Сліди ведуть до оточення Кличка: як навколо Житнього ринку ледь не "розіграли" 32 мільйони

Що відбувається навколо історичної будівлі на Подолі

Занепад столичної "Бессарабки" наочно продемонстрував, чим закінчується кулуарна перебудова столичних ринків без притомної концепції та врахування їхньої специфіки. Та схоже, що окрема група у київській владі, пов’язана з Артуром Палатним, намагається запустити аналогічні процеси і з Житнім ринком, користуючись тим, що будівля, попри статус пам'ятки, досі штучно позбавлена підписаного охоронного договору.

"Телеграф" розповідає, що зараз насправді відбувається навколо історичного ринку на Подолі та чому чиновники можуть умисне затягувати юридичний захист споруди.

Зручна бездіяльність

Днями Київська міська прокуратура звернулася до суду з позовом, який вчергове привернув увагу до долі модерністської будівлі Житнього ринку на столичному Подолі.

Як йдеться у матеріалах судової справи, з якими ознайомилася редакція, прокурори вимагають зобов`язати КП "Житній ринок", яке є балансоутримувачем споруд, протягом місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини.

Річ у тім, що рішення про внесення ринку до переліку щойновиявлених пам'яток культурної спадщини міста Києва було ухвалене ще понад рік тому. За загальною процедурою, цей статус накладає жорсткі обмеження на будівельні роботи всередині та ззовні об'єкта.

Проте за весь цей час відповідальні особи комунального підприємства та профільного Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, як то кажуть, "не теляться". Документ, який мав би стати залізобетонним юридичним щитом для споруди, досі не підписаний.

Така пасивність чиновників викликає логічні підозри у навмисному затягуванні процесу. Адже доки остаточні юридичні обмеження не зафіксовані на папері, у зацікавлених осіб залишається часове вікно для певних маневрів. Що саме намагалися провернути у цій "сірій зоні", стало зрозуміло під час засідань комісій у Київраді.

Травневий штурм бюджетної комісії

У травні на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку відбулася практично не помічена медіа спроба "вибити" понад 32 мільйони гривень з міського бюджету. Цільове призначення коштів було сформульовано як "реконструкція" Житнього ринку.

І ось тут криється головна правова колізія. Згідно з чинним законодавством України, будь-яка "реконструкція" на об'єктах, які мають відповідний охоронний статус, фактично заборонена. Закон, як кажуть фахівці, дозволяє виключно реставрацію, яка передбачає збереження первинного історичного вигляду та конструкцій. Та й то лише з дозволу Мінкульту.

Натомість термін "реконструкція" за відсутності наявного охоронного договору фактично розв'язує руки для масштабної перебудови, зміни планування чи навіть надбудови комерційних площ за рахунок унікального простору ринку. А якщо й не для самої перебудови, то для виділення на коштів на проєктну документацію для такої реконструкції. Які можна було б оперативно "освоїти", навіть якби пізніше охоронний статус заблокував би саму перебудову.

Активно просував і лобіював на засіданні комісії цю сумнівну ініціативу безпосередньо директор Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков. Особливий цинізм ситуації полягає у структурі витрат, які чиновник намагався погодити: левова частка запитуваної суми — цілих 29,8 мільйона із 32 запланованих — мала піти навіть не на будівельні роботи чи реальний порятунок будівлі, а виключно на папери, тобто на розробку проєктно-кошторисної документації.

Фактично, Костіков хотів, щоб місто виплатило астрономічні кошти за купу креслень під будівництво, яке у майбутньому легко могли заблокувати суди після того, як ринок отримає охоронний договір.

Помічник "куратора" під прицілом?

Розгляд цього питання ледве не переріс у серйозний політичний скандал. Під час обговорення було підняте вкрай гостре питання щодо незадовільної роботи не лише керівника самого КП "Житній ринок" Ігоря Цеханського (в процесі дискусії згадувалися 20 млн гривень, які підприємство недоотримало за оренду власних площ, маніпуляції з розмірами цих самих орендованих площ тощо), а й доповідача — директора Департаменту Володимира Костікова. Члени комісії ініціювали звернення до міського голови Віталія Кличка про відсторонення Костікова з посади.

Хоча фінального рішення про звернення щодо відсторонення Костікова бюджетна комісія врешті не ухвалила, сам факт появи такої вимоги є максимально показовим для столичних реалій.

Володимир Костіков — постать у київській владній вертикалі не випадкова. Свого часу Костіков був засновником фірми ТОВ "Геомаркет", яка, згідно з даними системи YouControl, через ТОВ "Північна Інвестиційна Група" наразі на 39% належить Володимиру Кличку, брату київського мера. Ще 17,99% у ній належать Лідії Палатній, матері Артура Палатного, кума Віталія Кличка, його багаторічного близького соратника та очільника виконкому промерської партії "УДАР".

Окрім того, Костіков тривалий час працював офіційним помічником Артура Палатного як народного депутата і вважається його "креатурою".

Прізвище самого Палатного, нагадаємо, регулярно спливає у гучних столичних скандалах. Зокрема, воно фігурувало у зв’язку з так званими "плівками Комарницького" — записами розмов одіозного Дениса Комарницького, які викривали кулуарні домовленості щодо розподілу фінансових потоків та впливу на комунальне майно столиці. У київських політичних колах та медіа саме Артура Палатного тривалий час вважають неофіційним "куратором" процесів із комерційною нерухомістю, ринками та розподілом торгових площ у Києві.

Джерела "Телеграфу" у КМДА на умовах анонімності стверджують, що саме з інтересами Палатного, котрий не хоче випускати з рук таку ласу нерухомість, якою є Житній, пов’язана відсутність ось уже протягом тривалого часу притомного прогресу навколо розв'язання питань з цим ринком.

Як комунальники проковтнули мільйонні борги перед партнерами Іщенка

Зв’язок з Палатним у ситуації з Житнім простежується і через іншого його колишнього колегу по партії "УДАР" та екснардепа Валерія Іщенка. Спроби цього фінансово-політичного крила зайти на об'єкт раніше вже фіксували журналісти з видання NGL.media.

У розслідуванні видання згадувалося, що компанія ТОВ "Танджерін", яка свого часу орендувала другий поверх Житнього ринку й заблокувала його роботу через хронічні борги та суди, безпосередньо контролюється таким собі Валерієм Аракчеєвим. Останній, за даними видання, є багаторічним довіреним бізнес-партнером та керівником комерційних структур родини Валерія Іщенка.

Зауважимо, що згідно з рішенням Верховного суду від 10 березня 2026 року договір оренди на площі у Житньому ринку з ТОВ "Танджерін" остаточно розірвано. Наразі лишається відкритим питання боргів – КП "Житній ринок" подало низку позовів, де вимагало від компанії сплатити кошти за оренду, які вона не платила кілька років. Але та подала зустрічні позови і натомість змусила заплатити кошти саме комунальне підприємство.

До речі, цей факт викликав неабияке обурення на згаданому засіданні комісії і звинувачення у бік керівництва комунального підприємства щодо невміння відстояти власні фінансові інтереси.

Зауважимо, що київська влада декілька разів пробувала здати в оренду увесь Житній, як цілісний майновий комплекс. Ходили розмови, що "виграти" мав якраз найбільший орендар – ТОВ "Танджерін". Але зрештою всі ці спроби провалилися. Остання була здійснена восени 2025 року, та через розголос і протести киян рішення щодо оренди перенесли.

Наразі, наскільки відомо редакції, існують чотири різні концепції подальшого розвитку Житнього ринку.

• Одна із них – це збереження статус кво, тобто розвиток ринку власними силами київської влади і КП "Житній ринок".
• Друга – вже згадана концепція передачі ринку в оренду.
• Третя – концепція Євгена Клопотенка, який пропонує щось на кшталт спільного управління ринком київською владою та інвесторами.
• І нарешті четверта – концепція від компанії Inzhur та її засновника Андрія Журжія. Вона передбачає продаж ринку інвестору з прописаними гарантіями збереження його функціоналу і зовнішнього вигляду.

Який саме варіант буде зрештою обрано – покаже час. Наразі зрозуміло, що "група Палатного", схоже, зацікавлена взяти в оренду цілісний майновий комплекс, не особливо тратячись на інвестиції, які потрібні для викупу.

Цікаві факти про осіб, пов'язаних з Житнім

Володимир Костіков

Посада очільника Департаменту промисловості КМДА принесла чиновнику не лише контроль над київськими комунальними ринками, а й серйозні проблеми із законом. За офіційними повідомленнями правоохоронних органів, Київська міська прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно Костікова за недостовірне декларування. Слідство встановило, що керівник департаменту вніс до своєї щорічної декларації завідомо неправдиві відомості про наявність у нього грошових активів на суму 22 мільйони гривень, походження яких він не зміг підтвердити офіційними доходами.

Валерій Іщенко

Екснардеп від партії "УДАР" та колега Артура Палатного наразі, схоже, випав із публічного політичного простору через кримінальний шлейф, проте зберігає тіньовий вплив у столиці. Іщенко офіційно проходив обвинуваченим у гучній справі Вищого антикорупційного суду щодо розкрадання коштів на тендерах "Укрзалізниці", де він згодом визнав провину та пішов на угоду зі слідством.

Ігор Цеханський

Безпосередній теперішній керівник та директор КП "Житній ринок" (до речі, він обіймає цю посаду вже втретє), до якого у депутатів на засіданні комісії виникло так багато фінансових питань, під час повномасштабної війни суттєво покращив свої житлові умови. Згідно з його офіційними майновими деклараціями, у розпал кризового періоду у 2023 році очільник комунального підприємства став власником нової квартири в Києві вартістю 1 млн грн. Дуже показово, враховуючи борги підприємства у 20 млн грн. Відомо, що 2014 році як директор ринку він проходив у справі про отримання хабаря. Але прокуратура зрештою не змогла довести його провину – ЗМІ писали, що врятувала Цеханського касирка, яка заявила, що збиралася покласти ці гроші у касу.

Артур Палатний

Багаторічний голова виконкому "УДАРу" та кум Віталія Кличка фігурує у журналістських розслідуваннях як головний архітектор столичних майнових розкладів. Його роль у київських схемах раніше описували журналісти, посилаючись на матеріали правоохоронних органів. В межах операції "Чисте місто" Вищий антикорупційний суд накладав арешт на його мобільний телефон, визнавши гаджет важливим речовим доказом у кримінальному провадженні. Але, схоже, що далі подібних дрібних кроків у правоохоронців справа щодо Палатного поки не пішла.

"Телеграф" буде уважно слідкувати за розвитком подій навколо столичного Житнього ринку. Не перемикайтеся.