Чому в Україні одночасно звільняють працівників і шукають людей на вакансії

В Україні через руйнування активів скорочують працівників, тоді як у виробництві, медицині, сільському господарстві та логістиці бракує кадрів. Це структурний дисбаланс: люди, які втратили роботу, і роботодавці з відкритими вакансіями часто шукають різні професії, пропонують різні умови й рівень оплати. Тому велика кількість вакансій не гарантує швидкого працевлаштування за фахом.

Як атаки знищують робочі місця

За даними ЗМІ, за останні два місяці в Україні пошкоджено або знищено десятки великих логістичних хабів, супермаркети, АЗС, склади та виробничі потужності. Штат скорочують "Укрзалізниця", "Епіцентр" і Fozzy. Через атаки "Епіцентр" уже скоротив близько 7 тисяч робочих місць, а Fozzy заявила про звільнення частини офісної команди, зокрема працівників IT-підрозділів.

"Це вимушене рішення, пов'язане з тим, що війна дедалі більше впливає на нашу роботу", – пояснили у Fozzy.

За даними ЗМІ, "Арселор Міттал Кривий Ріг" заявив про повну зупинку виробництва. Радник Конфедерації роботодавців України та директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко зазначає: поки працівників відправили у простої зі зменшенням зарплат. У вересні масових звільнень ще не було. Експерт прогнозує, що вони можуть поширитися через обмежений запас міцності бізнесу. Насамперед під загрозою офісний персонал, менеджери середньої ланки, PR-фахівці й маркетологи, а також торговельні та виробничі працівники.

За даними ЗМІ з посиланням на work.ua, у вересні було 82 533 відкриті вакансії проти 96 873 роком раніше – на 15% менше. Водночас Work.ua повідомляє: на тлі посилення обстрілів роботодавці стримують розміщення вакансій, а шукачі надсилають більше відгуків.

Яких фахівців бракує роботодавцям

"Є робоча сила, яка не задіяна в економічному житті країни, і водночас спостерігається гострий дефіцит працівників в окремих сферах", – зазначив голова секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Андрій Забловський.

За словами Колишка, найбільше бракує водіїв, швачок, електромонтерів, газозварювальників, слюсарів, медсестер, фармацевтів і лікарів, особливо психологів. Найскладніше закривати вакансії у виробництві, сільському господарстві, будівництві, фармації та логістиці. На сезонні роботи агропідприємства залучають навіть учнів ПТУ й конкурують за практикантів.

"З персоналом ситуація дуже складна, особливо у східних регіонах. Дефіцит спостерігається на всіх ланках виробництва – не вистачає пекарів, технічних працівників, водіїв, керівників середньої ланки та навіть директорів", – розповів віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко.

Звільнений маркетолог чи офісний менеджер не може автоматично стати лікарем, зварювальником або оператором верстата: для цих професій потрібні інша підготовка й навички. Важить і безпека. За даними ЗМІ, після атак на офісні центри частина кандидатів погоджується працювати лише дистанційно. Претенденти також зважають на навантаження, бронювання та корпоративні програми.

Чому вакансії не гарантують прийнятної роботи

За даними ЗМІ з посиланням на Державну службу зайнятості, на 1 вересня на її єдиному порталі було 236 тисяч вакансій – на 3% менше, ніж роком раніше. У вересні на 10 потенційних претендентів припадало 14 вакансій. У Києві співвідношення становило 17 вакансій на 10 людей, а у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях – лише по 2. На Миколаївщині, Сумщині й Херсонщині претендентів було вдвічі більше, ніж пропозицій, на Донеччині – ушестеро.

Загальна кількість вакансій не показує, скільки пропозицій відповідають професії, місцю проживання та зарплатним очікуванням конкретної людини. За даними ЗМІ, київська маркетологиня Оксана знаходить вакансії із зарплатою 30–35 тисяч гривень, але через обсяг завдань шукає оплату хоча б 40–45 тисяч і поки безуспішно.

Дефіцит кадрів не означає, що зарплати й далі зростатимуть. За словами Дученка, за вісім місяців зарплати на пекарських підприємствах підвищилися на 12% – до 25,5 тисячі гривень, але працівників усе одно бракує. Багато підприємств уже не мають ресурсу підвищувати оклади далі. Голова концерну "Ярослав" Олександр Барсук зазначає, що навіть після підвищення зарплат знаходити водіїв стало ще складніше.

Колишко оцінює цьогорічне зростання окладів у 10–15%, однак пов'язує подальшу динаміку з фінансовими можливостями бізнесу. Забловський наголошує, що суміжні галузі залежать одна від одної: у гірничо-металургійному комплексі одне робоче місце створює 7–8 вакансій в інших сферах. Зупинка металургійного виробництва скорочує замовлення і зайнятість у транспорті, енергетиці, машинобудуванні, ремонтних та сервісних компаніях.

Нагадаємо, як раніше розповідав "Телеграф", літнім людям пропонують віддалену роботу: гарна "надбавка" до пенсії, не виходячи з дому.