Гроші знецінюються щодня: банкір назвав спосіб, як захистити накопичення від інфляції

Що відбувається з цінами в Україні

У вересні 2026 року річна інфляція в Україні прискорилася до 10%, а за місяць споживчі ціни підскочили на 2,1%. Гроші, які не приносять доходу, знецінюються: за ту саму суму можна купити менше товарів і послуг.

Про причини подорожчання, різницю між офіційною інфляцією та особистими витратами й можливості зберегти купівельну спроможність заощаджень розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків і голова правління Глобус Банку. Про це він говорив у подкасті на YouTube-каналі Finance.ua.

Як змінилися ціни за рік

Річна інфляція на рівні 10% означає, що у вересні 2026 року споживчі ціни були на 10% вищими, ніж у вересні минулого року. Якщо умовний набір товарів і послуг тоді коштував 1000 грн, тепер за нього доведеться заплатити близько 1100 грн.

Місячна інфляція теж різко прискорилася. У серпні вона становила 0,1%, а у вересні зросла до 2,1%.

Особливо відчутним було подорожчання яєць — на 43,6% за місяць. Освітні послуги зросли в ціні на 17,4%, одяг і взуття — на 8,5%. Продукти рослинного походження, навпаки, подешевшали: овочі — на 2,3%, фрукти — на 5,7%.

Офіційна статистика не завжди відображає те, наскільки подорожчання відчуває конкретна родина. Якщо більша частина бюджету йде на харчування, зростання цін у магазинах буде помітнішим. Для сімей, які оплачують навчання дітей, суттєвішим може виявитися подорожчання освітніх послуг.

"Офіційна інфляція — це загальний зріз економічних процесів, але особисті витрати кожного можуть змінюватися інакше", — пояснив Сергій Мамедов.

Що стоїть за зростанням цін

У вересні базова інфляція становила 8,8% у річному вимірі та 2% за місяць. Цей показник допомагає оцінити стійкіші тенденції зміни цін, без значного впливу сезонних коливань та окремих тимчасових чинників.

Наприклад, здешевлення овочів після збору врожаю не означає, що загальне зростання цін зупинилося. Промислові товари, оренда, транспорт і побутові послуги можуть дорожчати незалежно від сезонних змін на продуктовому ринку.

Базова інфляція допомагає Нацбанку відрізнити тимчасові коливання цін від стійкого подорожчання товарів і послуг. На основі таких даних регулятор оцінює, і вирішити, чи варто змінювати облікову ставку, щоб уповільнити зростання цін.

"Якщо овочі подешевшали завдяки врожаю, це ще не означає, що інфляційний тиск в економіці послабився", — зазначив банкір.

Серед причин подорожчання Мамедов назвав наслідки повномасштабної війни. Російські обстріли та пошкодження енергетичної інфраструктури змушують підприємства витрачати додаткові кошти на генератори, пальне, логістику й безпеку.

Ці витрати закладають у вартість товарів і послуг. На ціни також впливає валютний курс, адже українські підприємства закуповують за кордоном значну частину сировини, обладнання та готової продукції.

"Ціна на полиці магазину — це не лише вартість самого товару. Це також витрати на його виробництво, доставку, зберігання та продаж", — пояснив Сергій Мамедов.

Як зберегти заощадження

Коли ціни зростають, зберігати гроші без доходу стає дедалі менш вигідно. Один із доступних інструментів, який може допомогти компенсувати інфляцію, — гривневий депозит.

За словами Мамедова, ставки за окремими депозитними програмами можуть сягати 17,5% річних. Після оподаткування відсотків за загальною ставкою 23% від такої дохідності залишиться близько 13,5% річних.

Якщо інфляція за рік становитиме 10%, вклад із такою ставкою дасть змогу не лише компенсувати подорожчання, а й отримати певний реальний дохід. Проте результат залежатиме від того, як змінюватимуться ціни, а також від строку та умов депозиту.

Чому важливо рахувати реальну дохідність

Сама сума на рахунку не показує, наскільки вдалося зберегти гроші. Якщо відсотки за вкладом нижчі за інфляцію, купівельна спроможність заощаджень зменшується, навіть коли номінально коштів стає більше.

Тому під час вибору депозиту варто враховувати не лише рекламну ставку, а й податки, строк розміщення та очікуване зростання цін.

"Головне завдання заощаджень — не лише зберегти певну суму грошей, а й максимально захистити їхню купівельну спроможність", — підсумував Сергій Мамедов.

Раніше "Телеграф" розповідав, що з 23 жовтня 2026 року повністю набере чинності закон №4833-IX. Він переводить пошук рахунків і стягнення боргів у цифровий формат.