Пережив дві війни та імператора: як виглядає тунель, де їздили ще паровози (фото)

Сто років тому тунель наповнювався димом та парою під час проходження поїздів

Бескидський залізничний тунель було прокладено у Карпатах за часів Австро-Угорщини. Він був введений в експлуатацію в 1886 році, за імператора Франца-Йосифа I, як частина магістралі, що пов’язувала райони тодішньої Галичини з Угорським королівством.

"Телеграф" вирішив розповісти про цей тунель, який є другим за довжиною в Україні після Лутугінського. Його довжина складає 1764,5 метри.

Атмосферною деталлю на той час у прямому і переносному значенні було те, що під час проходження тунелю паровозами він швидко заповнювався продуктами згоряння і парою. В одному з описів говориться, що пасажири "...закривали вікна наглухо..." на час проїзду.

Для тунелів кінця XIX — початку XX століття проблема вентиляції була системною. Довгі гірські проходки при паровій тязі неминуче перетворювалися на "димові камери", і це впливало і на комфорт, і на режим руху. До повсюдної електрифікації та появи сучасних систем вентиляції засоби провітрювання мали обмеження.

Під час Другої світової війни тунель був ушкоджений угорськими військами, що відступали, а потім відновлений — джерела вказують на відновлення нормальної роботи в 1946 році. Надалі лінію модернізували: згадується реконструкція, пов’язана з електрифікацією, 1956 року.

Особливого значення тунель набув після здобуття Україною незалежності. Зі зростанням експортних перевезень та переорієнтацією торгівлі на західний напрямок навантаження на старий тунель досягло критичного рівня.

Це, зрештою, і привело до рішення про будівництво нового тунелю, який було прокладено паралельно історичному. Однак навіть після введення нового об’єкту старий Бескидський тунель не втратив свого історичного значення як пам’ятник інженерної думки ХІХ століття.

Нагадаємо, на території Луганської області знаходиться залізничний Лутугинський тунель, який є найдовшим в Україні. Його спорудили ще у далекі 1913-1915 роки.