Альпійські гірки, театр і алея закоханих: яким був парк "Швейцарія" в Сумах

Колись тут призначали зустрічі, гуляли родинами й проводили вечори під музику

Наприкінці XIX століття в Сумах був парк з альпійськими гірками, величезними валунами, містками через струмки та альтанками замість звичних лавок і клумб. У саду "Швейцарія" звучала музика і відбувалися театральні постановки. Сьогодні від цього місця залишилися лише зарості та поодинокі спогади.

Про історію цього місця нагадують краєзнавчі матеріали й архівні фотографії, що зберегли вигляд парку в його найкращі роки. Саме завдяки їм можна уявити, яким він був.

Парк розташовувався на лівому березі річки Псел — навпроти суконної фабрики, одразу за Харківським мостом (район сучасної вулиці Харківська, 1). Уже з середини XIX століття ця територія стала популярним місцем відпочинку містян. Сюди діставалися або човнами, або пішки мостом через Харківську греблю. Називали його "Швейцарія".

Ландшафт оформили так, щоб він нагадував альпійські пейзажі. На території розмістили альпійські гірки, завезли великі валуни, проклали звивисті алеї, перекинули містки через невеликі струмки й канави. Для відпочивальників встановили затишні альтанки, а одна з алей навіть отримала неофіційну назву алея для закоханих.

Сучасного для свого часу вигляду парк набув завдяки квітникарю Адольфові Аболтіну, стверджується в матеріалі на сайті "Сумські дебати". Наприкінці XIX століття він займався озелененням Сум, створював дачні сади та декоративні насадження. Його господарство вважалося одним із найкращих на Слобожанщині. Там вирощували понад 200 сортів троянд, а також хризантеми, пальми й навіть кактуси.

"Швейцарія" була не просто місцем для прогулянок. Улітку тут майже цілодобово працював буфет-ресторан і літній театр. У 1880-х роках для нього збудували дерев’яну будівлю на 800 місць із ложами у два яруси та галереєю. За сезон тут відбувалося не менше 80 вистав. Квитки коштували недешево, але раз на тиждень влаштовували благодійні вистави.

Але з часом парк почав втрачати своє значення. Після появи нового театру старий поступово занепав, а в 1916 році будівлю літнього театру знищила пожежа. Остаточний удар по "Швейцарії" припав уже на 1920-ті роки. У ті роки за територією перестали доглядати, вона почала заростати, а сам парк поступово зник.