Це була остання мозаїка художниці, яку через місяць вбили: який український ресторан досі зберігає її мистецтво (фото)

Спочатку там був ресторан, однак пізніше зробили кафе та магазин будівельних матеріалів

У селищі Гельмязів, що розкинулося на берегах однойменної річки Супій, стоїть колишній заклад громадського харчування — ресторан "Супій". Він особливий своєю мозаїкою, яку розписала Алла Горська — українська художниця та дисидентка, яку вбили 55 років назад.

Назва ресторану на Черкащині напряму пов’язана з річкою, що протікає поруч. "Телеграф" вирішив написати про це унікальне місце, взявши дані зі сайту "18000".

Історія мозаїки ресторану "Супій"

Як згадує Євгенія Сакун, дружина директора місцевого комбінату громадського харчування Андрія Сакуна, у будівлі діяли дві частини — їдальня та ресторан.

При вході гостей зустрічав гардероб, праворуч був ресторанний зал, а ліворуч — простора їдальня. Згодом їхнє призначення змінилося: замість їдальні працювало кафе, а приміщення колишнього ресторану перетворилося на магазин будівельних матеріалів.

Найціннішим спадком від тих часів залишилася мозаїка "Птах" на фронтоні будівлі — єдиний вцілілий елемент великого художнього задуму. У середині 1970 року до Гельмязова приїхали подружжя Алла Горська та Віктор Зарецький із групою художників. Вони не лише створили мозаїку, а й прикрасили інтер’єр розписами всередині будівлі.

Перед тим як почати художню роботу, художники власноруч відремонтували приміщення. Зал був у занедбаному стані — із тріщинами та павутиною. Алла Горська власноруч пошпаклювала, побілила стіни й лише після цього взялася до творчої частини.

Ескізи майбутньої мозаїки створив Зарецький. Матеріали для роботи — смальту та фарби — художники отримали безплатно, завдяки підтримці колег, адже офіційного фінансування не було. Навіть дзьоб птаха виготовили з уламків тарілок.

Разом із Горською та Зарецьким працювали двоє помічників — один із них, імовірно, був художник Йосип Васильченко. Роботи тривали до жовтня 1970 року.

Через відсутність фінансування митці, ймовірно, не отримали грошової винагороди. Натомість директор комбінату Андрій Сакун, син тодішнього директора комбінату громадського харчування, подякував їм по-своєму — завантажив машину овочами та фруктами зі складів комбінату. Алла Горська, як згадують сучасники, роздала ці продукти сім’ям політв’язнів-шістдесятників.

У спогадах активної учасниці руху шістдесятників Михайлини Коцюбинської збереглася сцена, коли Горська завітала до неї з ящиком червоних яблук і намистом цибулі на шиї. Це була їхня остання зустріч перед смертю української художниці.

Де він розташований

Покинутий ресторан "Супій" стоїть у селищі міського типу Гельмязів, що на Черкащині.

Вбивство Горської

Аллу Горську вбили у листопаді 1970 року. Її тіло було знайдено в помешканні її свекра у Василькові, Київська область. Вбивство, за деякими версіями, приписують КДБ, що мстився Горській ще за оприлюднення разом з Лесем Танюком та Василем Симоненком фактів масових розстрілів киян у Биківнянському лісі.

Раніше "Телеграф" писав про історію місця масових страт "Биківнянський ліс". Там є могильник, який зберігає таємниці 35 тисяч жертв радянської влади.