Їстівні різнокольорові камінчики з дитинства: де насправді народилися ці "морські" драже

Яскраві, глянцеві цукерки, схожі на морську гальку, винахідниці привезли з Криму

Яскраві, глянцеві цукерки, схожі на морську гальку, стали одним із найяскравіших спогадів про дитинство для багатьх. Для когось "Морські камінці" — це просто недорога цукерка з родзинками, а для інших — цілий літній ритуал: море, кримський чи одеський пляж, дорога додому в поїзді, де половина "скарбу" зникає ще до Києва чи Полтави.

"Телеграф" розповідає історію культових солодощів, що поєднали в собі море та ностальгію за літніми канікулами.

Що таке морські камінці

Морські камінці — це цукрове або фруктово-ягідне драже, яке за формою і кольором максимально нагадувало справжню морську гальку. Цукерки були різних форм: округлі, плескаті, витягнуті, різного розміру. Їхньою особливістю була яскрава глянцева оболонка з кислуватим або солодким смаком.

Всередині камінців могла бути помадна начинка або родзинка з фруктово-ягідною есенцією. Саме тому їх відносили до двох категорій одразу — цукрового та фруктово-ягідного драже. Їх виділяло унікальне поєднання форми, кольору, різноманітних смаків, а також романтична асоціація з морем і відпочинком.

Попередником морських камінців вважають драже "Весна", масове виробництво якого розпочалося ще в 1950-х роках. Воно також було різнокольоровим, різної форми, з помадним корпусом і фруктовими есенціями.

Як виготовляли цукерки

Технологія виробництва морських камінців відповідала класичній схемі виготовлення драже. Спочатку формували корпус — помадну масу або родзинку з додаванням ароматизаторів і фруктових есенцій. Потім заготовки завантажували в похилі обертові котли, де їх багаторазово поливали сиропом і обсипали цукровою пудрою, поступово нарощуючи оболонку.

На фінальному етапі оболонку покривали кольоровими сиропами з барвниками, а потім глянцювали тонким шаром воску, парафіну або стеарину з олією — саме це надавало камінцям характерного блиску й гладкості, як у справжньої морської гальки.

Одеська легенда

За популярною легендою, свій остаточний вигляд морські камінці отримали завдяки одеській технологині з кондитерської фабрики імені Рози Люксембург. Відпочиваючи в Криму з колегою, вона побувала в Ялті та Коктебелі. Роздивляючись справжні морські камінці на узбережжі, жінки-технологи замислилися: чому б не створити цукерки, схожі на ці різнокольорові, відшліфовані хвилями камінці?

На фабриці ідею підтримали, і в Одесі налагодили випуск різнокольорового цукрового драже з родзинками всередині. Малюки вірили, що у кожного кольору свій смак, хоча насправді всі камінці мали однакову начинку.

Морські камінці сьогодні

Сьогодні ідею морських камінців продовжують різні виробники драже. На ринку є цукрові та шоколадні "камінці" з різними начинками. Однак для багатьох споживачів справжні морські камінці — це саме ті одеські, родзинкові цукерки з присмаком моря й дитячих літніх канікул.

Ця солодка легенда залишається частиною культурної пам'яті кількох поколінь, нагадуючи про часи, коли навіть звичайні цукерки могли бути пов'язані з морем і мріями про літо.

Раніше "Телеграф" розповідав про "шляхетні" льодяники з грушевим ароматом. У спогадах старих часів вон часто фігурують як солодощі, які йшли "бонусом" до дефіцитних продуктів.