Від заміни колеса і до капремонту двигуна: чому у часи СРСР кожен водій був механіком мимоволі

І не лише через те, що автосервісів не було

Радянські водії були хорошими механіками, це факт. Вони вміли не лише полагодити авто, що раптово зламалось, але й вдатись до таких хитрощів, які не зміг би придумати сучасний водій. Стосувалось це навіть тих людей, які були далекі від техніки.

Чоловік, який мав авто, обов’язково вмів його обслужити, замінити невеликі деталі, мастило тощо. Розповідаємо, як усе це відбувалось у минулому столітті.

Ремонт авто по-радянськи: що вміли водії того часу

Словом, ази автосправи знали усі. Особливо просунуті могли і біля під’їзду перебрати двигун. Річ у тім, що нормально автосервісу не було, хіба що могли скористатись послугами знайомого "майстра" десь у нетрях гаражних кооперативів. Тому водій, який себе хоч трішки поважав, на раз-два змащував через спеціальний шприц усе необхідне в авто: вузли передньої підвіски, карданні вали, кермового управління.

Більш досвідчені водії самостійно освоювали дрібний ремонт авто — за допомогою розповідей знайомих, родичів, колег, читали спеціалізовані книги. Тому водій того часу без особливих зусиль міг замінити гальмівні колодки, відрегулювати ступиці, не кажучи вже про заміну свічок і т.д.

Однією з найпростіших операцій була заміна колеса, адже шиномонтажів не було до початку 80-х. Тому ці навички мали майже усі. Кожен мав домкрат в багажнику і запаску. Тому заміна колеса навіть посеред дороги відбувалась швидко (а це ставалось часто, бо шини з камерами часто проколювались). Нову камеру дістати було дорого, тому часто її заклеювали, використовуючи для латки сиру гуму. Її нагрівали і просто приклеювали до камери.

Досвідченіші майстри вміли самостійно відрегулювати клапани чи замінити кермові наконечники. А деякі з них також вміли підзарядити акумулятор за допомогою аспірину. Про цю та деякі інші хитрощі радянських водіїв "Телеграф" розповідав раніше.