Тут міг бути головний стадіон країни, а перші будинки будували засуджені: як раніше виглядали Нові Будинки в Харкові

Мікрорайон Нові Будинки в Харкові вважається одним із найзеленіших і найзатишніших у місті. Просторі двори, бульвари та велика кількість дерев створюють особливу атмосферу. Водночас не всі знають, що ще кілька десятиліть тому на місці житлових кварталів не було ані будинків, ані вулиць.

Колись ця територія перебувала на околиці Харкова і використовувалася виключно для сільськогосподарських потреб. Тут розташовувалися поля, які належали Харківській селекційній станції. "Телеграф" розповідає історію появи мікрорайону Нові Будинки і як він виглядав раніше.

Від селекційної станції до житлового масиву

Історія району почалася задовго до появи перших багатоповерхівок. У 1909 році на околиці Харкова відкрили селекційну станцію, а вже у 1909–1911 роках було збудовано її головний корпус. Архітектором будівлі став Здіслав Харманський, який також проєктував трибуну Харківського іподрому.

Ця будівля збереглася і вважається найстарішою на території Нових Домів, тепер тут працює інститут рослинництва. Селекційна станція відіграла важливу роль у розвитку аграрної науки: один із її ключових діячів, Юр’єв, став автором багатьох сортів сільськогосподарських культур. На його честь згодом назвали бульвар у районі.

У 1930 році, коли Харків ще був столицею радянської України, на цій території планували збудувати масштабний республіканський стадіон на 45 тисяч глядачів. Поруч хотіли створити спортивні містечка, басейн та інфраструктуру для військових і дітей.

Будівництво почалося активно, але вже через рік проєкт заморозили через нестачу робітників. Після перенесення столиці до Києва будівництво остаточно закрили.

У 1953 році був розроблений план реконструкції Харкова, який передбачав будівництво кварталів у стилі сталінського ампіру. Однак уже у 1956 році курс змінився, і пріоритет віддали простішому та масовішому житлу.

Поява Нових Будинків

Масова забудова району почалася у 1961 році. На будівництві перших будинків працювали засуджені, територію обгороджували колючим дротом, а по периметру стояли вишки.

Назва Нові Будинки з’явилася природним чином: у 1960-ті роки сюди масово переселяли людей із комуналок і бараків, і нове житло здавалося по-справжньому комфортним.

Планування та архітектура

Мікрорайон територіально належить до Слобідського та Немишлянського районів. Його межі проходять по проспекту Героїв Харкова, вулиці Ньютона, проспекту Льва Ландау та бульвару Богдана Хмельницького.

Нові Будинки умовно поділяються на дві зони — А і В. Перша охоплює територію від проспекту Героїв Харкова до вулиці Каденюка і складається з великих мікрорайонів, розділених бульваром Юр’єва. Друга зона тягнеться до проспекту Байрона і відрізняється більш вільним плануванням із великою кількістю зелених масивів.

Основу забудови становлять п’ятиповерхові "хрущовки", зведені у 1960–1970-х роках. Їх можна побачити на проспекті Петра Григоренка, вулиці Каденюка та Жасминовому бульварі. Згодом, у 1980-х, з’явилися дев’ятиповерхові та шістнадцятиповерхові будинки — на вулицях Олімпійській, Садовому проїзді та інших.

Одним із ключових об’єктів району став Палац спорту, відкритий у 1977 році. Він розрахований на 3,5 тисячі глядачів і спочатку задумувався як льодова арена для хокейного клубу "Динамо". За потреби майданчик міг трансформуватися для проведення змагань з інших видів спорту.

Будівництво цього об’єкта тривало довго — зокрема через пріоритет розвитку метро. Роботи прискорилися напередодні Олімпіади-1980. Тоді ж поруч з’явився фонтан, форма якого нагадувала олімпійські чаші.