Побут жінок на передовій: догляд за собою, гігієна, ставлення побратимів

Читать на русском
Автор
1544
Всі вони об'єднані однією метою
Всі вони об'єднані однією метою. Фото Телеграф

Жінки в ЗСУ — не просто статистика, а справжні захисниці України

Після повномасштабного вторгнення кількість жінок, які стали на захист Батьківщини, значно зросла. Нині у лавах Збройних сил України налічується понад 62 тис. військовослужбовиць, з яких близько п'яти тисяч — безпосередньо на передовій.

Ці жінки добровільно взяли до рук зброю. Вони боронять свою землю, дітей та свободу. Вони виконують бойові завдання нарівні з чоловіками: стріляють з кулеметів і гармат, керують танками та БМП, надають першу медичну допомогу і ведуть розвідку. Однак жіночий побут на фронті суттєво різниться від чоловічого.

"Телеграф" публікує розповіді жінок-військових про фронтовий побут, про подолання проблем і мотивацію служити далі.

Ангеліна, бойова медикиня

Фото бойова медикиня Миша

Історія

Медикиня із псевдо "Миша" надавала першу допомогу російським полоненим, сподіваючись, що котрогось із них зрештою обміняють на українців, зокрема, на її подругу, яку забрали з "Азовсталі".

Контракт з 72-ю окремою механізованою бригадою ім. Чорних Запорожців вона підписала, коли їй було 22 роки. Зараз їй вже 26, і робота медика для неї — робота всього життя.

Ставлення побратимів

Спочатку, коли я почала службу, стикнулася з упередженим ставленням. Дехто вважав, що жінки приходять сюди лише, щоб налагодити особисте життя, знайти "гарних чоловіків". Проте я прагнула довести, що жінки можуть служити нарівні з чоловіками, виконувати ті ж завдання. Звісно, трапляються ситуації, де без чоловічої допомоги не обійтися, де потрібна значна фізична сила.

У моєму підпорядкуванні були чоловіки — водії та санітари. Ми ставилися один до одного з повагою. Вони виконували мої накази, а я дослухалася їхньої думки. А якщо були якісь розбіжності, то ми завжди знаходили компроміс.

Чоловіки, які мають своїх дітей приблизно мого віку, а особливо доньок — завжди проявляють турботу. Пам'ятаю, коли ми сиділи на Вугледарі, де не було можливості помитися. То я вирішила робити це звичайною холодною водою з пляшки. Чоловіки почали кричати на мене за це, мовляв: "Що ти твориш?" І гріли мені окремо воду в чайничку. Тобто намагалися опікуватися.

У мене є подруга, яка сидить з пацанами "на нулі". Виконує всі ті ж завдання, що й чоловіки. Їй доводилося носити на позиції таку ж вагу, як і чоловікам, а іноді навіть більше. Тому до неї з боку чоловіків завжди була велика повага. Звісно, іноді трапляються стереотипи, на кшталт: ти нам зобов’язана приготувати, бо ти ж жінка!

Фото бойова медикиня Миша

Жінки, на мою думку, мають більш холодний розум. Це стало очевидним, коли мої санітари, які ще не мали досвіду, побачили перших важкопоранених. Вони прямо розгубилися. Чоловіки іноді бувають такі панікери… Але не всі.

Військова форма

З жіночою формою в ЗСУ, дійсно, великі проблеми. Мені жодного разу не видали одяг, що відповідає моєму розміру. Зазвичай давали чоловічу, значно більшу за мене, яку я змушена була підшивати.

З берцями ситуація ще гірша. Лише раз, 2020 року, мені вдалося знайти взуття 35-го розміру.

Тому я змушена купувати форму і берці власним коштом. Іноді звертаюся до жіночих рухів, які допомагають знайти зимову форму потрібного розміру. Бо у величезній чоловічій формі — це нереально. Воно з тебе все спадає, висить, як на вішалці. Це дуже незручно.

Бронежилети також тільки чоловічі. Відповідно вони великі і важкі. Мені, як і іншим жінкам невеликого зросту, їх носити дуже складно. Тому досвідчені військові порадили купити плитоноску.

Гігієна та критичні дні

— Під час відпустки я завжди відвідувала магазин Eva. Це справжня знахідка для жінок. Там я купую спеціальні інтимні гігієнічні серветки, адже від звичайних у мене з'являється подразнення.

Звісно, місячні в польових умовах — це складно. Але коли борешся за життя поранених, то вже не звертаєш уваги на такі дрібниці. У мене було таке, що не встигла замінити прокладку. То в мене перемішалася і моя кров, і "300-х", і "200-х". Справжнє місиво на штанах.

Одного разу я не змогла поїхати з точки перехвату, щоб купити прокладки. Тому попросила побратимів привезти. Вони ще й телефонували уточнити, скільки "крапель" потрібно. Це було дуже мило з їхнього боку.

Загалом військові будні не дають можливості розслаблятися. Ти просто ковтаєш знеболювальне і продовжуєш працювати. Нема часу лягти камінчиком на ліжку. У деяких моїх знайомих на тлі стресу менструація зникала взагалі. На щастя, мене це не спіткало.

Безплатне надання прокладок і тампонів державою, думаю, навряд чи станеться. З одного боку, жінка сама має подбати про себе й мати запас цих засобів. Я завжди тримаю запасні прокладки в машині, кишенях і медичних портфелях. Це рятує в непередбачуваних ситуаціях.

Звісно, видача цих засобів державою була б корисною. Та навіть якщо почнуть видавати пачку прокладок на місяць, це не завжди буде вчасно й у потрібній кількості. Тому, на мою думку, краще зосередитися на інших питаннях, які стосуються жінок у ЗСУ.

Що в косметичці

Навіть у найскладніших умовах можна знайти час для мінімального догляду за собою. Бувало, прокидалася з думкою: "А чому б не нафарбувати вії?" І швидко робила макіяж, перш ніж вирушати на чергове завдання.

Звісно, в умовах важких завдань тобі не до цього. Але я завжди стараюся підтримувати свої руки в охайному стані, щоб вони хоч трохи нагадували людські.

Валерія, пресофіцерка

Фото пресофіцерка Валерія Скорик

Валерія Скорик — тендітна дівчина, яка першою зустрічає гостей у 81-й окремій аеромобільній бригаді ЗСУ. Збіг це чи доля, але Валерія відзначає свій день народження 21 листопада. Тобто у день Десантно-штурмових військ.

Жінка перебуває на посаді глави служби зв'язків з громадськістю 81-ї ОАеМБр, її завдання — висвітлювати роботу бригади.

Історія

— Ще до служби в ЗСУ я навчалась на кафедрі військової підготовки в університеті. Після отримання звання молодшого лейтенанта одразу звернулась у військкомат, щоб знайти місце й посаду у війську.

Я родом зі Слов'янська Донецької області. Події 2014 року пережила як цивільна і по закінченні університету вирішила приєднатися до Збройних сил.

Мрію повернутися до Донецька і побачити Луганськ. Мені соромно, що, бувши місцевою, я жодного разу не була у Луганську. Ось так я опинилася у війську. Це моє власне бажання.

Ставлення побратимів

У моєму підрозділі та бригаді панує атмосфера гендерної рівності. Мій начальник і командир бригади ставляться до жінок без дискримінації та кепкувань.

У нас жінки нарівні з чоловіками виконують всі завдання, в тому числі й бойові. Це стосується медиків, кухарів, заступників командирів з морально-психологічного забезпечення, а також пресслужб.

Існує й інший бік медалі – як ти себе зарекомендуєш. Звісно, є жінки, які завжди бажають частіше бачитися зі своїми дітьми, тобто не виконують бойові завдання. Скажімо, діловоди. Але якщо ти себе зарекомендуєш як відповідальну та мужню людину, то навряд чи з тебе хтось буде глузувати, чи жартувати. Бо все, що стосується бойової підготовки, стрільби, фізичної підготовки – жінки все виконують на рівні з чоловіками. Тому все залежить від того, з якою метою ти сюди прийшла.

Я вважаю, що жінки мають особливий хист до військової медицини. Я в цьому переконалася, коли ми були на стабілізаційному пункті. Як мінімум, вони мотивують. Якщо чоловік потрапляє на стабпункт з пораненням, то у нього, як мінімум, вже піднімається настрій, коли він бачить, що йому руку чи ногу перебинтовує жінка. Це я бачила особисто, це розповідали дівчата, які працюють на стабілізаційному пункті.

Фото пресофіцерка Валерія Скорик

Вчора був фотокореспондент, який знімав дівчат, і каже: "Блін, а от мені хлопці перемотували лапку, коли я був поранений, а не дівчата". Тобто дівчата дійсно підбадьорюють і мотивують.

В деяких випадках, коли дівчина дійсно стійка, вмотивована і готова перебувати з хлопцями на передових лініях, це чудово! Це стосується і роботи у пресслужбі. Бо якщо чоловік бачить, що біля нього у найгарячішій точці дівчина, то його рівень мотивації та морально-психологічний стан значно підвищуються.

Вона його там знімає. Прийшла, щоб розповісти, як він воює і як нищить ворога, захищає свою державу. І ти бачиш, як на очах у людини підіймається настрій. І він гордий тим, що до нього прийшла дівчина, аби розказати про його подвиги.

Але все залежить і від настрою дівчини. Ще раз скажу: якщо вона готова перебувати на передній лінії, то це просто супермегаплюс.

Військова форма

Жінки в ЗСУ протягом тривалого часу не мали власної уніформи. Лише цього місяця почалася її видача. Я й сама недавно отримала її, але, щиро кажучи, краще б цього не робили.

Мені незрозуміло, навіщо у військовій формі для жінок роблять приталений крій і вставку на поясі. Це не лише не практично, а й не відповідає потребам військової служби.

На мою думку, попередній зразок форми був значно кращим. Нові ж елементи не роблять мою роботу та службу зручнішими.

Гігієна та критичні дні

Як і у всіх інших жінок, цей момент вибиває з колії — тяжко та складно. Проте тяжко і складно в будь-яких умовах. Тобто це не тільки стосується військової служби. Жінкам будь-яка робота та повсякденна діяльність дається складно під час менструації.

Однак це тимчасові труднощі. Жінки вміють адаптуватися до будь-яких умов, і менструація не є перешкодою для служби.

Під час бойових виходів найкращим вибором є прокладки. Вони більш надійні та зручні, аніж інші засоби гігієни. Звісно, в польових умовах не завжди є доступ до води. У такому разі виручають вологі серветки. В цілому, три-чотири дні менструації можна пережити.

Звісно, у такі дні жінка потребує особливого ставлення. Чоловіки в нашій бригаді це розуміють і намагаються допомогти, чим можуть. І по прокладки збігають, і по чай.

Всі з бліндажа вибігають, аби їй було добре. Тому ніколи не скаржилась на це. У нас чоловіки чудові, все розуміють. Дуже рада перебувати у своєму підрозділі, у своїй бригаді, серед цих героїв.

Фото пресофіцерка Валерія Скорик

Що в косметичці

— Звісно, жіноча косметичка завжди буде різнитись від чоловічої. Під час візиту до дівчат на стоп-пункті ми запитали, що ж знаходиться у косметичці військового медика. Їхня відповідь була одностайною: гігієнічна помада та шампунь – це два must have, які завжди мають бути під рукою.

Шампунь – це універсальний засіб. Його можна використовувати для миття голови, тіла, а також прання речей. Тому він просто незамінний у польових умовах. Я також можу поділитися своїми must have. Для мене це зволожувальний крем (влітку і взимку).

Що стосується звичок у найгарячіших точках, то тут, напевно, нема різниці між чоловіками та жінками. Всі прагнуть дотримуватися гігієни, щоб зберегти здоров'я та бадьорий дух.

У найгарячіших точках все, що необхідно – це турнікет, вода і поживний батончик. І, як казали наші хлопці-штурмовики, коли ми знімали розпаковку рюкзака штурмовика, всюди й завжди потрібен боєкомплект. І, напевно, все це – найголовніше і для жінки, і для чоловіка.

Війна в Україні триває вже десятий рік. За цей час багато змінилося, в тому числі й ставлення до гендерних ролей. На фронті нема поділу на чоловіків і жінок. Всі виконують однакові завдання, ризикуючи життям і здоров'ям. Поняття "чоловік" і "жінка" нібито стерлися, втратили свою чітку межу.

Віолета, заступник командира роти з МПЗ

Фото заступник командира роти з МПЗ Віолета Домарєва

Історія

— Цього року мені виповниться 26. До війська я долучилась у червні 2022-го. У мирному житті займалась мистецтвом. За освітою я акторка драматичного театру та кіно. Робота методисткою з розвитку театрального мистецтва Луганської області давала мені можливість творити та ділитися своїм талантом з іншими.

Виїхала я, бо моєї області не стало. А працювати на інші регіони не хотілося. Мені захотілося долучитися до повернення своєї домівки. Я зголосилася добровольцем. Відповідно, була спочатку солдатом, потім старшим солдатом. І зараз – я заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення. Вже три місяці стою на цій посаді.

Я поки не планую мати дітей. Це рішення я прийняла ще до того, як долучилася до війська. Ретельно зважила всі плюси та мінуси, чітко визначивши для себе, на що я готова, а на що – ні.

Моя особиста програма-мінімум – дочекатися перемоги. До того часу я буду максимально зосереджена на службі, віддаючи їй всі свої сили та час.

Ставлення побратимів

— З насмішками я не стикалася. Звісно, на початку, коли люди тебе ще не знають, можуть виникати стереотипи. Мовляв, як юна й тендітна дівчина впорається з труднощами служби?

Але жодного разу я не зустріла відвертого глузування. Іноді відчувала надмірну турботу, яка не завжди доречна в нашій справі.

Втім, у моїх силах зробити так, щоб побратими ставилися до мене як до рівної. І я активно над цим працюю. Досить виконати кілька спільних завдань, і все – ми вже на рівних. Просто побратими, посестри. Жодних гендерних розмежувань.

Що стосується залицянь, то тут також все зрозуміло. Пара фраз – і ситуація під контролем.

Я є керівником підрозділу, і я жінка. Зараз дуже багато жінок-офіцерів у війську, які є керівниками підрозділів і служб, які бездоганно виконують свої обов'язки. Я глибоко переконана, що успіх у цій справі не залежить від статі. Набагато важливіше – це відповідальність, компетентність, лідерські якості та відданість своїй справі.

Військова форма

— У мене дуже спортивна будова тіла. Я не "качок", але струнка підтягнута дівчина. Тому чоловіча форма на мене сідала майже ідеально. Лише іноді потрібне було незначне підшивання рукавів.

Але знаю, що багатьом жінкам, в тому числі моїм підлеглим, знайти відповідний одяг доволі складно. З наближенням нового сезону видачі форми, склади ще не оновлювали, адже погода не суттєво змінилася. Відповідно, запитів на нову форму від підрозділу також не надходило. Однак з потеплінням, коли очікується оновлення складів, мірки та параметри жінок вже були взяті ще восени.

Як справляюсь я? Мені значно легше, адже майже будь-який чоловічий одяг на мені сидить добре. Єдине, що я дуже маленька, і мені потрібен XS розмір. Треба подивитися, якою роботою займається дівчина – в принципі, як і чоловік. Вже звідси кожен буде робити висновки, що йому потрібно для ефективної роботи, для комфортного відчуття себе в ній. Якщо потрібно, одяг можна підшити або перешити. Ми робимо це й коли купуємо одяг у магазинах.

Фото заступник командира роти з МПЗ Віолета Домарєва

Гігієна та критичні дні

— Як на мене, це дуже добре, що прокладки й тампони не видають. Це стало б значним витіканням бюджетних коштів без видимої користі.

Кожна жінка має індивідуальні особливості й знає, які засоби гігієни їй підходять. Неможливо впровадити універсальне рішення, яке б задовольнило всіх. Це все одно, що видавати крем для обличчя – у когось шкіра жирна, у когось суха, і підібрати один крем для всіх нереально.

Жінки не будуть користуватися незвичними для них засобами. Це може викликати дискомфорт і подразнення, що неприйнятно в польових умовах.

Що стосується води, то ми забезпечені питною водою в пляшках. Вона завжди є в достатній кількості, щоб ніхто не відчував спраги.

З проточною водою іноді бувають перебої. Але зазвичай це дуже швидко вирішується тим, що її можна звідкись привезти. Звісно, якщо це не лінія прямих зіткнень.

Бувають моменти, коли нема можливості сходити в душ. Наприклад, не завжди вдається це зробити щовечора, як ми звикли вдома. У таких випадках ми використовуємо серветки і пляшкову воду. День-два можна обійтися без душу. Звісно, на лінії зіткнення під час активних бойових дій ніхто не думає про душ. Це просто не актуально в таких умовах, ні для чоловіків, ні для жінок.

Що в косметичці

— Мої дівчата-підлеглі навчилися робити собі манікюр навіть без електрики. Вони самі наносять гель-лак, і це їм дуже подобається. Вони могли б поспати цей час, але хочуть покращити свій вигляд, задовольнити свої естетичні потреби.

Звісно, люди дбають про себе, наскільки це можливо. Кожен викручується, як може. Якщо ви перебуваєте в більш безпечному місці, то можете скористатися феном, висушити волосся, щоб воно не стирчало тощо. Знову ж таки, все залежить від того, де ви знаходитесь, не завжди це можливо. І не завжди ви будете це робити, тому що умови різні. Сьогодні ви можете бути в тиші, а завтра вже ні. І звички залишаються. Наші жінки всі красиві, всі прекрасні. І вони намагаються доглядати за собою за будь-яких умов.

До речі, це стосується не лише дівчат. Чоловіки також дбають про себе. Вони пишаються своїми бородами, змагаються, у кого вона краща.