5 негігієнічних звичок із СРСР, які сьогодні викликають огиду

Життя в СРСР було досить складним, а сама епоха досі асоціюється з дефіцитом. Через нестачу товарів, брак часу та незадовільні побутові умови людям у ті часи доводилося дотримуватися гігієни у досить дивні способи.

"Телеграф" вирішив розповісти читачам про найбільш негігієнічні звички з СРСР, які сьогодні викликають здивування і навіть огиду. До того ж деякі з них навіть могли завдати серйозної шкоди здоров'ю.

Дивні гігієнічні звички з Союзу

Господарське мило замість гелю для душу та шампуню

У Радянському Союзі звичні для нас шампуні почали з’являтися лише у 1980-х роках. Ароматизоване мило також було рідкістю, а про наявність гелю для душу можна було тільки мріяти.

Замість цього більшість людей використовувала звичайне господарське мило і як шампунь, і як гель. Однак жирні кислоти, луги, їдкий натрій і каніфоль, що містяться в ньому, завдавали непоправної шкоди здоров'ю.

Через використання господарського мила шкіра пересихала, а волосся ставало тьмяним і ламким.

Газети замість туалетного паперу

Туалетний папір з’явився в СРСР тільки в 1969 році і навіть тоді він вважався дефіцитним товаром, який треба було ще примудритися дістати. До його появи люди активно використовували газети, журнали і навіть аркуші зі старих книг.

Газетний папір зазвичай різали на шматочки і залишали поряд із унітазом. Тоді це здавалося звичайною практикою і ніхто не звертав увагу на грубу текстуру паперу та подразнення шкіри через друкарську фарбу.

Полоскання рота замість чищення зубів

За часів СРСР зубна паста була дифіцитним товаром і більшість людей використовували її "аналог" — зубний порошок, який являв собою дрібний абразив. Він сильно пошкоджував зубну емаль, але про це мало хто замислювався.

Крім цього, в Союзі вважалося цілком нормальним доглядати за порожниною рота за допомогою звичайних полоскань. Для цього використовували кип'ячену воду з розчином солі або соди.

Такі полоскання "замінювали" класичне чищення зубів. Про наслідки такого "методу" не варто навіть говорити.

Спільні рушники та банні приналежності

Багато радянських громадян були змушені проживати в комунальних квартирах або гуртожитках, де часто не було гарячого водопостачання і проживала велика кількість людей. Через це нормально прийняти душ ставало серйозною проблемою.

Саме тому багато людей милися тільки раз на тиждень у громадських лазнях, де доводилося користуватися одними на всіх тазиками, ковшиками, лавками і навіть мочалками, що було дуже негігієнічно і сприяло поширенню шкірних захворювань.

Також в СРСР була поширена практика використовувати один спільний рушник для рук, тіла та обличчя, яким витиралися всі члени сім'ї. Також усі купалися одним милом і користувалися однією мочалкою.

Багато сімей навіть передавали рушники "у спадок" і такі звички залишалися "нормою" аж до 80-х років.

Одеколон на всі випадки життя

В епоху СРСР одеколон, який містив спирт та ароматизатори, знайшов широке застосування у повсякденному житті. Наприклад, жінки використовували його як засіб для зняття макіяжу. При цьому спиртовмісний парфум травмував очі, а на обличчі та губах залишав сліди лущення.

Чоловіки ж полоскали одеколоном рот для освіження дихання, а також застосовували його після гоління для обробки шкіри та дезінфекції дрібних порізів.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, навіщо в СРСР робили трикутні скляні пляшки.