Чому Кобеляки так називаються: чотири легенди про місто на Ворсклі

Це колишній козацький сотенний центр, форпост проти татарських набігів, а нині затишне провінційне містечко на Ворсклі, яке дивує туристів чотирма легендами про походження своєї назви

Кобеляки розташовані на берегах Ворскли, приблизно за 70 кілометрів від Полтави автошляхом E584. Місто стоїть переважно на правому березі, в місці впадіння невеликої річки Кобелячок – саме від неї, за офіційною версією, і походить назва міста.

Сьогодні Кобеляки – центр міської громади у складі Полтавського району з населенням близько 12 тисяч осіб. Місто зберігає статус колишнього козацького сотенного центру і сучасного райцентру, поєднуючи історичну спадщину з атмосферою затишного провінційного містечка.

Таємниця назви: від кобил до оборонних рубежів

Походження назви "Кобеляки" – одна з найцікавіших загадок Полтавщини. Місцеві краєзнавці пропонують одразу кілька версій:

• "Кінська" версія. За нею, на цій території колись випасали коней, а за Ворсклою починався степ – "край поля половецького". Саме там була вольниця для місцевих табунів, звідси й назва, пов'язана з кобилами.

• "Коби і Ляхи". Романтична легенда розповідає про об'єднання двох племен – кобів і ляхів, які нібито й дали назву поселенню. Історичних підтверджень немає, але легенда добре вписується в контекст Поворскля, де віками перетиналися світи землеробів і кочівників.
• Версія Боплана. Офіційна, науково прийнята версія пов'язана з картою французького інженера Гійома Левассера де Боплана XVII століття. На його карті поселення позначене як Kobilak (Кобілак) – слово, яке польською означає "кобила". Саме від цього написання через трансформації правопису і сформувалася сучасна назва.

• "Оборонна" версія. За нею назва складається з двох старослов'янських коренів: "коб" ("щоб") і "ляк" ("лякати"). У такому прочитанні містечко означало б "щоб лякати" ворогів зі степу – логічно, адже поселення виникло на природній височині з оборонними перевагами.

Історія: від черняхівської культури до сучасності

Територія Кобеляк заселена ще з перших століть нашої ери. Тут знайдено поселення черняхівської культури та сліди глиняного водогону часів Золотої Орди.

У XVII столітті поселення з'являється на європейських картах як укріплений пункт на Ворсклі. Під час Козацької революції 1648 року Кобеляки стають сотенним центром Полтавського полку й опорою кордону проти татарських набігів.

У XVIII столітті місто входить до Новоросійської губернії, стає центром Дніпровського пікінерного полку. У ХІХ столітті Кобеляки зміцнюються як повітове містечко Полтавської губернії з ярмарками, млинами, лікарнею та навчальними закладами.

На початку ХХ століття місто має розвинену єврейську громаду, ремісничі підприємства, місцеву пресу, але переживає революційні заворушення та зміну влад.

Друга світова війна принесла окупацію 1941–1943 років та масові розстріли, зокрема єврейського населення. Після війни місто відбудували як районний центр, і в другій половині ХХ століття воно розвивалося як промислово-освітній осередок регіону.

Сьогодні Кобеляки – не просто точка на карті, а живе середовище, де історія, наука й локальний гумор сплітаються в дуже впізнаваний "кобеляцький" почерк. Місто варте візиту для неспішної подорожі вихідного дня по Полтавщині.

Раніше "Телеграф" розповідав, як виникла назва Ямпіль і чому це місце важливе для України. Невелике подільське місто на березі Дністра приховує цікаву історію.