Хто ж ніс сюди золото? Таємниці назви та історія міста на Черкащині з 500-річним минулим

Розповідаємо, звідки походить загадкова назва, як місто пов'язане з Богданом Хмельницьким і що варто побачити сучасному мандрівникові

Золотоноша — це не просто красива назва на карті України. Це живе місто з майже п'ятивіковою історією, де кожна вулиця пам'ятає козацькі часи, а старовинні будинки зберігають дух купецької доби.

Адміністративний центр Золотоніської громади на Черкащині приваблює тих, хто шукає автентичну Україну без туристичної метушні. "Телеграф" розповість про нього детальніше.

Звідки така назва?

Мальовниче місто розташоване на річці Золотоношка, і саме вона подарувала йому поетичне ім'я. Існує кілька версій походження назви, кожна з яких додає містечку особливого шарму.

Версія перша: природне золото. Найпоширеніше пояснення пов'язане з дном річки, де є піщаний і слюдяний прошарок. На сонці він виблискує золотим сяйвом, створюючи враження, ніби вода справді "несе золото". Саме ця природна особливість могла назвати і річку, і поселення на її берегах.

Версія друга: торгове золото. У минулому місто стояло на перетині важливих торгових шляхів. Купецькі каравани зупинялися тут на ярмарки, збиралися податки й мито. Тож "носити золото" означало вести активну торгівлю.

Версія третя: легендарні скарби. За переказами, татари перевозили Дніпром награбоване золото, але під час бурі човни потонули біля устя річки. Інші легенди розповідають про запорожців, які ховали свої скарби в заплавах, рятуючи їх відворогів.

П'ять століть історії

Перша письмова згадка про Золотоношу датується 1576 роком — у заповіті князя Богуша Корецького місто фігурує як укріплене поселення з торгами та ярмарками. Вже в XVII столітті це укріплене місто з валами та брамами, яке виконувало оборонну функцію на південному рубежі українських земель.

Козацька доба стала найяскравішою сторінкою в історії Золотоноші. Місто перетворилося на центр Золотоніської сотні у складі Черкаського, а згодом Переяславського полку. Місцеві козаки брали участь у ключових битвах Визвольної війни Богдана Хмельницького та були представлені на Переяславській раді.

У 1781 році, після ліквідації полкового устрою, містечко отримало офіційний статус міста та стало повітовим центром спочатку Київського намісництва, а згодом Малоросійської та Полтавської губерній.

Розквіт купецької доби

Наприкінці XIX століття Золотоноша переживає справжній промисловий бум. У 1896 році тут відкривають великий лікеро-горілчаний завод, відомий сьогодні під брендом "Златогор". Через рік через місто проходить вузькоколійна залізниця, яку незабаром замінюють широкою колією.

Вигідне розташування на торгових шляхах сприяло пожвавленню економіки: працювали млини, олійниці, крамниці, регулярно відбувалися ярмарки. У місті відкриваються навчальні заклади, а також місцевий театр. Золотоноша стає освітнім та культурним осередком для всього регіону. Освічене міщанське середовище та активні ремісничі традиції продовжували давню лінію золотоніських цехів, заснованих ще в XVII столітті.

Золотоноша сьогодні

Сучасне місто зберігає статус важливого районного центру Черкаської області. Адміністративний шлях від Кременчуцької губернії до сучасного Золотоніського району підкреслює сталість ролі Золотоноші як опорної точки регіону.

Сьогодні місто приваблює поєднанням промислових підприємств, затишного малоповерхового середмістя та збереженої історичної забудови кінця XIX – початку XX століття. Це спокійне, але перспективне місце, де козацькі й купецькі сюжети органічно поєднуються з сучасною інфраструктурою.

Головна родзинка Золотоноші — історичний центр із будинками кінця ХІХ – початку ХХ століття. Старі храми, будівлі колишніх міських установ і купецьких садиб зберегли дух епохи. Компактні вулички, зелені зони та близькість до річки Золотоношка створюють відчуття особливого затишку "малого міста", яке не поспішає втрачати свою самобутність.

Раніше "Телеграф" розповідав про місто Кілія на Одещині – одне з найдавніших міст України. Його назва оповита кількома версіями походження, кожна з яких відображає багатовікову історію регіону.