонстрував успіхи СРСР на світовій арені.

Раніше "Телеграф" розповідав, навіщо в СРСР жінки клали колготи в морозилку.