З'явився у Німеччині, ним пахли французи та полоскали рот у СРСР: історія одеколону "Тройной"

Універсальний засіб на всі випадки життя

Одеколон "Тройной" існує вже понад 300 років і мав популярність не лише як парфум. Його застосовували ще і для дезінфекції. За цей час з’явилося багато цікавих фактів і легенд про його походження та використання.

Цей легендарний парфум отримав свою назву в XIX столітті через вміст трьох основних ефірних олій (бергамот, лимон, неролі) або потрійну концентрацію. Детальніше про нього написав "Телеграф".

Як кельнська вода стала "Тройным" і дійшла до Росії

Коротка історія

Історія "Тройного" починається з 1694 року. У німецьких аптеках вже згадували спиртовий настій з ефірними оліями, який спочатку розглядали як ліки. Його радили від різних хвороб — від чуми до допомоги жінкам під час пологів.

Першим, хто почав випускати засіб у великій кількості, став німець Джованні Марія Фаріна. Він успадкував рецепт від дядька. У складі було 64% спирту та витяжки з розмарину, лаванди і бергамоту. Сам Фаріна не називав його "Тройным", але ввів термін "о-де-колонн" — вода з Кельна. Спочатку його продавали переважно як ліки й гігієнічний засіб.

Вода швидко здобула популярність у Європі. Її використовували від радикуліту, для лікування прищів і як парфум. Чоловікам подобався її різкий, але не солодкуватий запах.

Під час завойовницьких кампаній Наполеона аптекарі зіткнулися з указом, який вимагав передати рецепти всіх ліків. Щоб не втратити секрети, вони оголосили кельнську воду парфумом, додавши до формули ще три ефірні олії: лимона, бергамоту і квітів апельсина. Таким чином з’явилася назва "Тройной" — три старі компоненти плюс три нові.

Французькі солдати привезли "Тройной" до Росії, використовуючи його і як аромат, і як засіб для дезінфекції, гігієни та обробки ран. Після війни одеколон почали випускати в Росії, рекламувавши його як "одеколон від Наполеона".

У другій половині XIX століття "Тройной" виробляли на парфумерній мануфактурі Брокара. Там винайшли технологію, яка дозволяла отримувати більше пахучих речовин з рослин. Це дало ще одну версію походження назви: в одеколоні втричі більше ефірних олій, ніж у звичайних парфумах. Після революції мануфактуру націоналізували, але рецепт зберегли.

Чому його хотіли всі

У СРСР "Тройной" залишався популярним і використовувався як універсальний засіб. Чоловіки застосовували його для розтирань і після гоління, жінки — для лікування прищів чи зняття макіяжу. Одеколоном дезінфікували руки та предмети, а запах вважався класичним чоловічим ароматом. Він був дешевим, доступним і міг замінити інші гігієнічні засоби.

Про "Тройной" складали легенди. Казали, що ним користувався Сталін через проблеми зі шкірою. Під час сухого закону його навіть вживали всередину як замінник горілки. Його універсальність, доступність і впізнаваний запах робили "Тройной" одним із найпопулярніших одеколонів у Європі та Азії.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про 5 негігієнічних звичок із СРСР, які сьогодні викликають огиду.