Пережив окупацію та пожежу, а тепер страждає від атак РФ: як виник Кінний ринок у Харкові (фото)

Навіть не всі місцеві жителі знають, чому він так називається

У понеділок, 2 лютого, росіяни атакували дронами Кінний ринок у Харкові. Там постраждали двоє людей. Пошкоджено зупинку громадського транспорту, фасад та вікна торгових павільйонів.

"Телеграф" вирішив розповісти про ринок, який не одне століття займав важливе місце в житті міста. Разом з тим навіть не всі харків’яни знають, чому він так називається.

Чому Кінний ринок у Харкові так називається

Кінний ринок у Харкові виник на початку XIX століття і спочатку був тісно пов’язаний із міською ярмарковою традицією. 1816 року торгівлю кіньми перенесли з Михайлівської площі, де тоді проходив Хрещенський ярмарок, на колишній вигін за межами щільної забудови. Сьогодні цей простір відомий як площа Захисників України. Саме спеціалізація на торгівлі кіньми закріпила за новим місцем назву Кінного ринку.

Вибір цієї території виявився практичним та продуманим. Неподалік розташовувався іподром, що робило район зручним для конярів, перекупників та покупців. Ринок швидко став важливою частиною міської економіки, а прилегла місцевість почала активно освоюватися і забудовуватися, перетворюючись на один із помітних торгових вузлів Харкова.

Завод сільгоспмашин та конка

У другій половині ХІХ століття вигляд району почав змінюватися. У 1879-1882 роках на місці колишніх кінських перегонів з’явився завод Гельферіха, який випускав сільськогосподарські машини — від кінних і парових молотарок до сівалок і жниварок. Підприємство зайняло ділянку між Кінним провулком та площею, фактично сформувавши промислове оточення ринку. Сьогодні на цій території розміщується Академія Національної гвардії України, але промислове минуле продовжує залишатися важливою частиною історичного прошарку району.

Розвиток торгівлі на кінному ринку багато в чому підтримала транспортна інфраструктура. 1883 року сюди провели кінну залізницю, а вже через два роки для неї збудували спеціальне депо. Це спростило доставляння товарів та зробило ринок доступнішим для мешканців різних частин міста, посиливши його значення як одного з ключових торгових просторів Харкова.

Реконструкція та перейменування

Наприкінці XIX століття ринок зажадав поновлення. У 1895 році почалася його перебудова: торгівля на той момент концентрувалася ближче до вулиці Молочної, проте торгові ряди поступово перенесли далі в глиб площі. Ці зміни дозволили впорядкувати торгівлю та пристосувати ринок до зростаючого потоку відвідувачів.

У XX столітті Кінна площа неодноразово змінювала свою назву, відбиваючи політичні та ідеологічні зрушення епохи. 4 червня 1925 року її перейменували на площу Повстання у зв’язку з 20-річчям революції 1905 року, а у 1936–1954 роках вона мала ім’я Грудневого повстання. Сучасна назва – площа Захисників України – була затверджена вже у 2016 році, ставши частиною процесу переосмислення міської топоніміки.

Друга світова та повоєнний час

Навіть у найважчі періоди історії ринок продовжував виконувати свою функцію. Торгівля тут велася і під час німецької окупації Харкова, попри те, що в ході боїв 1941 року більшість ринкових споруд було знищено пожежею. Це наголошує на стійкості торгової традиції та її важливості для міського життя.

Новий етап розвитку припав на радянські часи. У 1967 році на території ринку відкрилися великий торговий зал на тисячу місць, їдальня та готель "Будинок колгоспника", розрахований на сто ліжко-місць. Комплекс замислювався як сучасний торгово-побутовий центр, який обслуговував не лише містян, а й приїжджих із сільських районів.

Останню масштабну реконструкцію Кінного ринку було проведено напередодні чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Оновлення інфраструктури стало спробою вписати історичний торгівельний простір у сучасний міський контекст, зберігши його багаторічну роль у житті Харкова.

Раніше ми розповіли історію найдавнішої площі Харкова. Саме на ній відбувалися важливі події та перетворення — від оборонної фортеці й досі.