Його вважали "аристократом" злочинного світу Києва: чим відомий авторитет 90-х "Дід"

Це справжній лідер тіньової епохи, що легалізувався у владі, бізнесі й навіть православ’ї

У часи бурхливих 90-х роках, коли Київ перебудовувався під новими економічними реаліями, одна постать виділялася серед інших кримінальних авторитетів своєю витонченою тактикою та довголіттям у жорстокому світі організованої злочинності. Володимир Кисіль, відомий у кримінальних колах як "Дід", створив унікальну модель впливу, що поєднувала жорсткість бізнесу, політичні зв'язки та репутацію "аристократа" злочинного світу.

"Дід" залишив по собі не просто кримінальну спадщину, а цілу епоху. "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Від татамі до вулиць столиці

Народжений у 1946 році, Володимир Кисіль здобув звання майстра спорту з класичної боротьби. Спортивне минуле не тільки загартувало його характер, а й стало фундаментом для майбутньої кар'єри. На відміну від багатьох кримінальних лідерів того часу, Кисіль відрізнявся філософським підходом до справ, стриманістю у рішеннях та вмінням уникати непотрібної уваги правоохоронців.

Саме ці якості допомогли йому налагодити міцні зв'язки у міністерствах, управліннях та серед київських політиків і підприємців. "Дід" не був схильний до імпульсивної жорстокості – він грав у довгу гру, що врешті-решт зробило його одним із найвпливовіших постатей організованої злочинності Києва.

Імперія впливу

У розпал 90-х років угруповання Кисіля контролювало ключові точки столичної економіки: ринки, автовокзали, тіньову торгівлю та гральний бізнес. Головний "офіс" розташовувався у готелі "Мир" – доки силовики не провели масштабну операцію, затримавши понад 80 членів ОПГ.

Унікальність бізнес-моделі "Діда" полягала у його підході до підприємців. Якщо більшість кримінальних угруповань душили бізнес непомірними поборами, Кисіль обрав іншу стратегію: давав можливість розвиватися і ділив прибуток. Десятки бізнесменів, що працювали під його "дахом", згодом стали народними депутатами та відомими підприємцями. Такий "ліберальний" підхід створив йому репутацію "аристократа" злочинного світу.

"Школа лідерів"

З ОПГ Кисіля вийшла ціла когорта кримінальних авторитетів Києва: "Череп", "Конон", "Балабан", "Геша", "Стас", "Олень" – кожен створив власну команду і продовжив традиції свого наставника. У жорстоких кримінальних війнах столичного підпілля "Дід" часто виступав арбітром, хоча мав і власних ворогів серед груп Авдишева, Савлохова, Татарина та московських кланів.

Трансформація: від тіні до світла

На початку 2000-х Кисіль розпочав масштабну легалізацію своїх статків. У його портфоліо з'явилися дорогі об'єкти нерухомості, сімейний ресторан "Еврика", боулінг-клуб "Міраж", пицерія у центрі столиці. Його ім'я фігурувало у десятках компаній, що займалися металургією, міжнародними перевезеннями та розважальним бізнесом.

Паралельно "Дід" будував імідж мецената: фінансував будівництво церков, очолював федерацію греко-римської боротьби, навіть публічно заявляв про наміри піти у монастир. Така дуальність лише посилювала його недоторканність.

Легенда про везіння

Попри численні скандали – від знайденого арсеналу у машині сина до фінансових махінацій на сотні мільйонів доларів та підозр у справі Гонгадзе — правоохоронні органи жодного разу не змогли притягнути Кисіля до серйозної відповідальності. Його "удатність" стала легендою київського підпілля.

Навіть замах у листопаді 2003 року, коли на Рейтарській підірвали його джип, "Дід" пережив завдяки щасливій випадковості – того дня він сидів не на передньому, а на задньому сидінні. За версіями, замовником був авторитет "Прищ", чиє вбивство незабаром стало відповіддю у цій кривавій війні.

Фатальна випадковість

Іронія долі полягала в тому, що людину, яка пережила кілька кримінальних війн, у 2009 році забрала звичайна дорожня аварія. На великій швидкості броньований джип Кисіля потрапив у ДТП під Козятином. Навіть захист не врятував "Діда" від смертельних травм – він помер у реанімації.

Володимир Кисіль ("Дід") похований на території Покровського Голосіївського чоловічого монастиря в Києві, на монастирському цвинтарі. Існує версія, що на таке "помпезне" поховання вплинув син Кисіля — Вадим, який отримав у 2011 році церковні ордени за внесок у розвиток православ’я. Могила знаходиться не серед центральних поховань, а трохи осторонь.

Раніше "Телеграф" розповідав про "короля" ринку "Юність", який став "щуром". Він сформував власну "бригаду", куди влилися спортсмени та студенти.