Тут знайшли кістки мамонта та застрелився голова уряду УРСР: що приховує історія найбільшого будинку у Харкові

Під час Другої світової на першому поверсі будинку німці облаштували стайню

Найвищим будинком у Харкові є Держпром — перший радянський 13-поверховий хмарочос в стилі конструктивізму, який звели в 1928 році. Будинок державної промисловості розташований за адресою: Площа Свободи, 5, та сьогодні сягає 108 метрів разом з телевишкою.

"Телеграф" вирішив розповісти історію цієї будівлі та що з нею сьогодні. Військові дії зачепили і її.

Будівництво

У Харкові, який став столицею УРСР в грудні 1919 року, були відсутні споруди, які б підкреслювали столичний статус міста, де розміщувалися б управління, установи, трести й наркомати. Саме тому радянська влада узялася за будівництво трьох харківських висоток, що тривало протягом 1925—1928 років.

1926 року хмарочос було офіційно названо "Дзержинським будинком", проте згодом його перейменували на Держпром. Спочатку його будували майже вручну близько 5000 робітників, а будівельні матеріали доставляли на возах. Під час риття котловану під шостий під’їзд, виявили кістки мамонта, які зараз знаходяться в Музеї природи на вулиці Трінклера, 8.

Будинок державної промисловості вважається першою залізобетонною будівлею в СРСР. Цікаво, що метод, за яким було зведено Держпром, застосовують у Японії при спорудженні хмарочосів у сейсмонебезпечних зонах.

Будівля складається з групи різновисоких башт, об'єднаних переходами. Завдяки такому рішенню їхні індивідуальні резонансні частоти накладаються одна на одну, що помітно зменшує амплітуду коливань усієї споруди.

Довоєнна історія

Залізобетонний корпус здіймався на 63 метри й одразу отримав у літераторів чимало поетичних означень — його називали "домом-горою", "ковчегом", "людським мурашником". Зокрема через неї Харків стали порівнювати із Нью-Йорком.

Після завершення робіт у хмарочосі відкрилися Держплан, Вища рада народного господарства, профільні народні комісаріати та управління металургійної, хімічної й машинобудівної галузей. Тут же працювали трести "Коксобензил", "Хімвугілля", "Південсталь". У будівлі діяли дві зали для засідань (одна на тисячу місць), їдальня, велика технічна бібліотека, власна АТС, архів, радіостанція, поштово-телеграфна контора, ротапринтний відділ, медпункт, перукарня, готель та численні майстерні. З 1928 по 1934 рік тут розташовувалася Рада народних комісарів УРСР.

У 1930-х взимку для опалення будівлі щоденно спалювали до 25 тонн вугілля.

7 липня 1933 року у своєму кабінеті в п’ятому під’їзді Держпрому, дізнавшись про наслідки Голодомору, скоєного радянською владою, застрелився голова уряду УРСР, член ЦК ВКП(б) Микола Скрипник.

Після перенесення столиці до Києва у 1934 році трести переїхали, а будівлю передали підрозділам облвиконкому.

Німецька окупація та відновлення

У роки нацистської окупації 1941—1943 на першому поверсі облаштували стайню, а на верхніх поверхах оселилися мавпи-макаки, що втекли із сусіднього зоопарку.

Перед залишенням міста в серпні 1943 року німці замінували споруду під час так званого "очищення" Харкова, проте вибуху запобіг невідомий патріот, який загинув. Після цього будинок підпалили, але залізобетонні конструкції витримали. Унаслідок підривів і пожеж постраждали двері, паркет і віконні рами.

Відбудова тривала у 1943—1947 роках. Після завершення робіт тут розмістилися трести "Електромонтаж", "Південьспецбуд", "Теплоенергомонтаж", технічна бібліотека, а з 1949 року — перший у Радянському Союзі аматорський телецентр.

Перший ефір відбувся 7 травня 1951 року. У 1954-му над будівлею встановили телевізійну антену, після чого загальна висота споруди сягнула 108 метрів.

Сучасність

Нині Держпром залишається одним із найбільших офісних комплексів Харкова. Тут працюють як державні, так і приватні організації, розміщено підрозділи обласної адміністрації, господарський суд, Харківський телецентр і телестудію.

На даху корпусу з телевежею 24 серпня 2021 року відкрили оглядовий майданчик.

28 жовтня 2024 року під час російського повітряного удару керована авіабомба КАБ-500 влучила в один з під’їздів адмінбудівлі, де працювали суд та інші установи. Вибух частково зруйнував другий і третій поверхи, бомба влучила безпосередньо до кабінету одного із суддів.

Це не єдиний обстріл, що пережив Держпром під час російсько-української війни – кілька разів було пошкоджено скління та вітражі будівлі через влучання ракет неподалік.

Варто зазначити, що Держпром не є найвищою спорудою у Харкову. Рекордсменкою міста є телевежа, яка вище цього будинку на 6 метрів.

Раніше ми розповіли про найвищу будівлю в Одесі – хмарочос житлового комплексу "Арк Палас №1", який будували чотири роки.