Без дверей та приватності: у сучасних квартирах і готелях зникатимуть стіни в туалетах (фото)

Це робиться для економії

У сучасному житловому будівництві та дизайні інтер'єрів набирає обертів дивна тенденція: звичні двері у ванних кімнатах та туалетах дедалі частіше замінюють скляними перегородками, напівпрозорими розсувними панелями, незавершеними стінами або навіть звичайними шторами.

Як зазначає видання El Diario, ця примусова прозорість і розмивання меж — зовсім не новий витончений ідеал архітектури, а банальна спроба забудовників заощадити та максимізувати площу для продажу.

Від Версаля до модернізму — історія усамітнення

Цивілізація та розвиток житла історично залежали від уміння людини віддаляти від себе фізіологічні відходи. Сам корінь слова "туалет" у багатьох мовах (наприклад, латинське retractum — відхід, усамітнення) вказує на ізольоване місце.

Такий підхід існував не завжди. У Стародавньому Римі та в Середні віки вбиральні мали громадський характер. Навіть у розкішному Версальському палаці аж до кінця XVIII століття закритих туалетів на тисячі кімнат майже не було, через що в коридорах стояв нестерпний сморід. Головним досягненням архітектури модернізму (від Ле Корбюзьє до Адольфа Лооса) стало саме "приборкання домашнього простору" — гарантія того, що повсякденне життя не буде візуально, акустично чи через запахи перетинатися з фізіологічними процесами.

Побутовий регрес заради економії

Сьогодні ж спостерігається очевидний регрес. Орендодавці та забудовники дедалі частіше пропонують квартири, де туалет не має дверей, або перегородки не доходять до стелі. Те, що в рекламі подається як "просторова інновація", "плинність інтер'єру" або "сучасний стиль", насправді є урізанням базової якості житла.

Замість обіцяного комфорту мешканці отримують:

• Повну втрату приватності;
• Погіршення сенсорного комфорту (звуки та запахи поширюються по всій квартирі);
• Порушення базової людської гідності в побуті.

Справжній комфорт проживання полягає не лише в наявності даху чи ліжка, а й у можливості зачинити двері та не бачити, не чути й не відчувати певних речей.

Готельний "шик" чи витончене насильство над інтимністю

Цей тренд став особливо популярним у готелях, де дизайнери масово встановлюють скляні кабіни та залишають унітази на видноті. Іронія полягає в тому, що готелі — це місця, призначені для романтичного та інтимного відпочинку. Проте подібні рішення стирають межу між еротизмом та есхатологією, змушуючи партнерів ставати свідками фізіологічних процесів одне одного.

У мережі навіть з'явився громадський проєкт "Bring Back Doors" ("Поверніть двері"), який збирає та критикує бази готелів, що замінили стіни в санвузлах на скло чи шторки. Автори зазначають, що вірусні відео, які вихваляють такі "дизайнерські" рішення, ігнорують головне: справжня елегантність іноді полягає в простому жесті — можливості зачинити за собою двері.

Ідеологія унітаза

Вбирання ніколи не було другорядною темою. Те, як суспільство поводиться зі своїми відходами, демонструє рівень його розвитку не менше, ніж храми чи палаци. Філософ Славой Жижек свого часу навіть вивів теорію про те, що конструкції європейських унітазів (французьких, англійських та німецьких) відображають різні національні ідеології та ставлення до соціуму.

Окрім зникнення дверей, автори статті звертають увагу на ще один прояв збіднення сучасного житла — ліквідацію окремих пральних кімнат (пралень/сушилень). Перенесення пральної машини на кухню та розвішування вологої білизни у вітальні перетворює побутовий хаос, вологість та шум на постійний елемент життєвого простору.

Раніше "Телеграф" писав, у будівництві з'явилася екологічна та довговічніша альтернатива бетону.