Навіщо в старих квартирах маленьке віконце між ванною і кухнею: версія, яка все пояснює

Вікно між кухнею та санвузлом у старих квартирах є загадкою для багатьох

У старих квартирах нерідко можна побачити маленьке вікно між кухнею і ванною. Воно майже завжди розташоване під стелею, виглядає дивно і нерідко викликає запитання: навіщо взагалі його робили? Навколо цієї деталі та її призначення існує кілька версій, частина з яких звучить переконливо.

Розбираємося, що це за вікно і для чого його придумали.

Серед найпопулярніших пояснень — версія про захист від вибуху газу. Вважається, що таке вікно нібито мало "випускати" ударну хвилю і тим самим рятувати стіни від руйнування. Але ця теорія не витримує перевірки, оскільки подібні вікна трапляються навіть там, де газу не було.

Інша поширена версія пов’язана з боротьбою з туберкульозом. У середині XX століття захворювання справді було широко поширеним, а темні й вологі приміщення вважалися сприятливим середовищем для бактерій. Маленьке віконце під стелею фізично не може давати прямі сонячні промені всередину санвузла. А ультрафіолет, який якраз і знищує бактерії, затримується звичайним віконним склом, тим більше подвійним.

Є й більш "практичні" пояснення. Наприклад, що вікно слугувало запасним входом у ванну на випадок, якщо людині стало зле і двері опинилися зачиненими зсередини. Але й це звучить сумнівно, оскільки отвір занадто маленький і розташований занадто високо, щоб ним можна було реально скористатися.

Найбільш переконливе пояснення пов’язане з освітленням. За даними YouTube-каналу "Історик", такі вікна робили для додаткового природного світла. Ванні кімнати в старих будинках, як правило, взагалі не мали власного вікна на вулицю, тому вдень там було дуже темно. Маленьке віконце з кухні вирішувало цю проблему, оскільки не потрібно було щоразу вмикати вимикач, щоб просто помити руки чи вмитися. Увечері світло з кухні так само пробивалося у ванну і давало достатньо освітлення для нескладних побутових потреб.

Раніше "Телеграф" писав про те, чим замінити гнучку гофру під раковиною, яка ніколи не забивається брудом.