Ситуація на фармацевтичному ринку загострилася як ніколи
26 травня 2025 року під час робочої наради в форматі ZOOM за участі представників МОЗ та державних структур один з учасників, який був зареєстрований на конференції під обліковим записом Glib Zagoriy (це ім'я та прізвище власника "Дарниці"), двічі написав свої коментарі у чаті наради. Вони зводилися до того, що "все уже вирішено".
Це викликало зауваження з боку ведучої засідання: "Я побачила, але промовчала. Та ви пишете вдруге, і знову російською мовою – візьміть слово, включіть мікрофон і скажіть". І бурхливий резонанс в медіа – фраза "все вже вирішено" стосувалась скандального документа, який, за словами учасників ринку, відкрито лобіює інтереси кількох великих фармвиробників.
На тлі скандалу, наступного дня фармацевтична компанія "Дарниця" оприлюднила свою версію інциденту, назвавши його "цинічною провокацією, яка мала всі ознаки спланованої інформаційної атаки" та "акцією з дискредитації обговорення реформи".
Яка з версій має більше підстав бути правдою, сказати важко. Адже якщо переглянути стрічку новин щодо реформи фармацевтичного ринку, який оцінюється в 200 млрд грн, то можна побачити два типи повідомлень – одні її заповзято хвалять, інші відверто критикують. За цією захоплюючою драмою можна було б спостерігати вічно, якби не одне але – ціни продовжують невпинно дертись в гору…
Не допомогло навіть лютневе рішення РНБО "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців". В основі рішення була гіпотеза, що зростання цін зумовлено так званими маркетинговими угодами на рекламу ліків між виробниками та аптеками, які складали до 20% в кінцевій ціні препаратів. З 1 березня 2025 року їх заборонили. Але ціни після цього тільки зросли. Фармацевтичні підприємства не стали переглядати відпускні ціни і залишили ці кошти собі. В свою чергу, аптеки втративши частину доходів, збільшили торговельну надбавку до гранично дозволених параметрів.
Щоб розібратися з ціновим парадоксом і була створена робоча група, під час засідання якої стався згаданий скандал з Глібом Загорієм. Заради справедливості треба зазначити, що виробників існуюча модель цілком влаштовує. З 1 березня кошти, якими вони були змушені ділитися з аптеками через маркетингові договори, суттєво підвищили маржинальність бізнесу.
Правда самі вони утримуються від гучних заяв. Рупором їхніх інтересів виступає нардеп Сергій Кузьміних. Він регулярно робить заяви про шкоду меркетингових угод та адвокатує існуючу регуляторну модель. З одного боку, це виглядає природно, оскільки він очолює підкомітет з питань фармації та фармацевтичної діяльності комітету Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування. З іншого, — пікантності його активній участі додає незавершена кримінальна справа, яка слухається в Вищому антикорупційному суді. В 2022 році детективи НАБУ впіймали депутата "на гарячому". Він нібито отримав хабаря у розмірі 558 тис. грн за сприяння у підписанні контрактів між приватними компаніями та лікарнею на Житомирщині. З того часу Кузьміних знаходиться під заставою на суму 49 тисяч 600 гривень.
Натомість, аптечні мережі не можуть похвалитися такими впливовими союзниками. Але вони більш згуртовані на рівні галузевих об’єднань. В день скандалу з Загорієм голова ГО "Всеукраїнської фармацевтичної палати" Олег Клімов закликав Міністерство охорони здоров’я не лобіювати інтереси певних учасників фармацевтичного ринку, та повернутися до конструктивної роботи над узгодженим нормативним актом щодо врегулювання маркетингових договорів. Як наголосив очільник палати, запропонований МОЗ документ створює непропорційні переваги для великих виробників ліків, водночас ускладнюючи діяльність невеликих українських компаній і запроваджуючи обмеження для імпортних постачальників.
29 травня включилися решта асоціацій, які оприлюднили відкритий лист до президента та представників державної влади. Підписанти зазначають, що завдяки запровадженим заходам аптечні мережі опинилися під надмірним регуляторним тиском, що не торкнувся фармвиробників, які формують близько 72% вартості ліків. При цьому вони наголошують, що після трьох місяців узгодженої роботи всіх стейкхолдерів над проєктом порядку надання маркетингових послуг на роздрібному фармринку фінальний варіант проєкту, представлений Міністерством охорони здоров'я, "враховує інтереси одного виробника й повністю суперечить узгодженій позиції учасників ринку".
"Запроваджені обмеження призвели до зупинки аптечних програм лояльності для пацієнтів, звуження асортименту та запасів препаратів, підвищення роздрібних цін на ліки до максимально граничних, призупинення інвестування в навчання персоналу та відновлення аптечної інфраструктури", — заявляють підписанти. Автори звернення зазначають, що заборона маркетингових договорів не дала очікуваного результату щодо вартості ліків, але "поставила під загрозу фінансову стійкість аптек".
Тож, питання чи вже все вирішено з механізмом регулювання цін на препарати залишається відкритим. Протягом найближчих тижнів стане зрозумілим хто з двох опонуючих таборів отримають перевагу. Або чи вдасться владі посадити їх за стіл переговорів і забезпечити компроміс, без якого фармринок і надалі переживатиме цінове цунамі.