Без суду і доказів: чому сотні тисяч українців потрапляють у "чорні списки" банків

Українські банки примусово закривають сотні тисяч рахунків через підозри в порушенні правил фінмоніторингу. Клієнтів зараховують до так званих "дропів" – людей, які надають свої рахунки в користування третім особам. Для цього банку не потрібні ані вирок суду, ані відкрите кримінальне провадження.

Детальніше читайте в статті "Телеграфа": Банки вибивають документи з українців та закручують гайки ФОПам: давайте довідки, яких не існує

Кого банки зараховують до "дропів"

Банкіри зазвичай посилаються на статистику Ярослава Железняка, народного депутата з парламентського фінансового комітету. За 2025 рік закрили понад 636 тис. рахунків: 606 тис. належали фізичним особам, ще 30 тис. – фізособам-підприємцям. За цими даними, 90–95% закриттів стосуються саме "дропів".

Клієнт ризикує потрапити до "чорного списку" ще на етапі запиту документів. Працівники фінмоніторингу вимагають подати їх у визначений строк і погрожують зарахувати клієнта до "дропів".

Вимоги фінмоніторингу й обмеження стосуються всіх клієнтів, хоча потенційні порушники, за наведеними розрахунками, становлять 0,8% серед фізосіб і 1,4% серед ФОПів. Ідеться саме про людей, яким банки вже примусово закрили рахунки, а не про тих, чию вину довів суд.

Сотні тисяч закриттів і лише 16 судових вироків

На тлі масового припинення обслуговування "Опендатабот" знайшов у судовій статистиці лише 16 відповідних вироків за останні майже вісім років. Це близько 0,003% порівняно з понад 636 тис. рахунків, закритих за один рік.

У 13 із 16 справ – 81% випадків – злочинці використовували рахунки "дропів" у схемах, пов’язаних із наркотрафіком. Ще в трьох справах, тобто у 19% випадків, суди встановили використання рахунків у кіберзлочинності, фішингу та онлайн-шахрайстві.

Банк ухвалює рішення закрити рахунок без суду та слідства. Клієнт втрачає обслуговування на підставі оцінки банку, тоді як доведення злочину й установлення вини належать до компетенції суду.

Важливо! Редакція "Телеграфу" не підбурює громадян чи підприємців порушувати чинне законодавство, зокрема правила фінансового моніторингу. Водночас ми стежимо за змінами законів, постанов, роз’яснень і телеграм Нацбанку, за якими часто не встигають ні клієнти, ні самі працівники банків.

Раніше "Телеграф" розповідав, які ПІН-коди на банківських картках зламують за секунду. Перевірте свої.