Довго мало ім’я близького друга Сталіна: як це українське місто називається сьогодні

Це промисловий центр з багатою історією, що пройшов шлях від невеликого хутора до важливого шахтарського міста Донбасу

Залізне – це не просто географічна точка на карті Донеччини. Це місто, яке змінило три імені, але так і не втратило своєї суті.

Тут страйкували робітники на початку XX століття, тут відмовлялися від радянської спадщини у 2016-му. А у 2024 році це місто знову опинилося на передовій історії – тепер уже буквально. "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Від хутора до шахтарського центру

Історія міста розпочалася у 1894 році, коли на мапі з'явився хутір Нелеповський. Уже на початку XX століття гірники Нелеповського рудника активно заявили про себе участю у страйках та робітничих рухах 1905 та 1916 років, показавши силу організованості донецьких шахтарів.

Радянська влада утвердилася тут у 1917 році. Знаковою подією стало прибуття у 1920 році Федора Сергєєва (Артема), який закликав шахтарів до відновлення шахти після громадянської війни. Після його загибелі населений пункт та шахту перейменували на честь революціонера – з 1921 року хутір став Артемовим, а у 1938-му отримав статус міста.

Нова назва – нова ідентичність

19 травня 2016 року в рамках політики декомунізації Верховна Рада України перейменувала Артемове на Залізне. Нова назва не випадкова – вона підкреслює історичний зв'язок міста із залізною промисловістю та шахтарським минулим, водночас символізуючи звільнення від радянської спадщини та зміцнення української національної ідентичності. Слово "залізне" також метафорично відображає характер міста та його мешканців – міцних, витривалих, здатних долати будь-які труднощі.

Сучасні виклики

Залізне продовжує залишатися важливим промисловим центром Донбасу, тісно пов'язаним з вугледобувною галуззю. Залізничне сполучення та розвинена інфраструктура підтримують видобуток та транспортування вугілля й іншої промислової продукції.

Проте у 2024 році, під час відновленого наступу на Донецьку область, російські збройні сили просунулися в околицях Залізного та інших приміських населених пунктів Торецької міської громади. Ситуацію підтверджували геолокаційні відеоматеріали DeepStateMap.Live, які фіксували просування ворожих військ.

За даними Інституту вивчення війни (ISW), 13 липня російські війська досягли центральної частини Залізного. Росія офіційно заявила про взяття міста 19 серпня 2024 року. Ці бойові дії стали частиною тривалої боротьби за контроль над промисловим регіоном Донбасу, що серйозно вплинула на інфраструктуру та життя місцевих мешканців.

Символ боротьби та подолання

Історія Залізного — це історія промислового міста з багатим і складним минулим, символ боротьби робітничого класу, стійкості у важкі воєнні часи та прагнення до національного самовизначення. Перейменування міста стало важливим кроком на шляху України до очищення від спадщини радянського минулого та утвердження власної ідентичності в умовах сучасних викликів.

Сьогодні Залізне – це не просто точка на карті Донеччини, а живе свідчення того, як промислові міста України долають випробування історії, зберігаючи свій характер і віру у майбутнє.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто, де досі є мавзолей ворога України. Воно народилося в Османській імперії, розквітло завдяки залізниці та пережило всі випробування ХХ століття.