Не можна заганяти інженерів в окопи, – чи виграє мобілізація від нових правил бронювання

Схоже, що Кабінет міністрів в черговий раз вирішив перевернути стіл і знову змінити правила бронювання в Україні. При цьому, під "ніж" скасування відстрочок можуть потрапити навіть співробітники підприємств ОПК, де бронь складає 100%. Що пропонують в уряді та навіщо переписувати процедуру, яка тільки-но у вересні набула чинності, розбирався "Телеграф".

Квоти, критерії і новий центр

Ньюзмейкером по новим правилам бронювання став нардеп Ярослав Железняк. За інформацією депутата, Кабмін вніс зміни до постанови 76, яка регламентує всю процедуру.

Квоти. Це, певно, найістотніша і потенційно найболючіша зміна. Якщо зараз підприємства ОПК і енергетичного сектору бронюють 100% своїх співробітників, то тепер ця квота знизиться до 85%. Те ж саме стосується і комунальників: зміна квоти з 75% до 60%.

Для всіх інших критичних підприємств квоту бронювання у 50% збережуть. Але! База для розрахунку може стати меншою, адже пропонується не враховувати працівників, які мають відстрочку не від підприємства, а з особистих причин: багатодітні батьки, доглядальники, студенти. Що це означає в реальності?

Наприклад, на підприємстві працює 100 військовозобов’язаних. З них 20 мають "особисту" відстрочку, але квота у 50% рахується від всіх 100 працівників. Тобто забронювати можна 50 чоловік. Якщо цей підхід дійсно змінять, то 20 чоловіків з "особистою" відстрочкою рахуватися в загальній квоті не будуть. Таким чином, підприємство зможе забронювати не 50, а вже 40 осіб.

Крім того, може бути й негативний опосередкований ефект, про який попередив нардеп від "Слуги народу" Олександр Федієнко.

"Виникає потенційно небезпечна логіка: працівник із власною відстрочкою не збільшує квоту підприємства; його присутність у штаті не допомагає забронювати інших; роботодавець, який прагне зберегти максимальну кількість заброньованих працівників, може почати розглядати таких людей як невигідних для штатної структури", – зазначив нардеп.

Говорячи більш спрощено – звільнити "невигідних людей", або, що більш реально (бо гарного спеціаліста замінити не легко) просто перевести на роботу в "тінь".

– Бізнес буде змушений неофіційно брати на роботу ухилянтів і СЗЧ. Але не будуть їх брати в штат і платити податки. Але хтось же повинен буде працювати, тому місце порожнім не залишиться. І це стимулюватиме розвиток "тіньової" економіки, – коментує "Телеграфу" нардепка з комітету економічного розвитку Людмила Буймістер.

Координаційний центр. Це вже було. В липні Мінекономіки на своєму сайті повідомило про створення координаційного центру з організації бронювання. Планувалося, що цей орган збиратиме від Мінекономіки і ОВА документи та видаватиме свої рекомендації про визнання підприємства критичним. Згодом новину про цю додаткову "прокладку" швиденько прибрали з порталу Мінекономіки, а про саму ідею забули. Та, як виявилось, ненадовго.

"З'являється Координаційний центр при Кабміні: 17 осіб, у складі СБУ, ГУР, СЗР, Нацполіція. Без його рекомендації – ні статусу критично важливого, ні ліміту понад 50%. Він же може рекомендувати статус забрати. Строків, критеріїв і оскарження – немає", – повідомив Железняк.

Очевидно, що коли буде такий могутній орган, діяльність якого не врегульована законом, але він прийматиме доленосні рішення для бізнесу, це потенційно може стати полем для корупції.

Перегляд критеріїв. Знову. Адже місцеві ОВА вже переглядали ці критерії влітку, щоб вони були у відповідності до правил бронювання, які діють з 1 вересня.

Що з документом

Ситуація з цими змінами бронювання виглядає доволі туманно. Європейська Бізнес Асоціація закликала уряд до діалогу, щоб обговорити нові правила. Однак Железняк запевняє, що проєкт змін до постанови 76 вже був прийнятий на Кабміні ввечері 13 жовтня. Щоправда, норму про те, щоб не враховувати в спільній квоті людей з "особистою" відстрочкою звідти начебто прибрали, а відсотки квот для ОПК та енергетиків ще обговорюватимуться до 18 жовтня.

Однак нардепи з економічного і безпекового комітетів Ради, для яких питання бронювання є профільним, напередодні можливого прийняття нової постанови в коментарях "Телеграфу" казали, що ніяких подібних документів офіційно не отримували. На порталі уряду документу також немає.

– Я підняла це питання на комітеті, щоб уряд нам це презентував, адже сама дізналася про це з медіа, – пояснила виданню нардепка від "ЄС", членкиня комітету з нацбезпеки Ірина Фріз.

– Поки у нас немає жодної офіційної інформації з цього питання, – додав виданню член комітету від "Слуги народу" Федір Веніславський.

– Крім однієї постанови Кабміну про створення координаційного центру, яку потім відмінили, жодних інших офіційних рішень від уряду ми на сьогоднішній момент не бачили. Ба більше, ми навіть не бачили спільно розробленого Мінекономіки і Міноборони підходу до того, яким же чином пропонується змінити систему бронювання, – каже Буймістер.

До речі, міністр оборони Євгеній Хмара навпаки заявляв, що виступає за максимальне бронювання працівників ОПК.

Втім, за великим рахунком, Кабмін і не повинен радитись з нардепами, адже правила цієї гри регулюються урядовою постановою, яку виконавча влада може змінювати на свій розсуд.

Навіщо це робиться

Тим паче, що правила бронювання оновлювались зовсім нещодавно – у вересні.

– В цьому році до 10 серпня Міноборони вже робили перегляд критичностей для всіх підприємств ОПК. Тож буквально місяць назад всіх виробників озброєння для Сил Оборони вже перетрусили і "почистили". Чи є сенс знову трусити виробників – питання риторичне, – пояснює "Телеграфу" нардепка від "Слуги народу", членкиня комітету з питань економічного розвитку Галина Янченко.

Однак відповідь на риторичне питання, скоріш за все, доволі прагматична – на фронті не вистачає людей.

– Військові кажуть: "Нема кому воювати, ану-ка швиденько розбронюйте всіх!". Але тут же вмикаються міністр економіки та прем'єр: "Дивіться, якщо ми зараз усіх розбронюємо, то не буде з чого вам зарплату платити – ви ж фінансуєтеся з податків, які платять саме ці люди". І далі починається отака "возня", – так "Телеграфу" пояснювало ситуацію джерело в Мінекономіки.

– Військові приходять і говорять про свої проблеми з мобілізацією і забезпеченням фронту людським капіталом, а бізнес так само потерпає від нестачі людського капіталу, – додає Людмила Буймістер.

Та чи доцільно добирати ресурс саме серед заброньованих, особливо серед працівників ОПК?

– Наразі 100% бронювання мають лише виконавці і співвиконавці держконтрактів. Тобто ті, хто має безпосереднє відношення до виготовлення зброї для фронту. ОПК з критичністю за галузевими критеріями мають 50% бронювання. Чи дасть таке рішення реальний вплив на збільшення мобілізаційного потенціалу? Подивимось на цифри. Підприємства ОПК – це 300-400 тисяч працівників загалом. Враховуючи, що не весь сектор бере участь у виконанні держзамовлень, тож не всі мають 100% бронювання. А також те, що у виконавців частина працівників – жінки та молоді люди допризовного віку, орієнтовна кількість заброньованих в оборонці – 200 тис осіб. Тож зменшення бронювання до 80% для них дає орієнтовно лише 40 тис працівників, яким скасують бронь. Для мобілізації це ситуацію не змінить, а от підірвати роботу підприємства і створити чимало проблем може, – зазначає Янченко.

Серед потенційних проблем – зривання строків та штрафи. Як наслідок, зриви постачання, банкротства і закриття підприємств.

– Ще один ризик – молоді працівники, які зараз впевнені в секторі оборонки і йдуть туди працювати. Вони не матимуть тих гарантій і просто поїдуть за кордон. У нас і без того криза. Зараз лише у відкритих джерелах 2 тис активних вакансій у сфері ОПК. Але враховуючи специфіку, часто інформація про вакансії не є публічною і реальний запит можна оцінити в 5 тис працівників, які потрібні вже зараз. Набрати їх буде складно, якщо не буде гарантій. А якщо в ОПК не буде людей, то на фронті буде менше зброї. Зважаючи на інформацію про ризик згортання PURL ми маємо максимально покладатись на себе і власний ОПК, а не заганяти інженерів в окопи, – додає Янченко.

Складний варіант

Зважаючи на ризики, які описують нардепи, чому в уряді намагаються знайти додаткові ресурси саме серед заброньованих? Вочевидь, тому що набагато простіше шукати під ліхтарем, а не там, де загубив.

– Набагато легше прийти на одне підприємство, взяти у них списки співробітників, обрати хто потрібен і мобілізувати. Це найпростіший варіант. Та в стратегічному сенсі для країни це найскладніший варіант, адже ми забираємо з економіки цінний ресурс, який працює, – запевняє Буймістер.

– Бронювання навпаки має бути доступнішим. Як економіка виживе без людей? Зрозуміло, що в дискусії війна чи економіка завжди перемагає війна, але війни і оборони без функціонуючої економіки також не може бути. Ми не можемо за рахунок інженерів, конструкторів, поповнювати мобілізаційний фонд. Це повинно працювати за іншими принципами. Всі можемо піти воювати, але якщо економіка не буде генерувати кошти для сплати податків і для того, щоб купувати зброю, тоді ми швидко програємо, – додає в коментарі "Телеграфу" заступник голови комітету з питань економічного розвитку, нардеп від монобільшості Олексій Мовчан.

– Не знаю, навіщо це потрібно (зміна постанови, — ред.) Це старе рішення. Була колись така постанова, та її скасували. Я так думаю, якийсь клерк відкопав її і запхав в Мінекономіки. Не вміють шукати інших рішень, – підкреслив в коментарі виданню Олександр Федієнко.

А як правильно?

Які "інші рішення" могли б спрацювати? Нардепи не відкидають необхідності змін, але іншими методами.

– Змін потребують не правила бронювання, а негайна і жорстка реакція на факти численних зловживань, коли це використовується не для забезпечення функціонування відповідних суб’єктів господарювання, а з метою ухилення від мобілізації, – каже Федір Веніславський.

– В першу чергу, треба розібратися з самим механізмом бронювання, – запевняє Буймістер. – За якими принципами і хто перевіряє подання по бронюванню, які надходять на уряд? Мінекономіки фактично виступає в цьому процесі як поштова скринька. Рішення щодо присвоєння критичності підприємствам приймаються здебільшого на рівні центральних органів виконавчої влади (які потім подаються на Мінекономіки), або на рівні місцевих ОВА. І Мінекономіки (неофіційно мені писало), що вони якісно не перевіряють ці подання. І, ясна річ, що прийшов новий уряд, новий міністр економіки і вони почали в цьому розбиратися. Весь тягар відповідальності, згідно нинішньої моделі бронювання, лежить на Мінекономіки, а механізму перевірити подання немає. Тому саме в цьому напрямку потрібно спочатку працювати.

Крім того, в економічному комітеті пропонують пошукати резерви серед заброньованих силовиків.

– Збільшуються штати саме тилового сектору безпеки. З року в рік збільшується фінансування на тилове СБУ, ДБР і інші правоохоронні структури, які додатково тиснуть на бізнес, то, ясна річ, що у українського бізнесу уривається терпець і вони не розуміють, чого їх чіпають, якщо 90% заброньованих силовиків. Тому у нас є де взяти додатковий людський капітал для ЗСУ, – каже Буймістер.

І, звісно, серед ухилянтів.

– Ті, хто не працює або сидить в "тіні" (СЗЧ, ухилянти) от з ними треба працювати. Треба з ними навести порядок, а тоді вже братися за економіку. А так виходить, що СЗЧ, ухилянти залишаться гуляти. А потім ми отримаємо соціальну напругу в суспільстві: хто чесний, працює і платить податки, вони служать. А ті, хто не чесні і ховаються від мобілізації і податків, спокійно сидять вдома, – резюмувала Буймістер.