Банки заробляють мільярди, а українцям платять менше: чому депозити не стають вигіднішими

Що стримує зростання ставок за депозитами

29 жовтня 2026 року Національний банк перегляне облікову ставку. Фінансисти прогнозують, що її підвищать із 16% до 16,5% річних. Українців, які зберігають гроші на депозитах, насамперед цікавить, чи зростуть їхні доходи.

Як повідомляв "Телеграф", цього року регулятор уже двічі підвищував облікову ставку – у липні та вересні. Це вплинуло на дохідність інструментів, у які банки вкладають гроші. А от ставки за депозитами для населення не поспішають зростати.

Більше читайте у матеріалі: Чому банки не доплачують українським вкладникам і як людям більше заробити

Банки заробляють більше, а депозитні ставки майже не змінюються

Після двох підвищень облікова ставка зросла на 1 відсотковий пункт – до 16%. За кошти в депозитних сертифікатах НБУ на один день банки отримують 16% річних, а на 30 днів – 19,15%. Розміщуючи там гроші вкладників, фінустанови заробляють десятки мільярдів гривень.

Водночас середня ставка за депозитами населення тримається на рівні 13–14% річних. Це показує індекс UIRD, який Нацбанк публікує щодня. Відсотки зростають лише за окремими вкладами, зокрема короткостроковими. Фінансисти не очікують, що навіть чергове підвищення облікової ставки суттєво змінить ситуацію.

"Ті депозитні ставки взагалі не реагують на облікову. Ліквідність в банках велика. Вкладники все одно несуть гроші на рахунки, то й навіщо банкам підіймати?" – прокоментував керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій.

За його словами, головна альтернатива депозитам – облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), які дають вищий дохід. За річним приростом вкладень вони вже зрівнялися зі строковими депозитами. Однак, на думку аналітика, банки не вважають, що конкурують з ОВДП за гроші населення.

Чому банки не поспішають підвищувати ставки за депозитами

Перша причина низьких депозитних ставок – надлишкова ліквідність. У банків більше коштів, ніж потрібно для поточного кредитування та інвестицій у цінні папери. Тому вони не зацікавлені платити вкладникам більше.

Друга причина – слабке зростання кредитування. Попит на ресурси не зростає достатньо швидко, щоб фінустанови очікували дефіциту грошей і активніше змагалися за нові депозити.

Третій чинник – прибутки банків і ризик неповернення кредитів. Нинішні обсяги кредитування, якість позик і вкладення в державні облігації не дають банкам підстав очікувати значного зростання прибутків. Через атаки ворога на склади, виробництва та інші об’єкти підприємствам-позичальникам складніше повертати кредити, а ризик збитків для банків зростає.

Четверта причина – банки очікують, що згодом знизяться облікова ставка та дохідність депозитних сертифікатів НБУ. Якщо ставки надовго залишаться високими, кредитування сповільнюватиметься, тож банки зважають на можливе зниження в майбутньому. За довгостроковими депозитами їм довелося б платити високі відсотки навіть після того, як зменшаться доходи від інструментів НБУ.

"Все ж існує значна ймовірність, що за рік розмір облікової буде нижчим за поточний рівень, тож фінустанови не поспішають в таких умовах залучати дорожчі депозити на тривалий час", – пояснив фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Михайло Демків.

Банкіри також пояснюють низькі ставки високим податком на прибуток – 50%. Водночас тимчасове зниження податкової ставки до 25% у 2025 році не спричинило масового підвищення відсотків за депозитами для населення.

Раніше "Телеграф" розповідав, що ФОПам урізають ліміти на платежі.